Питання освіти, надання гуманітарної допомоги, ґендерна рівність: що обговорювали на першому “Національному форумі з питань ромської стратегії. Цінуючи різноманіття” у Києві

Доступність освіти для ромських дівчат, питання паспортизації, можливість мати гідний рівень життя. Участь ромських активістів та активісток у реалізації “Ромської стратегії”- це лише частина питань, обговоренню яких “Об’єднання ромських жінок “Голос Ромні” присвятило 2-денний форум.

Серед учасників та учасниць форум — посли та дипломати, представники влади, ромські активісти та активістки, представники та представниці громадських та благодійних організацій. 

Говорячи про Ромську стратегію до 2030 року, Президентка ГО “Голос Ромні” Анжеліка Бєлова зазначила, що з її реалізацією є труднощі.

«Для забезпечення реалізації стратегії уряд створив план заходів на 2024 і 2025 рр. Але ми стикаємося з браком фінансування, єдиного механізму моніторингу та координації між органами влади, ромськими організаціями та міжнародними партнерами. Особливо на місцях, де ми працюємо. Регіональні плани дій Ромської стратегії повинні відображати потреби ромської громади на місцях. Нам потрібні ефективні плани та рішення на місцях, локалізовані, оскільки ромська громада не є однорідною. Окрім того, національний план дій та регіональні стратегії мають бути адаптовані до пріоритетів відновлення. Саме тому наша організація виступає з ідеєю створення постійно діючої Національної платформи з реалізації Ромської стратегії з регіональними координаційними групами на місцях, які обов’язково очолюватимуться представниками і представницями ромської громади», – підкреслила очільниця «Голос Ромні».

Відкрила форум Віцеспікерка ВРУ Олена Кондратюк, яка зазначила, що ромська громада є найвразливішою групою населення в Україні: 

“Для нас важливо, щоб кожна національна меншина відчувала себе в Україні захищено, комфортно, без жодних форм дискримінації,” – сказала Віцеспікерка.

​​Забезпечення рівних можливостей для жінок ромів, зокрема і щодо їх участі при прийняття рішень та залученості у всі процеси, – сприяє прогресу України до членства в ЄС. Про це сказала Надзвичайна і Повноважна Посол Канади в Україні Наталка Цмоць:

“Ми маємо працювати, щоб забезпечити рівні можливості для жінок ромів, для їх повноцінної участі у житті громад та України в цілому. Жінки з різних груп мають стати лідерами під час прийняття рішень. Громада ромів має бути залучена до захисту, реконструкції, оборони, – як частина багатокультурної України”.

Серед пріоритетів європейської спільноти залишається питання викорінення нерівностей між ромами та іншими етнічними групами, а також забезпечення прав ромських жінок. Про це сказав Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті.  За його словами, також необхідно зробити об’єктивну оцінку зусиль щодо підтримки прав ромів.

«Об’єднавшись, ми можемо зробити набагато більше, аніж поодинці. Я готовий до більшої участі в проектах з такої підтримки. Також необхідно відзначити успішну роботу організацій, які ведуть діяльність у цьому напрямку. Зокрема у питанні забезпечення прав ромських жінок. Я переконаний, що жінки – це вектор змін для ромських громад. Необхідно більше працювати для того, щоб жінки-роми стали лідерами, які зможуть забезпечити різні важливі зміни», – підсумував єврокомісар.

«Я вітаю прийняття Україною ромської стратегії до 2030 року. Завдяки цьому документу всі зацікавлені сторони можуть об’єднати зусилля для захисту ромської спільноти. Ми визнаємо великий внесок, історичний, мовний, культурний, — який ромська спільнота робить у розвиток українського суспільства. Проте, існують і виклики, такі, як вкорінена стигматизація, дискримінація і нерівності, як на національному, так і на місцевому рівнях», – сказав Матіас Шмалє, Координатор систем ООН в Україні. Величезним викликом нині він також назвав нищівний вплив російської агресії проти України.

Директорка зі стратегічного розвитку Українського Жіночого Фонду Наталія Карбовська заявила, що за останні п’ять років збільшилась кількість ініціатив, спрямованих та розвиток і зміцнення позицій і прав ромських громад, а відповідні організації стали сильними в адвокації.

“П’ять років тому ми підтримували одну організацію на рік. Зараз це 6-7 проектів від ромських жіночих організацій на рік. Це показова динаміка. Збільшується кількість жіночих ромських організацій, чи організацій, які працюють на забезпечення їх прав. І їх проекти стають більш системними і ефективними, все більша кількість експертів їх підтримують”.

Ромська національна меншина – невід’ємна частина українського суспільства. Її розвиток та проактивна роль ромського громадянського суспільства важливі для підтримки демократії, різноманіття та європейських цінностей в Україні, які є важливими критеріями для вступу України до ЄС. 

Результатом проведення Форуму стало напрацювання спільних дій щодо питань реалізації регіональних планів дій Ромської Стратегії до 2030 року та моніторингу їх ефективності. А також створення постійно діючої національної координаційної платформи для взаємодії всіх стейкхолдерів, задіяних у процес моніторингу та впровадження цих планів. Об’єднання ромських жінок «Голос Ромні» — це громадська організація. Вона створена щоб сприяти соціальній інтеграції та забезпечити рівні можливості для розвитку ромських жінок та їхніх сімей. Ми віримо, що кожна людина, незалежно від її походження, має право на гідне життя, безпеку та реалізацію власних мрій. «Голос Ромні» допомагає зробити голоси ромських жінок почутими на місцевому, національному та міжнародному рівнях, щоб змінювати свої громади та впливати на майбутнє.