Romoza про «Життєві плями», живі концерти та альбом «Дрібне хуліганство»

Український гурт Romoza поєднує ска, латинські ритми та попрок, а в центрі своїх пісень ставить історії з життя. В інтерв’ю MUZVAR музиканти розповіли, як створювали «Життєві плями», чому запросили до кліпу блогерку Антоніну Носову, що змінила скрипка Ореста Криси та яким буде третій альбом «Дрібне хуліганство», запланований на листопад 2026 року.

Romoza – гурт із виразним поєднанням ска, латин- та поп-року. Як ви самі описуєте своє звучання і чи змінилося це визначення за час існування колективу?

Romoza починався як проєкт автора-виконавця Романа Гороховських, і лише згодом перетворився на активно концертуючий гурт. Інструментальний склад гурту сформувався у 2022 році і з того часу не змінювався, живе звучання лише вдосконалюється. Ми зіграли вже не один десяток концертів, тому згодом почали експериментувати з аранжуваннями – майже на кожному виступі на слухачів чекають сюрпризи, кожен з музикантів має свої «родзинки». Також прихильники оцінили доєднання до колективу у 2025 році вокалістки Вероніки Дорош, яка додала в шоу не лише непересічні вокальні імпровізації, а ще й карколомні танці, які важко описати – це треба бачити!

Вас порівнюють із «Ляпісом Трубецьким». Як ви ставитеся до цього порівняння: воно влучне, додає впізнаваності чи, навпаки, створює певні очікування від вашої музики?

З ким нас тільки не порівнювали – мабуть людям легше сприймати незнайомого виконавця, якщо він на когось схожий. Ми якось зібрали цілу колекцію порівнянь: якщо у відомого виконавця є окуляри, або чорна гітара, або борода, або хоча б духова секція – то ми одразу на нього схожі. Мабуть як і всі, ми десь колись чули Ляпіса, але знайти у нас трек, схожий на цей гурт – спробуйте, навряд чи знайдете. А от всидіти на місці на наших концертах важко – качаємо енергію, тому якщо за енергетикою нас порівнюють з популярним колись гуртом – нехай так і буде.

Що сьогодні найкраще пояснює слухачеві, хто такі Romoza: ваші пісні, концертна енергія чи спосіб, у який ви поєднуєте різні жанри?

По-перше, у нас є те, про що всі зараз говорять, всі шукають, але не всі ще помітили: у нас справжні сенсові тексти. Кожна пісня – це історія з сюжетом (часто реальним). По-друге – у нас професійні музиканти, які грають виключно вживу. І на концертах, і в студії – ми не використовуємо електронні інструменти або плейбеки, навіть синтезатора у нас з 2023 року у складі немає – лише струнні, духові та ударні інструменти. Як у житті постійно трапляються різноманітні ситуації – так і в музиці нам важко втриматися в межах одного запрограмованого стилю, тому для кожної історії шукаємо власний підхід. І в багатьох історіях люди знаходять себе і власне життя. На нашому концерті доволі часто відбуваються «емоційні гойдалки» – на одній пісні («На вулиці Коксобензольній») люди згадують дитинство та плачуть, а вже за п’ять хвилин починають сміятися та танцювати («Йогиня Олександра»). А є ще й такі, де можна одночасно плакати та сміятися («І всі танцюють» або «Льоха»)

Як у гурті народжуються пісні: спочатку з’являється мелодія, текст чи спільне відчуття, яке ви вже потім оформлюєте в музику?

Мелодія та текст як правило народжуються в голові фронтмена гурту Романа Гороховських. Потім створюється аранжування – на сьогодні цим займаються по черзі звукорежисер гурту Олексій Ткач та басист Кирило Мачинський. А далі починається саме магія гурту, коли кожен з музикантів не просто вивчає партію, а пропускає через себе ідею та настрій, і втілює під час запису та концертів власне відчуття та розуміння матеріалу. Якщо музика не в кайф – діла не буде, буде пластмаса.

У «Життєвих плямах» ви звертаєтеся до складного етапу у стосунках – коли почуття згасають, але люди ще не готові розійтися. Чому саме ця тема стала основою нової роботи?

