Після 13 років мовчання: Міка Ньютон дала перше велике ексклюзивне інтерв’ю Раміні Есхакзай

Співачка Міка Ньютон вперше за 13 років відверто розповіла про події, які докорінно змінили її життя. У новому випуску авторського проєкту Раміни Есхакзай артистка поділилася особистими історіями та переживаннями, про які раніше майже не говорила публічно, відкривши для глядачів маловідомі сторінки власного шляху.

Вперше Міка Ньютон відверто зізналася у боротьбі з онкологічним захворюванням, пережитому викидні після процедури ЕКО та роздумах про усиновлення дитини. Також співачка розповіла про рішення завершити музичну кар’єру у 2013 році, життя з нуля в Америці та причини свого гучного повернення на сцену у травні 2026 року.

Окремою темою розмови стали найскладніший період у житті артистки, її виступ на церемонії Grammy та історія знайомства з чоловіком — Крісом Сааведрою. А також ексклюзивні кадри з першого виступу співачки після довготривалої паузи на фестивалі “Покоління”.

ВИПУСК: https://youtube.com/watch?v=xhfPwu8ewCU&si=P-4wXGn3NloqRt0A 

Міка Ньютон про те, як хотіла почути, що готова до вагітності, але дізналася про пухлину

Мені, в принципі, до перших моїх симптомів завжди було добре. Я зранку вставала о 6 ранку і працювала до 12 ночі. Я така: «Гоним, гоним, робимо». Я від людей заряджалася. Я любила творити, працювати. І тут — бум: 4 година, а я вже хочу лягати. І я дуже швидко пробувала адаптуватися до цього стану, допоки до мене не підійшов чоловік і не каже: «Слухай, подивись на годинник. Четверта дня, а ти в ліжку. З тобою щось не так». А в мене — я тільки забукала п’ять реклам за місяць. Знаєш, у нас весілля було, ми почали готуватися вже до дітей. Мене запрошують на кастинги на HBO, Netflix, «Молоді таланти Голлівуду», Disney. Мене запрошують у TOP-50 акторів, які up and coming. Я сиділа ось так: «Нікому нічого не буду говорити, ну я вже ось-ось добиваюсь того, чого хотіла».

І я приїжджаю в Україну. Я йду до свого гінеколога. Я кажу: «Я хочу завагітніти. У мене зараз, в принципі, йде робота, але я знаю, що вагітність не просто так приходить. Потрібно подивитися на гормони. Я ніколи цим не займалась, але в наступний рік-два у мене ціль — завагітніти». І вона така: «Боже, у вас прекрасні аналізи. Міко, я навіть не пам’ятаю, коли бачила таку здорову жінку. Ви готові». І ми йдемо на УЗД, і вона дивиться, а я бачу — в неї лице змінюється. «Міка, а як ви ходите?» Я кажу: «Нормально».

Я ще hot-йогу робила, там 40 градусів спеки. І вона каже: «Вам нічого не болить?» Кажу: «Ну та, щось потягує, але мені здавалося, що там треба тягнути це все». Вона каже: «У вас дуже величезна кіста, пухлина вже». І я пам’ятаю, як я стримувалась, бо я прийшла, щоб мені сказали: «Можете йти вагітніти». А мені кажуть: «У вас проблема і, скоріше за все, потрібна операція». І я пам’ятаю, я так зуби затиснула, тому що це була моя перша в житті якась поразка на шляху “до результату”. І я просто вибігла з кімнати й почала ревіти.

Міка Ньютон про момент, коли почула слово “онколог”

Вона каже (гінеколог): «Ви хочете знайти онколога в Україні чи в Америці?» І в мене починається такий «клік». Онколога. А я прийшла за дитиною. І тут у мене просто в секунду в цій кімнаті — як життя зупинилося. «Господи, де я? Що я? Чому? Як?» Але в мене якась з’явилась така внутрішня сила. Я кажу: «Ну, будемо, значить, вирішувати це питання». І все. І я пішла в такий стан, де розуміла, що мені треба з цим боротися.

