«Я така людина, у якої дуже багато в голові всяких текстів», — Коля Дудченко про трек «360» , успіхи гурту «Пропаща сила» та сольну кар’єру 

Початок грудня — це час, коли ми всі вже активно чекаємо на той момент, коли вже можна прикрашати новорічну ялинку, слухати «Last Christmas» та «запивати настоянками крабовий салат», як співає Коля Дудченко, фронтмен рок-гурту «Пропащої сили» у своєму новому, сольному треку «360». Разом із музичної платформою «На ЇЇ Основі» та саундпродюсером vrochinskiy у межах проєкту «За її лаштунками», Коля Дудченко записав новорічну пісню про те, як іноді важливо повертатися в часи, коли ти сидів за столом зі всією родиною, слухав тости від старших та дивився новорічні програми по телевізору.

Твій новий трек «360» — це дуже тепла та атмосферна новорічна пісня про різні сімейні традиції. А чи пам’ятаєш ти святкування зі своєю сім’єю? 

Святкував я Новий рік років до вісімнадцяти років з батьками. І в дитинстві це був такий особливий ритуал, який повторювався кожен рік і давав знати, що от — наступає новорічна атмосфера.

По-перше, це по тєлєку постійно йшли якісь передачі, або фільми новорічні, або якась новорічна реклама. У тому числі, у пісні, я згадую, «Магію аромоксамиту» — це реклама кави «Jacobs Monarch», яка постійно несподівано включалася, коли йшли якісь серіали. Одне і те саме, я міг дивитись по 15 разів за вечір з батєю. Ми діставали так званий новорічний стіл — це був звичайний стіл, який ми просто 31 грудня збирали, ставили на нього всі салати, і 1 січня ми його знову розбирали і виносили на горище.

Ми їздили до бабусі дуже часто, особливо на Різдво, святкували з родичами Новий рік, усі ці свята. Було прикольно та затишно. Це і намагалися передати в новому треку.

А чому взагалі вирішив записати саме новорічну пісню та взяти участь у «За її лаштунками»?

Розкажу трохи більше про сам проєкт. 

Новорічну тематику обирала платформа  «На ЇЇ Основі». І в рамках проєкту «За її лаштунками» ми робили ці новорічні треки за два дні, разом ще із п’ятьма іншими артистами. Вони теж писали щось своє. 

Я взагалі спочатку не планував подаватися, але в останній момент мене покликав Діма Badworth. Я і до цього знав про «На ЇЇ Основі», у мене багато  знайомих та друзів були також на «За її лаштунками», але в інших епізодах. Ну і я подумав, чому б себе не спробувати теж в такої ролі? Та й загалом, челендж написати якийсь трек за два дні, у якихось не дуже студійних умовах, для мене це щось дуже прикольне, дуже авантюрне. Я таке люблю.

Так і вийшло зробити трек про Новий Рік у такому ностальгійному форматі, щоб згадати те, що насправді дуже близько десь у нас в серцях, але так далеко в історії.

Трек «360» — перший у твоїй саме сольній кар’єрі. Чим ця музика буде відрізнятися від музики «Пропащої сили»?

Для мене це спосіб розмежовувати творчість, бо цього року мене настігла дуже велика продуктивність, яка виходила з мене різними піснями. І так, як «Пропаща сила» це все ж група, я даю кожному учаснику певним чином розкривати свій музичний потенціал.

Якщо вслухатися в якісь наші пісні, там дуже велику роль часто відіграє гітара, барабани, вокали і так далі. Тож деякі свої пісні я просто не можу випускати від «Пропащої сили», бо розумію, що це або якась дуже особиста історія, або дуже складно буде це грати бендом. Тому я цього року вирішив спробувати повчитись сам записувати та зводити музику, придумувати аранжування.

Загалом, захотілося спробувати себе в новому амплуа, але це не означає, що група буде менше працювати або менше виступати. Це просто такий спосіб розмежовувати творчість. 

У твоєму новому треці дуже багато референсів та відсилок на різних західних та українських артистів — на Charli XCX, Андрія Данилка. Чому саме вони згадуються в твоїй пісні?

Ну, по-перше, я така людина, у якої дуже багато в голові всяких текстів. У мене може заїдати один якийсь шматок якогось невідомого нікому трека, і  потім я ходжу серед своїх друзів, цитую.

