Жінки за кадром: українські режисерки, які створюють сучасні музичні кліпи

Сьогодні музичні кліпи перестають бути лише візуальним супроводом треків і дедалі частіше стають самостійними художніми висловлюваннями. Українські виконавиці та виконавці дедалі частіше експериментують із форматами кліпів: поєднують кіно й документалістику, працюють із настроєм, символами та особистими історіями.

Та хто стоїть за цими ідеями? Хто перетворює музику на образи, які ми запам’ятовуємо і проживаємо разом із артистами?

У центрі цього процесу – нове покоління режисерок, які змінюють мову кліпів, додаючи їм глибини, інтимності та авторського бачення. Саме вони формують нову естетику української музики – більш чуттєву, експериментальну і чесну.

Зібрали імена режисерок, з творчістю яких радимо познайомитись.

Саша Туз – режисерка та візуальна авторка, яка працює на перетині музики та відеоарту. Її роботи вирізняються експериментальною естетикою, увагою до тілесності та створенням інтимної атмосфери кадру.

У 2025 році Саша стала режисеркою кліпу yosyaa «Жити» – відео, що досліджує внутрішні стани людини та емоційну вразливість через візуальні образи. Для неї це особиста робота про найпростіше і найважливіше водночас.

«Ми маємо мрії, ми маємо образи, але найбільше благо, яке ми маємо сьогодні, – це слово «жити»» – розповідає режисерка.

Кліп було створено за підтримки музичної платформи «На її основі» в межах ГРАНТИ 2.0 – програма фінансової підтримки, яка  допомагає українським артистам реалізувати свої творчі проєкти. 

Анна Бурячкова – режисерка з широким портфоліо в українській та міжнародній музичній індустрії. Знімала кліпи для Джамали, Океану Ельзи, ONUKA, Pianoboy, Другої ріки та Brutto. Анна – володарка кількох міжнародних нагород. Серед них – Berlin Fashion Films та Berlin Music Video Awards. Окрему сторінку в її біографії займає участь у зйомках кліпу Iron Sky для шотландського музиканта Паоло Нутіні як другої режисерки у складі Radioaktive Film: відео здобуло нагороди «Найкращий кліп для попвиконавця» та «Найкраща операторська робота» на UK MTV Video Music Awards 2014.

Ольга Журба – режисерка з документальним бекграундом, що сильно впливає на її авторську мову – вона працює з реальністю, середовищем і соціальним контекстом, додаючи відео відчуття правдивості та живого часу.

Один із прикладів її роботи в кліпмейкінгу – «Безпечний простір» для Олени Карась. Створення кліпу та треку стало можливим завдяки грантовій програмі ГРАНТИ 2.0 від «На її основі».
Це пісня про любов, що зцілює, та близькість, яка дає силу – звернення до теми безпеки як базової людської потреби, яку українці втрачають незалежно від того, де перебувають. Документальне бачення режисерки тут особливо відчутне: в кадрі – живий стан, а не постановочна картинка.

Юлія Літинська – режисерка нової хвилі, яка формує альтернативну сцену кліпмейкінгу. Родом з Волині, тривалий час жила і працювала за кордоном – знімала продакшн-проєкти в Грузії, Іспанії та Дубаї. Після початку повномасштабного вторгнення повернулася і повністю переорієнтувалась на українську музичну сцену.

Серед її робіт – кліпи для alyona alyona, Циферблат, Roxolana та Маші Кондратенко.

Стася Шокарова – представниця нової хвилі режисерок, які працюють із формою, настроєм і візуальними метафорами. Її кліпи часто не мають лінійного сюжету – вони будуються на відчуттях, світлі та ритмі.

Одна з нещодавніх робіт – кліп «Скажи мені» для Liyaa, знятий спільно з Левом Левандовським. Це історія двох людей, які не можуть відпустити одне одного: героїня занурюється в уявний простір між реальністю і спогадами, де зустрічає чоловіка. В її свідомості він існує як форма залежності, а їхня взаємодія розгортається як боротьба контролю і напруги. Саме такі теми – де емоція важливіша за сюжет – Стася розкриває найточніше.

Кліп було створено за підтримки грантової програми ГРАНТИ 3.0 від «На її основі». Платформа продовжує системно підтримувати українських митців та вже 3 сезони поспіль інвестує в креативний бізнезнес та реалізацію сміливих ідей. 

Сьогодні кліп перестає бути просто ілюстрацією до пісні й стає окремим художнім висловлюванням. Режисерки дедалі частіше звертаються до документальної оптики, культурної ідентичності та візуальних метафор – і саме це робить їхні роботи впізнаваними та резонансними.

Довідка:

«На її основі»  — незалежна музична платформа, яка завдяки своїм сервісам підтримує українських артистів і розвиває нову хвилю української музики. 
Місія платформи — підсвітити українську музику, створюючи екосистему та інфраструктурні можливості для українських виконавців та артистів.