Міка Ньютон про третю стадію раку та найважчий тиждень життя

Вони (хірурги) починають голосувати: «Рак, рак, не рак» і тому подібне. І вони заходять, і бачать, що рак пішов далі. І це третя стадія. І замість трьох годин у мене сім годин операція. Ніхто ж не може дати цю гарантію, тому що потім повинна прийти гістологія. І вони заходять, і доктор Теллер каже: «У нас шок, тому що ми взагалі цього не очікували». І я ж на той момент ще сказала: «Мені, будь ласка, не називайте мій вид раку. Я зрозуміла — рак яєчника». Бо далі що ми робимо? Ми йдемо в Google, ми ж думаємо, що ми мудріші, ніж лікарі. Ти починаєш себе накручувати. А в Google, коли ти заходиш, там же можна собі… У тебе там просто пальчик болить, а може вже й рак пальців. І ти починаєш себе накручувати. Я вирішила: «Не сидимо онлайн».

Тобто ти повинна в цей момент комусь довіряти, тому що якщо ти починаєш кожного слухати — все, це буде істерика. І, слава Богу, що я не знала цього виду свого раку, бо це був би дурдом. Я не знала його шість років. Три людини кажуть: «Рак, рак, рак». І вони тут же виходять до Кріса мого: «Вибачайте, у Міки третя стадія. 12 хіміотерапій — це мінімум. Дуже важка історія, коротше». Вони там всі ревуть, а я ж собі кайфую після наркозу. Вони заходять і починають: вони забрали дуже багато лімфи. Вони це все вичищали. Все, що вони думали, — це був рак.

Оце був найжорсткіший тиждень у моєму житті. Це коли тобі прийшли і сказали: «У тебе третя стадія». Прямо вже все в очі, і все дуже погано. Ну, тобто тут уже ми будемо боротися за життя.

Міка Ньютон про страх смерті та другий шанс після раку

Однієї ночі я прокидаюся і бачу, що мій чоловік сидить і просто плаче. Плаче так, щоб я цього не бачила.

Тому що цілий день треба ж грати кіно. Я ж усіх надресирувала, що в нас настрій, ми не йдемо в мінус. І коли я побачила, що він просто сидить і ридає, я теж удавала, що сплю, бо не хотіла показувати йому, що бачу це.

Мене це дуже сильно зламало.

А ще одного ранку я прокинулася і почала думати: «Чому я?» І в мене був якийсь дивний сон чи не сон. Мені ніби показали мій похорон.

Я бачу дуже багато білих квітів, усе так, як я люблю, бо всі знають, що я страшенно люблю квіти. Бачу людей, свою фотографію, бачу, хто прийшов на цей похорон. І я думаю: «Боже, яка я була дурна, що так багато всього боялася».

Міка Ньютон про віру в диво під час боротьби з хворобою та бажання жити 

Ми отримуємо дзвінок від мого онколога. Вона каже: “Міка, зараз буде просто crazy story. У мене є добра новина і погана”. Вона розповідає: “Я двічі передзвонювала в лабораторію, щоб уточнити, чи точно це твої аналізи. Але результати повернулися такими: це не рак третьої стадії”. 

Пухлина була раковою, але проблема полягала в тому, що рак не пішов далі. Він був усередині й не поширився. Саме тому ситуація виявилася настільки незвичайною.

Три онкологи, лікарі найвищого рівня, у яких лікуються голлівудські зірки, були впевнені, що це рак 3 стадії.

І вона каже: “У нас щойно було велике обговорення, тому що ми не можемо зрозуміти, як це сталося”. Вона пояснювала, що коли дивишся на це, воно виглядає як рак. Але, на жаль, була ще одна новина: потрібна ще одна операція, тому що необхідно видалити яєчник і завершити те, що не вдалося зробити під час першого втручання.

Спочатку лікарі планували видалити яєчник, але коли запідозрили третю стадію, переключилися на більш масштабну операцію, щоб усе максимально очистити.

Біопсія була дуже ювелірною роботою, щоб, не дай Боже, нічого не поширилося. У таких ситуаціях важливий кожен день. І я сказала: “Господи, я готова йти далі, я готова проходити через це”.

Ми були в шокові від того, що це виявилася не третя стадія.

І саме тоді я по-справжньому повірила в диво. Я згадала слова астролога, який казав: “Працюй над собою і подумки перетворюй погане на добре”.

Міка Ньютон про страх втратити можливість стати мамою та переосмислення життєвих пріоритетів після хвороби.

Це стало саме важке для мене. Я ж дуже хотіла бути мамою. Тобто ти йдеш до лікаря стати мамою, а тобі замість дитини дають рак. І я настільки перестрашилася того, що я не стану мамою.