Усі мої друзі знають цей прикол. Він є досить специфічним, але мені здається, що вони до нього трошки звикли. І конкретно в цьому випадку насправді «360» — це пісня, яка є в тисячі гуртів.

Перед тим я слухав альбом «Brat» Charli XCX, особливо оці її пісні «360» та «365». І воно мені так заїло, що мені захотілося використати це число як символ Нового року. Насправді це найбанальніше, що приходить в голову, найперше. Але, все одно, це означає певну циклічність — у році 364 або 365 дня, і саме на Новий Рік такий відлік ніби як закінчується.

Також у пісні є відсилка на пісню. Кургана «Футбол-2000». Він у цьому треці співає: «Шоб снова ми собрались всєй сім’єй на Новий Год, шпроти помідор і хлєб для мене лутший бутерброд». Там все крутиться навколо того, що футбол є символ оцього єднання сім’ї на Новий Рік. Тому і в треці ми також вирішили використати цей образ, який також у мене асоціюється саме з Новим Роком.

У треці є ще відсилка на «Last Christmas», тому що це, ну, найочевидніша пісня новорічна, яка може бути. Тільки вона починає десь грати, ти розумієш, що Новий рік зовсім скоро.

І в останній частині пісні я ще згадую Андрія Данилка. Вєрка Сердючка – це досить вагомий персонаж в історії України і в цілому новорічного такого вайбу, який присутній щороку. Конкретно фраза «Данилко ще без кепки» асоціюється в мене з тим, що раніше Андрій Данилко не був таким похмурим чоловіком в кепці, який сидить на «X-факторі» і критикує всіх. Тоді він ще був Вєркою Сердючкою, яка постійно фігурувала у всяких новорічних мюзиклах і її пісні включали на новорічних п’янках. 

Тож, в принципі, усі ці відсилки вони хоч і дуже очевидні, але всі стосується оцієї новорічної атмосфери, якої іноді дуже не вистачає і яка є в треці «360». 

А окрім якихось відсилок, чи закладав ти в цю пісню якісь реальні спогади про Новий Рік зі свого дитинства?

Та, закладав, але в тексті вони вже вийшли трошки більш гіпербалізовані, аніж воно було в реальності. Бо, як мінімум, я настоянки почав пити вже після 18 років.

Але, загалом, ця атмосфера, коли в тебе вся сім’я сидить за столом, твій дідусь встає зі стула і намагається сказати тост, і щось йому не дає сказати цей тост постійно. На фоні грають всі ці вищезгадані пісні, ви їсте якісь там новорічні салати. Чомусь у нас таким салатом був саме крабовий.

Його готували не лише на Новий рік, але найприємніше його було їсти саме на це свято, чомусь. І це все в комплексі дає тобі цю прекрасну святкову сімейну атмосферу — веселу, казкову, рідну.  

Розкажи ще трохи про процес створення треку. Я знаю, що під час запису треку ви мали виконувати різні специфічні завдання від зіркових журі, накшталт записати вокал з мандаринами у роті. Чи ці завдання були більше як обмеження, чи навпаки відкрили простір для можливостей?

Це навпаки відкрило простір для можливостей, тому що іноді треба запихнути собі мандарини в рот, щоб записати прикольний, якийсь такий особливий вокал, з цікавими моментами та тембрами. І, взагалі, я вважаю, що запис музики не завжди має бути якісним, студійним, вилизаним.

Іноді в ньому має бути якась недосконалість, яка дає пісні або вокалу певну фішку, скажімо так. Коли я записував вокал, я його свідомо записував менш внятно і менш чітко, ніж я міг би це робити. Це просто дає певного флоу, і твій вокал стає таким несхожим на інші, по тій або інакшій причині. 

Це завдання з мандаринами, насправді було дуже класне, ми куплет з цим вокалом з першого разу, взагалі, записали. І на записі навіть не чутно, що там в мене щось є в роті. Тож іноді треба собі просто запихнути мандарину в рот, щоб все було хорошо. 

Давай тепер трохи поговоримо про твій інший проєкт — гурт «Пропаща сила». Цього року ви номіновані як «Нові імена рок-музики». Чим ти найбільше пишаєшся з вашої роботи за цей рік? Якимось концертом чи треком? 

