Що ж нам тепер чекати від організаторів НацВідбору?

Наразі Суспільне нас не дуже тішить інформацією про організацію Відбору та деталями процесу його підготовки. Тому ми вирішили трішки “повангувати” та зібрати думки/припущення команди MUZVAR і єврофанів, а також інформацію інсайдерів у невеличкий пост.

Що ж нам тепер чекати від організаторів НацВідбору?

Сцена.
Хоча вже і відбулася презентація концепту сцени НацВідбору у мережі продовжується її обговорення. Найбільше всіх здивувала її схожість зі сценою шоу Х-фактор (канал СТБ), але та була більш футуристичною та динамічною. Єврофани сподіваються на потужну гру світла та 3D анімації в телеверсії. Також є сподівання на бекстейдж-зону, де працюватиме Тімур Мірошниченко. Можливо саме зона за лаштунками буде “ігровою” з цікавими елементами та оригінальними рішеннями. На жаль, зараз коментарі про концепт сцени під публікацією Суспільного здебільшого негативні. Доєдналися навіть колеги по цеху. Так, наприклад, голова відділу “піар та діджитал” каналу СТБ (у особі Олени Сандул) на коментар “Минула сцена була кращою”, написала – “бо її створював СТБ)”💁🏻‍♂️ Питання про вартість підготовки Відбору (а це 20+ млн грн) та старт продажу квитків зараз найбільше цікавлять єврофанів.

Що ж нам тепер чекати від організаторів НацВідбору?

Журі.
Тут все дуже цікаво. Суспільний мовник до останнього відтягує оголошення касту суддів. Але ми всі проаналізували ситуацію на ринку та зробили певні припущення.

  • Андрій Данилко. Аби повністю не зруйнувати всі позитивні здобутки каналу СТБ Суспільному потрібен певний “хороший” якір. Данилко зі своїми жартами, відкритістю та євроминулим – єдиний кандидат на таку роль. Якщо “Михайлович” не підпише контракт на цей рік з Суспільним – це буде фінальна крапка в історії сучасної епохи НацВідборів. Від 12 лютого 2022 Суспільне буде або “на коні” (показавши, що вони зробили нереально круте шоу самотужки), або мовник розпишеться у своїй неспроможності (бо ніхто в Україні та світі не зрозуміє, нащо було відмовлятись від якісної та результативної співпраці з СТБ)…
  • Тіна Кароль. Жінка-зірка або жінка-переможниця – це однозначно той хід організаторів, який зрозуміє більшість глядачів. Розглядати Руслану, Джамалу, Злату Огнєвіч чи навіть Олю Полякову можна теж, але! Тіна Кароль має найбільшу в країні фан-базу, яка підтримає співачку за будь-яких обставин. Тіна має досвід участі у самому конкурсі та у якості члена журі. Для самої Кароль це теж хороша можливість повернутись у загальнонаціональний проєкт (нехай і на 1 ефір).
  • Ярослав Лодигін. Представник від організатора Відбору. Навряд ми можемо розраховувати побачити в кріслі будь-якого експерта з іншого медіахолдингу (наприклад, того самого Віталія Дроздова). Це абсолютно логічна річ, Суспільний мовник має своїх експертів, які працюють на радіо “Промінь” чи на “UA: культура”. Але нумо дивитись правді в очі. Всі можливі кандидати не медійні, або не мають реальної ваги у світі українського шоубізнесу. Єдиним варіантом для Суспільного буде “відрядження у крісло” Ярослава Лодигіна, який до сьогодні ще асоціюється з радіо “Аристократи” та є членом правління ПАТ «НСТУ».

Треба не забувати, що Суспільний мовник має обрати незаангажованих суддів… А тут з усіма запропонованими нами кандидатами є певні проблеми… Але про це говорити зарано.

Що ж нам тепер чекати від організаторів НацВідбору?

Підготовка та PR.

На жаль, але тільки “скандали та скандальчікі” привертають увагу до цьогорічного НацВідбору. Це видно і за кількістю переглядів “Гримерки Євробачення” на YouTube і за кількістю запитів міжнародних ЗМІ. Людям не цікаво дізнаватись більше про когось з вісімки фіналістів, а Суспільне не дуже в тому і зацікавлено. Чомусь не всі учасники презентували свої конкурсні роботи. Це дуже дивно, бо немає “що перетерти” ані фан-клубам, ані зацікавленим у конкурсі ЗМІ. Це виглядає дивно, бо півфіналів не буде і “розслухати” пісню не вийде. Вперше цьогоріч блогери та прогресивні ЗМІ намагаються додати “масла у полум’я” хоч якось зливаючи шматки пісень, репетицій, інформації про фіналістів до мережі. Це максимально дивно для країни, де Євробачення чи не єдина музична подія, що об’єднувала всіх вже з десяток років. Загалом, складається враження, що конкурсом займаються без ентузіазму та натхнення. Як було і з Дитячим Євробаченням 2021. Можливо це просто підготовка до “вибуху” з креативу та заготовленої pr-стратегії. Подивимось…