Я ніколи цього не показувала. У мене навіть друзі такі: “Ти хотіла так бути мамою?” Ми завжди тебе кар’єристкою вважали, з дев’яти років співаєш. А я кажу: “Та я хотіла бути мамою”. Але я не сильно про це казала, тому що це ніби: о, значить слабачка, просто хоче бути жінкою — і все.

І якось, щоб мати такий бойовий характер, я казала собі: та вийду заміж — то вийду, не вийду — то не вийду. Я буду тільки працювати. Найголовніше — це робота, бо вона тобі не зрадить ніколи.

Міка Ньютон про кар’єру та любов до людей

Якби я знала, я б собі у 25 років заморозила яйцеклітини. Я б підготувалася. Я знала, що люблю кар’єру. Я знала, що не люблю сидіти вдома. Мені потрібно постійно бути з людьми. Тобто я кайфую від людей і спілкування.

Є люди, яким людей трохи забагато, а мені навпаки — чим більше людей, тим краще. Через це мені вже навіть охорона каже (після кодного концерту в Україні): “Ви нормально? Уже друга година, а ви все роздаєте фото й автографи”. А я відповідаю: “Так вони ж для цього і стоять”.

Для мене це дуже важливо. Якщо я як людина можу дати іншій людині цю радість і бачу ці очі, бачу, як вони дякують тобі за це, то хто я така, щоб піти й сидіти? Тобто я їхала з Америки, щоб цього не робити? 

Міка Ньютон про викидень після ЕКО та та найважчий період у житті

Я почала ЕКО, я завагітніла. І спочатку все нормально розвивалося, але потім серцебиття так і не з’явилося.

І лікарі мені кажуть: “Ну, чекайте викидень”. Я питаю: “А як це буде проходити?” Вони відповідають: “Ти зрозумієш”.

І в цей час діагностують рак у мого собачки, у мого Моцарта. І для мене це було якесь сюрреалістичне відчуття, ніби мене перевіряють на міцність, наскільки я сильна. Ну це взагалі ненормально.

Мені призначають операцію. І в цей самий день Кріс везе Моцарта на операцію. А для мене собака — це вже, зрозуміло, в тому віці… По-перше, він зі мною весь рак пройшов. Це моя дитина…

І Кріс каже: “Окей, я його відвожу в лікарню”. І того самого ранку в мене починаються перейми. І в мене не просто стався викидень — це було так, ніби ти народжуєш.

У мене такої болі не було навіть після тієї серйозної операції, де в мене було багато розрізів. Я людина терпляча, я можу терпіти, але тут я зрозуміла, що навіть не можу. Тобто ти буквально народжуєш, організм проходить через це.

Я дзвоню своїм лікарям і кажу: “Мені погано”. Кажу: “Дайте мені будь-яке знеболення, мені все одно”. Вони відповідають: “Терміново їдьте до нас”. І ти просто їдеш, поки доїдеш — це було жахливо.

Була дуже сильна кровотеча, яку неможливо було зупинити. І лікарка ще каже мені: “Ось тобі баночка. Можеш спробувати зловити ембріон, щоб ми могли його дослідити?” Я дивлюся на неї й думаю: як у цьому жаху його шукати?

І ти розумієш, що це твоя дитина в туалеті, Господи. Я сказала, що не знаю, чи зможу це зробити. Але спробую, тому що для лікарів це було важливо — вони хотіли зрозуміти причину і допомогти мені…

У мене все накладалося одне на одне. Наступного дня я відкриваю Instagram, а там всі вагітні. Ніби спеціально: хтось народив, хтось чекає дитину.

І я вперше в житті відчула заздрість. Я людина, яка ніколи нікому не заздрила. Я завжди вірила, що в кожного своя історія — важка чи легка, а в мене своя. І я не повинна ні з ким себе порівнювати.

А тут уперше з’явилося це відчуття: “У неї є, а в мене немає. Я тільки що втратила свою дитину”. Я вперше в житті відчула злість до тих, хто може мати дітей.

І до вечора мені самій не сподобався цей стан. Я сказала собі: “Міка, це не ти. Те, що ти не можеш мати дитину і втратила її, не означає, що ти тепер будеш хейтити всіх дітей”.

Я була дуже зла. А потім сказала собі: “Закриваємо очі й молимося”. І я почала молитися за всіх дітей, яких знаю. 

