«Ковчег Україна»: інтерв’ю з режисерками унікального шоу

Концерт «Ковчег «Україна» — це десять століть української музики в одному концерті, який об’єднає фольклорну і класичну музику, національну культурну спадщину, образотворче мистецтво та новітні технології в одному перформансі. Ставити таке унікальне шоу довірили суперкоманді «TRI Direction», які неодноразово доводили «силу трьох» створюючи найкращі шоу країни. Публікуємо уривки інтерв’ю з режисерками. Повну версію шукайте на сайті.

Наскільки відомо, то цим проєктом займається безпосередньо держава. Це додає відповідальності та хвилювань? Із державним замовленням працюєте вперше?

Раніше ми жодного разу не працювали над проєктами на замовлення держави. Це наш перший досвід. Але нас дуже зацікавила ідейна складова проєкту і в цілому команда, з якою потрібно було його створити, отже, ми вирішили спробувати. Відповідальність, хвилювання і трепет у нас присутні в будь-якому з проєктів, незалежно від замовника. Але ми були приємно здивовані, боялися довгих затверджень, якихось складнощів тощо, а насправді всі рішення приймалися дуже оперативно, чітко, і всі складнощі, які виникали, вирішувалися.

Політ вашої фантазії та технічні нововведення щоразу вражають. Чим здивує це шоу? Як довго вже працюєте над реалізацією проєкту?

Над шоу ми працюємо з весни, спеціально для цього концерту привезли з Білорусі майже прозорий LED-екран, на ньому відеоряд виглядає як голограма, в залежності від самого контенту і освітлення. Це єдиний наш проєкт в якому ми повністю у відеодизайні працюємо з реальними артефактами – ікони, вишивки, плахти, сорочки, прикраси, фотографії, картини … в ньому немає жодного випадкового кольору або візерунка чи картини не тієї епохи … Вся інформація зібрана у музеях та від приватних колекціонерів, оцифровувалася і таким чином потрапила до нас від Ярини Вінницької, яка є автором проєкту і головним натхненником. Завдяки їй та її команді всі ці скарби збережені. Ми провели дуже багато тестів, щоб анімувати ці артефакти. Була залучена велика команда моушн-дизайнерів. І кожен зі своїм підходом до обробки привніс нове дихання в статичні зображення: картини, фотографії, ніжні образи, ікони, вишиванки пройшли через диджиталізацію в різних графічних програм, в тому числі Touch Designer і NOTCH, що використовують для створення онлайн контенту на найпередовіших концертах і фестивалях планети.

Сцена матиме досить незвичну форму та оформлення. Це ваша ідея чи ви працюєте вже із готовою концепцією?

Концепцію концерту та сценографію ми запропонували ще в березні після декількох зумів з Оксаною Линів та мінкультом і вивчення музичного матеріалу проєкту. Спочатку ми накидали від руки концепт сцени і відразу одноголосно погодили з усією командою авторів. Після ми вже намалювали її у габаритах з оркестром у 3D візуалізації з сет-дизайнером. Дуже цікавий збіг потім стався, що у «Ковчега» своя символіка у вигляді кола та ромба. І спочатку вони не могли зрозуміти, як ми так це зловили, коли вони не говорили і не показували нам цього. Загалом цей проєкт поєднав наші думки тонкими нитками взаєморозуміння на початкових етапах. Сцена дуже образно нагадує корабель, а коло – ніби сонце, до якого спрямований наш корабель. Взагалі коло дуже сильний та багатозначний символ. Це сонце і місяць, намисто і вінок із квітів, гуцульська тарілка, очі тощо.

Цікава родзинка шоу — симфонічний оркестр. Це додає труднощів у роботу над номерами чи навпаки головний акцент буде саме на музиці і звучанні?

Безумовно музика — це найважливіше в цьому концерті. Це найголовніший акцент. Ми дуже раді, що в концерті такий великий оркестр – 74 людини. Це звучить дуже красиво й монументально. Але складні моменти тут, звичайно, є. Це навіть не складність, а зовсім інший підхід. По-перше, робота з оркестром і диригентом – це чистий live. Тут немає синхронізації, кліка і все, до чого ми звикли в інших проєктах. Тому спочатку ми розуміли, що це все живий організм. По друге, у цілому підхід підготовки творів і нових аранжувань за участю артистів – це досить повільний процес. Тобі не можуть вислати форму для розуміння і роботи, поки оркестр це не зіграє.

Тому деякі пісні ми робили, наприклад, під фоно, приблизно розуміючи, як там буде застосований оркестр. Або, наприклад, пісня Дахи Брахи у нас була окремо зіграна оркестром і окремо гуртом. Ми намагалися це поєднати, слухаючи їх по черзі, щоб синхронізувати акценти для лазерів. Деякі композиції у завершеному варіанті ми почули на репетиції і вже на площі. Але це все зробило цей процес дуже живим і цікавим.

Ви поставили шоу ледь не усім українським артистам. Мрії ще залишилися?

Залишилися ще ідеї. Головне знайти з ким їх реалізувати.