YUKO x МУЗВАР: про повернення, щоб знову оживити свій доробок
Через шість років після завершення історії YUKO Юля Юріна та Стас Корольов знову виходять на сцену, щоб відзначити десятиріччя гурту та дати музиці ще одне живе дихання. В інтерв’ю артисти говорять про ностальгію, старі розбіжності, новий досвід і те, чому сьогодні пісні YUKO звучать навіть сильніше, ніж раніше.
Ваше возз’єднання відбулося через п’ять років після розпаду. Що стало тим моментом, коли ви зрозуміли, що час знову зустрітися на сцені?
Юля: Через шість років. Гурт YUKO проіснував чотири роки на сцені, і ми зі Стасом встигли зробити багато класної музики, як виявилося. В 2026 році гурт святкує десятиріччя, тому ми вирішили відзначити цю дату та відіграти концерти, які не відбулися, бо шість років тому почався ковід. Ми скасували європейський та український тур та припинили роботу.
Стас: Та якось час загоїв непорозуміння. А музика так залишилася для нас цінною. Оскільки ми не збираємося відновлювати повноцінне функціонування гурту, 10-річчя — найкращий привід реактуалізувати наше легасі і тимчасово його оживити.
Після розпаду ви обидва пішли у власні музичні проєкти. Що нового у творчому сенсі ви принесете з цих років назад у YUKO під час концертів?
Юля: Професіоналізм і досвід. Особисто я помічаю, як я стала менше робити зайвих рухів і як сильно прогресував вокал.
Стас: Так, професіоналізм і досвід. Ми повертаємося в статусі досвідчених артистів. Ми набагато краще знаємо, що і як робити, як досягати результату і давати якість.
Яке відчуття виникло, коли ви вперше знову разом повернулися до репетицій старих пісень? Чи звучать вони для вас сьогодні інакше?
Юля: Відчуття ностальгії дуже сильно зіграло. Я встигла скучити за цими піснями. Ми краще комунікуємо зі Стасом і, поки що, не бісимося один від одного.
Стас: Спочатку було складно щось відчути, бо треба було музично підняти цю конструкцію. А коли вже все зазвучало, стало дуже класно в цій музиці. Бо стара оголтєлість якась, юнацька радикальність в музиці поєдналася з розумінням, як це грати, щоб максимально розкривати потенціал. І зараз ця музика наживо звучить краще, ніж коли-небудь. І її дуже, дуже приємно виконувати.
Після розпаду YUKO багато слухачів говорили, що гурт випередив свій час в українській електронній фольк-сцені. Озираючись назад, як ви самі оцінюєте вплив цього проєкту на українську музику?
Юля: Я пам’ятаю, як після нашої появи багато гуртів надсилали своїх демо-пісень на лейбл з підписом, що “це як YUKO”. Фольк став не таким невідомим, а поєднувати його з електронною музикою, техно та іншими експериментальними стилями стало не так незвично та більш зрозуміло. В 2016 році це було геть нішево, і можна сказати, що ми відтворили нову хвилю цікавості до фольктроніки саме в пісенному вигляді в 2016–2019 роках. Потім це стало мейнстримом.
Стас: На когось точно повпливав. Мабуть, багато на кого. Це складно оцінювати не зі сторони.
Після розпаду Юля Юріна і Стас Корольов розвивалися як окремі артисти. Наскільки важливою була ця дистанція для того, щоб сьогодні знову подивитися на YUKO без старих конфліктів?
Юля: Це дійсно важливо. Багато чого ми не розуміли і не цінували в тому, що мали. Та й комунікація була дуже незрілою. Зараз все геть по-іншому.
Стас: Ну, ми пореалізовувались окремо. Раніше доводилося реалізовуватися в рамках одного проєкту. А це рано чи пізно провокує напругу. А тепер все значно простіше. Через це легше займатися музикою і отримувати від цього задоволення.
Багато музичних реюніонів тримаються на ностальгії. Що для вас важливіше у цьому поверненні: відновити емоцію минулого чи подивитися на цю музику з нової перспективи?
Юля: В нас не відбувається реюніон. Ми не будемо далі продовжувати діяльність гурту. Ми відзначаємо 10 років гурту та співаємо все, що створили, щоб відзначити цей період для себе та слухачів. Зараз ця музика досі є новаторською в деяких моментах та досі звучить свіжо. Багато людей відкрили для себе гурт вже після його закриття. Згадати та пограти її наживо дуже приємно.
Стас: Для мене важливо реактуалізувати легасі. Я щиро люблю все, що ми зробили. Я щасливий мати можливість це все ще раз підсвітити, зіграти для тих, хто це любить. Неприємно від думки, що от жили наші діти — наші твори, а тепер вони в музеї за склом. Чи ще гірше на полках в архіві. Приємно зробити для них ювілейні покази.
У різні періоди ви обоє говорили про творчі розбіжності. Чи бували конфлікти продуктивною силою в музиці
Юля: Завдяки конфліктам і народжувалась музика YUKO. Завдяки конфліктам і закінчилась. Все, що сталося музично, — це фантастичний збіг, де дві різні особистості склали свої знання та музичні смаки та стилі, і вийшло щось дуже незвичне для української сцени. І я радію, що ця музика може існувати поза часом.
Стас: Скоріше не конфлікти були продуктивною силою, а розбіжності. Те, що ми кардинально різні, було запорукою такого непересічного результату. Але це ж саме невідворотно призвело до розпаду.
Чи можливо, що YUKO повернеться не тільки заради цих концертів?
Юля: Життя дивна річ. Має статися якийсь цікавий збіг обставин. Поки що в планах немає реюніону. В кожного є свій гарний проєкт. Чи будуть колаборації в майбутньому — можна тільки гадати.
Стас: Юля успішно розвивається в своєму напрямку. Я досягнув максимальної свободи в своїй творчості. Я вважаю, що рішення обмежитися тільки ювілейними концертами є ідеальним в нашій ситуації. Хто знає, можливо, колись в нас виникне бажання щось зробити нове. Точно не зараз.
Ювілейні концерти YUKO стануть рідкісною нагодою ще раз побачити, як музика, народжена з розбіжностей, продовжує звучати поза часом. Квитки доступні за посиланням!
Спілкувався: Михайло Товтин