Я пишаюсь загалом тим, як цей гурт і проєкт розвивається, тому що це саме так, як я колись уявляв, що це буде. Люди з кожним днем розуміють наш вайб, історії певні.

Ми продовжуємо розвиватись. Люди, які нас слухали два роки тому, слухають нас і зараз, і ми типу ростемо разом з ними. Насправді фідбек від людей — це найцінніша штука, яка може бути.

Бо ти відчуваєш, що ти робиш це не для себе, і не просто так. Комусь це може бути близько, хтось може в цьому знаходити себе. І навіть когось це може надихати на свої власні пісні.

Я пишаюся виступом на Atlas Festival, тому що це дуже великий показник того, як ми виросли від виступів на три людини в барі «Поток» у 2022 році, до виступів на одній сцені з Курганом. А трек, яким найбільше пишаюся, це точно «Падаєш» — мені здається він один з найкращих, які я робив взагалі, тому що він дуже збалансований в усіх сенсах — і драйвовий, і прикольна структура є, і прикольний текст.

І ця пісня вийшла дуже несвідомо з мене, я отак взяв її і написав. І так само ми її зробили, аранжували, і так само зараз граємо на концертах. Тобто дуже просто, але, тим не менш, це якийсь ковток нового повітря для мене особисто.

Після виходу трек «360» ти, за фактом, офіційно розпочинає свою сольну кар’єру. Чи плануєш поєднувати її із кар’єрою гурту? Чи плануєш зосередитися на чомусь одному? 

Авжеж, я планую поєднувати сольну кар’єру і гурт. «Пропаща сила» для мене — це не просто група, в якій я граю, а і сім’я, з якими ми пройшли дуже багато, які мене дуже сильно розуміють, яких розумію я, з якими в нас дуже схожі плани на майбутнє, і в якому я бачу велику перспективу.

Сольний проєкт — це, скоріше, про експерименти, які я не можу реалізувати в «Пропащій силі», бо це, наприклад, щось дуже особисте, що я хочу записати в себе в кімнаті на ноутбуку, на ноутбуці звести і викласти в такому вигляді на платформи. А в гурті я хочу, щоб це було щось, що буде цікаво грати всім, щоб кожен знаходив в цьому частинку себе і давав якусь частинку розвитку пісні від себе. Наприклад, напевно, улюбленою нашою піснею є «Самокрутки», де є і соло на гітарі, і соло на басу, і вокал, і барабани якісь такі дуже особливі.

І це все переростає в таке велике колективне полотно, яке ми малюємо. Я даю йому певний скелет, пацани дають йому вже шкіру, наприклад, або якісь там внутрішні органи. Ось, тому звісно, я буду поєднувати як сольну творчість, так і гурт. У нас дуже багато планів з пацанами – і нові треки, і перший сольник готуємо на 20 грудня в клубі Mezzanine. 

Тож, впевнений, продуктивності мені точно вистачить на це все, бо наразі її дуже багато. Ну, дай боже, вистачить. 

Цього року, «На ЇЇ Основі» випускає цілу збірку треків про Новий Рік, що, насправді, не так часто стається останнім часом в українській музичній індустрії. Як ти думаєш, чого в нас так мало виходить нової української новорічної музики? З чим це пов’язано? 

Я вважаю, що наразі у нас людям просто не до святкування Нового року, бо Новий рік не асоціюється з чимось веселим, добрим, позитивним, про що, наприклад, співаю я. А завжди асоціюється з тим, як було складно цього року з об’єктивних причин. І це можна зрозуміти, насправді.

Я дійсно давно не бачив чогось такого простого, легкого в українській музиці. Завжди якась депресуха, в тому числі, яку пишу я, бо такі настрої бувають. Але іноді просто хочеться відпочити від цього всього. Не забувати про це, а просто якось абстрагуватись і згадати якісь класні моменти.

І я вірю в те, що ми колись повернемось до цих добрих, теплих, безтурботних часів. Дуже сильно бажаю цього. І така музика буде виходити кожен рік, і будуть писатись нові хіти, які будуть асоціюватись у нас не з ностальгією, а з чимось, що відбувається в даний момент життя.