Щодня ми чуємо пісні про те, як люди вчора зустрілися, а сьогодні розішлися. Але ж ми і самі не діти, та і на концерти до нас приходять переважно сформовані дорослі люди. А чи багато зараз пісень про та для дорослих людей, які вже 15-20 років разом? А ще ця пісня та кліп є фактично продовженням, або другою серією попередньої роботи – «Пропрацьованих». Там у нас чоловік та жінка познайомились, коли прийшли на прийом до психолога. У наступній роботі ми хотіли показати ту саму пару, яка разом вже тривалий час, але знову шукає вихід із складного психологічного стану. Це взагалі зараз дуже актуально для всіх українців, де б вони не були.

Це особиста історія когось із учасників гурту чи радше спостереження за досвідом, який може бути близьким багатьом?

Мабуть не існує пари, яка ніколи не сварилася, швидше за все будь-хто час від часу стикається з подібною історією, і це нормально. Чи є людина, яка пообіцяла змити пляму і одразу це зробила? Люди не ідеальні, і саме тому вони цікаві.

У пісні немає однозначної відповіді, чи можна врятувати стосунки. Який фінал цієї історії ви самі уявляєте?

А чи знає хтось у світі рецепт порятунку стосунків? Все залежить від двох людей – або вони оберуть бути разом, або ні. Не можна зробити людину щасливою проти її волі. Але поки люди розмовляють та сваряться – шанс примирення існує. Принаймні так психологи стверджують. А про них у нас ще одна пісня.

До максі-синглу увійшли студійна та концертна версії композиції. Що змінюється в пісні наживо – її настрій, емоційний акцент чи сприйняття слухача?

Наживо – це завжди жива енергія. Але для радіо та телебачення потрібен більш «стерильний» звук, якого на концерті зазвичай не буває, оплески з залу не вписуються у радійний «мікс» – і це була головна причина. А ще, коли була вже записана концертна версія, у Романа з’явилася ідея спробувати додати до аранжування скрипку – вперше за існування гурту. У цьому нам допоміг відомий музикант Орест Криса – на другому куплеті можна почути його партію, вона ще додала драматизму цій кінематографічній історії.

Як виникла ідея зробити саме дві версії однієї пісні? Чи розглядаєте ви концертне звучання як окрему частину творчої історії треку?

Для нас це не нова ситуація, другий альбом Romoza також був концертний. Взагалі на сьогодні у нас майже всі треки, яких вже під три десятки, мають концертні та студійні версії, а на більш вдалі роботи ми згодом ще випускаємо ремікси – на деяких платформах бувало і таке, що ремікс ставав популярнішим за оригінал.

Однією з головних героїнь кліпу стала блогерка Антоніна Носова. Чому ви запросили саме її і що її присутність додає історії «Життєвих плям»?

Образ, який створила Антоніна у своєму блозі – це саме така людина, про яку ми співаємо: людина з життєвим досвідом, почуттям гумору та доволі іронічним ставленням до життя. Антоніна два рази послухала трек і одразу погодилась, що це саме її образ – ми дуже швидко домовились про її участь і так само швидко та продуктивно відпрацювали на знімальному майданчику. Здається, процес та результат сподобались всім учасникам.

Режисером відео став Міха Хайкін. Наскільки його бачення кліпу збіглося з тим, як ви самі уявляли візуальну історію пісні?

Початкова ідея була геть інша, але в неї не було розвитку, тому поступово ми шукали, як із пісні зробити короткий фільм з кінематографічним сюжетом. Міха взагалі багато імпровізує під час зйомки, але коли пазл склався – всі були у захваті. Здається, результат вийшов кращим, ніж уявляли і режисер, і музиканти. І Антоніні сподобалося!

У листопаді ви плануєте випустити третій повноформатний альбом. Яким він буде за настроєм і звучанням – цілісною історією чи збіркою різних музичних напрямів?

Умовно творчість Romoza можна розподілити на три основні напрямки – патріотичний, ліричний та трохи хуліганський. До третього альбому увійдуть виключно хуліганські треки – це весело та енергійно. А ще інколи у слухачів червоніють вуха, хоча жодного грубого вислову у піснях немає. Саме тому і альбом плануємо назвати «Дрібне хуліганство». Всюди є несподівані повороти сюжету, музично також це буде цікаво – від панку до диско-фанку, але звук – впізнаваний, самі скоро все почуєте. Фактично «Життєві плями» – єдина повільна та меланхолічна пісня з альбому.

