“Результати Євробачення-2022 мене зачепили. Особливо 1 бал від Тіни Кароль” | ексклюзивне інтерв’ю з Michael Soul
Michael Soul – співак з Білорусі, що цьогоріч боровся за право представляти Україну на конкурсі Євробачення-2022, був вимушений залишити нашу країну, бо так і не встиг отримати українське громадянство. Ми поспілкувалися з артистом дистанційно аби дізнатись більше про його теперішню творчість, яку він присвячує Україні.
Ми знаємо, що скоро буде реліз пісні «Шлях». Як створювалась пісня? Як прийшла ідея її написання?
Пісня була написала вже у Варшаві. У перший місяць війни було важко створювати музику, швидше неможливо. Довго приходило усвідомлення того, що так, як раніше, вже не буде. Ця війна змінила цілий світ і мене у тому числі. Вже у квітні з‘явились перші потоки натхнення, щоб створити трек, що зміг би підтримати кожного українця, який проходить крізь усі жахіття війни.
Пісня «Шлях»: яка вона? Як ти можеш її описати, та чим вона особлива?
Ця пісня поєднує у собі неймовірну ліричність і водночас вона звучить як стадіонний гімн. Вона може об‘єднувати та надихати. Це сильна пісня з сильним вокалом та лірикою.
Трек буде випущений в дуеті зі співачкою Jusona. Як ви прийшли до цього? Чому саме вона?
Ми з Jusona вже випустили дуетну пісню «Тільки тобі», прем‘єра якої відбулась у лютому. А після прогриміла війна і дует залишився лише у пам‘яті наших прихильників. Так склалось, що ми разом опинились у Варшаві і у перші місяці дуже підтримували одне одного. Саме це надихнуло нас на створення дуетного треку. Юля – українка, я – білорус за походженням, і мені здається, що це дуже символічна історія.
Як змінилося твоє життя після Національного відбору Євробачення? Чи стало несподіванкою таке доволі низьке місце на конкурсі? Чи стикався під час відбору з проявами гомофобії? Були невдалі жарти у твій бік? Хотів би ще раз брати участь?
Моє життя ніяк не змінилось, бо усі плани, які я хотів реалізувати були перекреслені війною. Я хотів зробити сольний концерт в Caribbean Club у Києві і презентувати там новий альбом. Звичайно, буде лицемірно сказати, що результати Євробачення мене не здивували і не зачепили. Особливо той момент, що мій тренер у шоу «Голос країни» поставила мені 1 бал. Це було дуже несподівано. Але факт того, що перед оголошенням результатів Джа за кулісами обійняла мене і сказала «Вибач» означало багато для мене. У цьому слові я зрозумів для себе все і був готовим ще до оголошення результатів. До речі, гомофобії чи ще якихось проявів у свою сторону я не помітив. Більшість просто помітили, що для українців такий образ та номер були дуже сміливими, та, можливо, люди ще не були готові до такого формату артиста.
Як ти опинився у Варшаві? Чому саме це місто?
Перші тижні війни я провів у Львові, і кордон із Польщею був найближчим. Тут у мене є далекі родичі, а також Україна поряд. У перший час я хотів поїхати до Лондона, але проблеми із документами ще не дозволяють поїхати у Великобританію, щоб попрацювати над новою музикою.
Які творчі плани маєш надалі?
Випустити альбом, випустити сингл, виступати на благодійних концертах і допомагати дівчатам і хлопцям із ЗСУ зібраними коштами. Тільки так ми зможемо скоріше повернутись до нормального життя і бути щасливими у вільній Україні.
Думав ти про те, аби змінити громадянство? Чи ходив/ходиш ти на мітинги проти війни в Україні?
На мітинги ходжу, а ось із громадянством питання складне. Не можна просто прийти у посольство і сказати, що я хочу стати українцем. Якби була така можливість, звичайно, я би зробив це, бо я обрав Україну, переїхав до Києва і будував свої плани та кар‘єру там.
Чи залишилися в тебе друзі-музиканти в Білорусі? Як їм зараз живеться в таких політичних умовах?
Так, залишились, але дуже мало. Багато протестуючи залишили свою країну та знаходяться у різних куточках Європи. Ті, хто залишився, на жаль, не мають ніяких можливостей для розвитку. Концертів немає, а випускати матеріал на території країни, у якій не залишилось радіо і ТБ, зовсім немає сенсу. Тому все це виглядає дуже сумно.
Спілкувалась Анастасія Губа