NAHABAхSARCOMA HORROR з новою піснею BLACKOUT

Звірі не можуть судити людей, люди живуть, люди боряться, люди страждають, люди кохають, люди втрачають, людям болить, люди кричать, люди втомились, люди геніальні, люди щедрі, люди звикають, люди намагаються звикнути, але не виходить. Люди у темряві і люди шукають світло.

Ця пісня створювалась тривалий час, незаперечно можна сказати що у ній наш улюблений дроп який зроблений з криків, звірі спробували відтворити які емоційні спалахи відчувають люди, переживаючи важкі моменти, які прямо зараз переживаємо ми всі.

У цієї пісні є місія – підняти дух. Ми намагаємось звикнути, але не звикли і не звикнемо, тому настав час пробуджувати своїх звірів, бо  темрява не лякає нас і навіть будучи кімнатною рослиною ми розріжемо стебло зсередини та підемо на полювання.

“Буду шкіру свою рвати

Поки біль та не мине

Гарна спроба зупинити

Та не змусиш ти мене” – нам боляче, але ми невпинні.

BLACKOUT — чистий конфлікт. Її непередбачувана структура відображає внутрішні вибухи, які руйнують особистість без фізичної шкоди, створюючи цикл самознищення. Різкий, металевий звук передає неприродне ставлення до себе та оточуючих. Це нав’язливе відчуття бранця власного тіла та розуму, зв’язаного металевими ланцюгами, які ти намагаєшся розірвати зубами, розбиваючи їх на осколки, не знаючи, чи це металевий присмак від брудного ланцюга, чи від власної крові.