Міка Ньютон про підтримку чоловіка та думки про всиновлення

Найголовніше, що я можу виносити дитину. У мене з цим усе добре. Проблема в тому, що через операції та ЕКО дуже виснажилася якість яйцеклітин. У мене ж залишився тільки один яєчник. І він настільки виснажений, що ембріони вже не виходять, тобто він уже не працює так, як потрібно. Тобто я сама можу бути вагітною, але тут уже інше питання.

Ми з Крісом дуже багато про це говорили. Нам пропонували: візьміть яйцеклітини іншої жінки, здорової, молодої, і використайте їх. Але Кріс каже: “Я не знаю, чи зможу дивитися в очі дитині й не бачити в ній тебе”.

Мені пощастило, що чоловік мене дуже любить. Він каже: “Я краще буду без дітей, але хочу побачити в дитині тебе і себе, а не гадати, хто ще є в цій дитині”. Він хоче сім’ю саме зі мною.

Звичайно, ми думаємо і про дитячий будинок, про те, щоб взяти дитину. І, звичайно, хотілося б зробити це в Україні, тому що я знаю, що багато дітей залишилися самі. І це була б для нас велика нагорода. 

Міка Ньютон про підтримку чоловіка під час боротьби з раком

Я дуже вдячна Богу за свого чоловіка. Я дуже часто думала: що я такого зробила, щоб заслужити таке ставлення до себе?

Мене часто запитують: “А як ви разом? Ви ж такі різні. Ти виросла в Україні, а він — у Каліфорнії”. Він справжній лос-анджелеський хлопець, там же все таке яскраве.

Але я взагалі не відчуваю цієї різниці. Це і ставлення, і турбота: нагодувати, відвезти, допомогти одягнутися, прибрати в хаті. Він усе робив. І всі ці роки працював із дому, постійно був поруч, буквально нога в ногу зі мною.

Міка Ньютон про те, чому українським артистам складно побудувати кар’єру в Голлівуді

Людині, яка не живе в цій країні, неможливо одразу стати там зіркою. Тому в нас, у принципі, і немає прикладів співаків, які приїхали й одразу підкорили Америку.

Одна з головних причин — це мова. І не тільки сама англійська. Далі йде акцент, манера розмови, подача…

Крім мови й ментальних особливостей, є ще розуміння людей. Ми жартуємо не так, як вони. Це потрібно вивчати. Коли ти починаєш розуміти менталітет, ти інакше пишеш тексти пісень, інакше будуєш мелодії та акорди. Те, що працює тут, не обов’язково працює там. І те, що працює там, не завжди працює в нас. І це не тому, що ми, українці, робимо щось не так. Просто ми дивимося на світ через різні лінзи.

Ми часто хочемо перенести те, що працює там, сюди, або навпаки. Але так не буває. Щоб прижитися в Америці, я зробила одну річ: я забула все, чого досягла в Україні. Потрібно обнулитися і спробувати відчути тих людей.

Міка Ньютон про розрив із продюсером Юрієм Фальосою

У мене був семирічний контракт, і я хотіла з нього вийти. І там була одна проблема: Юра казав, що ім’я «Міка Ньютон» залишається за ним. Але вже було дивно, тому що Міку Ньютон усі знали. І через це в нас виникло велике непорозуміння. Не те щоб скандал, але дуже велике непорозуміння.

Я була молода, зі своїм характером. У нього була своя позиція: «А куди ти? А куди ти мене залишаєш?» Була невелика сутичка, яка зараз, зі сторони, виглядає зовсім інакше. І я думаю: «Чого ми просто не сіли й нормально не поговорили?»

Але та дівчина двадцять років тому не сіла. Вона ще не була достатньо дорослою.

Тому, звичайно, були юристи, які мене підтримали й сказали: «Давай ми будемо все вирішувати за тебе». І я навіть не знаю, що там відбувалося, тому що просто довірилася їм. Я сказала: «Робіть так, як вважаєте правильним. Але давайте діяти за законом».

І все. Я просто розвернулася і пішла»

Міка Ньютон про жертви батьків заради її кар’єри та розлуку з родиною

Деколи моя мама продавала своє золото, щоб купити мені гарний одяг, щоб я в коледжі виглядала гарно.

Тобто в нас завжди було що їсти. Але коли хотілося якогось гарного одягу, мама приходила і казала: “Окей”. Вона знімала свою каблучку, здавала її, щоб я могла йти далі і рости. Тому для мене це дуже цінно.