Які теми об’єднують майбутній альбом і що слухачі зможуть дізнатися про Romoza з цієї платівки?

Багато побутових на перший погляд ситуацій мають філософське значення, треба його просто помітити. Клініка «Усвідомлення» з пісні «Пропрацьовані» – це той самий «Готель Каліфорнія», з якого можна виписатися, але не можна виїхати. Якщо ви десь помітите сексуальній підтекст – вам не здалося, він там дійсно є. Всі ж розуміють, який плід Єва дала Адаму? Або бачать схожість між знаками Інь-Ян та числом 69? Пересказувати музику – це все одно, що співати їжу, кожен продукт призначений для споживання спеціальним органом, тож запрошуємо до прослуховування, можна вже підписатися на профіль Romoza на вашій улюбленій цифровій платформі, щоб не прогавити вихід альбому.

Чи будуть в альбомі несподівані для вас самих рішення – нові жанри, колаборації або інший підхід до текстів?

Колаборацій поки що не буде, але для нас це цікава тема, яку ми хотіли би відпрацювати. Мабуть це буде завданням до наступного альбому. А зараз ми зібрали під однією обкладинкою матеріал, який не прив’язаний до конкретного часу, за описаними ситуаціями є актуальним зараз і буде актуальним будь-коли. І все це якісно зіграли та записали. На запису добре чутно не лише те, як ми граємо, а і як реагує зал – це важливо, ми не прибирали реакції, вони допомагають відчути той драйв, що буває лише на живих виступах.

Чому альбом виходить саме зараз? Чи відчуваєте ви, що ці пісні фіксують певний етап у житті гурту?

Інколи для того, щоб рухатися далі, треба підбити підсумки попередньої роботи. Так було з попереднім концертним альбомом 2024 року «Килимок для мантри», так буде і цього разу. Зараз можна буде послухати та порівняти, наскільки ми зігралися та зросли якісно за два роки, що минули після попереднього альбому.

Що для вас буде головним знаком, що альбом знайшов відгук у слухачів: прослуховування, реакція на концертах чи те, що люди впізнають у піснях власні історії?

Важливо і перше, і друге, і третє – це все складові творчого музичного процесу. Приємно, коли на концерт приходить незнайома людина і ти читаєш по губах, як вона співає всі твої пісні разом з тобою – це безцінно!

Яким ви хочете бачити наступний етап Romoza після виходу альбому?

Хочеш насмішити бога – розкажи йому про свої плани. Особливо в тому місці і в той час, де ми зараз знаходимось. Нам подобається те, що ми робимо, і ми хочемо донести це людям, яким це сподобається так само, як нам. На сьогодні їх не так багато і їм важко. Тому ми вдячні кожному, хто знаходить можливість відвідати концерти, тим паче що більшість з них благодійні. Ми піднімаємо настрій слухачам та допомагаємо країні – і хоча поки що це не той масштаб, якого ми прагнемо, ми не зупиняємось та віримо, що все найцікавіше ще попереду!

Romoza робить ставку на сюжетні тексти, акустичні інструменти та живу концертну енергію. У «Життєвих плямах» гурт продовжує історію персонажів пісні «Пропрацьовані», а кліп із Антоніною Носовою перетворює її на коротку кінематографічну розповідь. Наступний альбом «Дрібне хуліганство», запланований на листопад 2026 року, має об’єднати енергійні композиції від панку до дискофанку.

МУЗВАРНЯ [lite] | Romoza

Артист: Romoza – український музичний гурт.
Засновник та фронтмен: Роман Гороховських.
Звучання: Ска, латин- і попрок; у новому альбомі анонсовані також панк та дискофанк.
Учасники та команда, згадані в інтерв’ю: Вероніка Дорош – вокалістка (долучилася 2025 року); Кирило Мачинський – басист; Олексій Ткач – звукорежисер гурту.
Відомі роботи, згадані в розмові: «Життєві плями», «Пропрацьовані», «На вулиці Коксобензольній», «Йогиня Олександра», «І всі танцюють», «Льоха».
Альбоми: «Килимок для мантри» (концертний альбом, 2024); «Дрібне хуліганство» (третій повноформатний альбом, анонсований на листопад 2026 року).