«Жива і не залізна» – земна історія любові, яка просто космос

«Концепція нашого нового альбому — Життя», — говорять у прес-релізі THE HARDKISS.

У нашій країні концептуальним історіям гурту THE HARDKISS немає рівних і це ще раз підкреслює четвертий повноформатний альбом. Живі емоції та щирі почуття можуть пробити навіть метал — такий сенс закладено в обкладинці. На фоні простих портретних фото, більшості наших артистів, це вже заявка на перемогу.

«Залізна ластівка», що потрапила на нашу планету, розпочинає свою місію із заяви – «а я жива, жива і не залізна», тепер вона відчуває і починає вивчати цей світ, який сповнений нелегких перешкод для неї. Трек “Жива” – це найкраща з усіх можливих візитівок альбому. Потужно. Музично. Емоційно!

Друга композиція платівки і перше розчарування нашої уявної героїні. На Землі її вражає ставлення людей до природи, вона з жахом усвідомлює, що до небес людству далеко. Вона з сумом резюмує – «як далеко до Бога у задимлених містах». Але “пташка” бачить, що каяття та спокутування можливе… Пісня, від якої віє силою та музичним майбутнім…

Наступна композиція повідомляє, що наша «ластівка» пізнає земне кохання, але оточення людей її лякає, вона хоче захистити нове прекрасне почуття від усіх. Дуже символічна фраза «тримали весь світ у руках», адже коли ми любимо, то й справді здається, що ми і є світ. «Залишитись разом і втекти від людей» – риторичне питання, яке непокоїть нашу героїну. Цікаво, що ж далі? Трек вартує і уваги і любові слухача, а головне питання “коли побачимо відео роботу на цей пісенний шедевр?”

На одну пісню нашу героїню звати Джинні і вона вже готова пірнати у життя. Окрім глибин та неосяжності космосу наша героїня відкриває море. Тепер для неї почуття — це не холодний космос, а вода, у яку пірнають лише у двох. «По землі ходила, а в море не спускалася» – з гіркотою розповідає Джинні, яка досліджує усе навколо та шукає себе на цій планеті. Метафорична лірика гурту вражає різнобарвністю та глибиною. Композиція дозволяє відчути себе учасником, а можливо і головним героєм, всього альбому.

«А поки ти ще оживаєш я буду тобі сестрою», – наша героїня знаходить віру та підтримку. Надію на людство не втрачено, «Прийде ранок і ти ожила. Знову вірила та любила», – наша «пташка» потрохи розправляє крила з вірою у людей поруч. До речі, схоже на відсилку до фрази «Най встає, сонечко» пісні «Helpless». У епіцентрі альбому стає зрозумілим, що колектив посідає місце “юпітера” у музичній системі українського шоу-бізу. Якість та міць “хардів” важко переоцінити.

Однак, сувора реальність світу повертає «ластівку» із рожевих мрій до справ земних. «Стали розтавати у містах, мрії на рожевих парусах» — місто поглинає та висмоктує — глобалізації не оминає нашу космічну гостю. Вона не хоче бути як усі, але течія несе… Юлія Саніна красою та магією свого вокалу полонить слухачів. Це той момент, коли невеличкий “перепочинок” в альбомі дає можливість ще більше вслухатись у коштовні вірші колективу в піснях.

Усіх нас, земних людей, ваблять та спокушають небезпечні зв’язки та погані компанії. Не оминула ця спокуса і нашу героїню, «небезпечні знайомі незнайомці» – ставки підвищуються, але гра продовжується. Земне життя вирує, неочікувані рухи кобри дуже схожі на стрімкі повороти долі, чи не так? Надпотужна робота з усіма складовими стовідсоткового хіта. “Кобра” тримає тіло у напрузі та, одночасно, у русі в такт всі 240 секунди. Браво!

«Якщо це любов на землі нехай буде вічною», – це могла бути така красива історія, про повернення залізної ластівки на Землю, яка через усі перепони та дурощі людей таки знайшла своє щастя і розчинилася у ньому — подумали ми, але ні, у альбомі ще дві пісні. «Все було так» — це прекрасна історія земної любові, яка відкриває космос. Як би ж усі музичні зізнання у коханні були б такими ж емоційними та щирими…

Якщо слідувати історії далі, то любов виявилося не вічною. Море, на жаль, не лише для двох, вона все ще вірить у «людей з палкими і живими серцями», але наразі падає у хвилі одна. Цю пісню переспівало стільки “зранених сердець” каверами у instagram та youtube, що можна офіційно назвати “Косатку” гідним продовженням “Прірви”…

Наша «жива та не залізна» живе та відчуває, однак відчуття гарячих обіймів гарячі лише для неї. «В твоїх очах себе шукати і не бачити», – з сумом усвідомлює головна героїня. Довгоочікуваного «хеппі енду» не сталося, можливою Юлія спеціально залишилися три крапки для продовження… Музично THE HARDKISS зробили неможливе – альбом витримано наче “на одній ниточці” й одночасно зроблено таким “різнокольоровим”….


«В день релізу ми спеціально не хотіли б виділяти з нових пісень фаворитів, — розповідає Юлія Саніна. — В день релізу ми сидимо та спостерігаємо за реакцією слухача».

Реакція слухача (наша реакція): «7 вітрів» однозначно треба робити синглом із масштабним відео, на яке потрібно не пожаліти бюджету. Друзі, хто ж як не ви!

Насправді важко абстрагуватися від того, що ми чули 60% альбому і тому ця робота більше нагадує музичний збірник, аніж повноцінний новий лонгплей. Дивує, що за два роки роботи гурт відібрав всього 10 треків, бо ми знаємо темпи робити Юлії і масштаб її творчої працездатності. Абсолютне не зрозуміле рішення додати «Косатку» та «Обійми» у трек-лист. «Косатка» була тепло прийнята, але здебільшого фанатами колективу (широка публіка роботу “пропустила”), а «Обійми» — це саундтрек до однойменного фільму. Невже весь написаний матеріал, який писався спеціально під альбом, програв пісні, яка була написана спеціально під фільм?

Хочеться відзначити поетичний талант Юлії Саніної. Якщо у попередній роботі авторка “грішила” класичними (навіть банальними) римами, то в “Жива…” цього не відчувається. Також відчутно натхнення творчістю Ліни Костенко (улюблена поетеса Саніної), особливо, у пісні «Жоржина». Впевнені, що Ліна Василівна зацінить, це ж фірмá.

Особисто від себе можемо сказати, що це другий альбом поспіль у THE HARDKISS, який стоїть постійно на повторі. Тут, напевно, справдилися побоювання Юліі Саніної з приводу того, що україномовні релізи уважніше слухають (це перший повністю україномовний альбом гурту).

У підсумку. Робота концептуальна, сильна музично та лірикою. З мінусів: все дуже очікувано, хочеться музичного сюрпризу, «вау»-ефекту. THE HARDKISS впродовж десяти років підіймали планку, тепер просто якістю не вразиш, тим більше напередодні грандіозного шоу на НСК «Олімпійському». Але! Ми просто швидко звикаємо до хорошого… “Жива і не залізна” – це музика, за яку не соромно; це музика, яку з гордістю хочеться вмикати і казати «вона створена українськими артистами».

Рецензія: Юліан Новак
Редакція: DONTSOV