Чорноморські ігри 2021 – ексклюзивне інтерв’ю з Віталієм Дроздовим
Віталій Дроздов — український продюсер та музикант. Генеральний директор «Хіт FM», генеральний продюсер радіохолдингу «ТАВР Медіа». Член журі українського національного відбору Євробачення 2020 та Чорноморських Ігор 2021.
Через величезний наплив іноземного контенту за посередництвом ТікТоку (великим фінансовим вливанням у СММ-маркетинг у інших країнах) досить часто не помічають хорошу і якісну українську музику. Ваша думка, як виправити ситуацію?
Це питання непросте. На мою думку, це явище тимчасове, коли змінюються технології і шляхи доставки контенту до споживача. І встигнути охопити все важко. Але українські артисти поступово опановують цей простір. Так, українські артисти починають заходити в ТікТок досить непогано. Тому я вважаю, що ці складнощі тимчасові.
30 років тому донести свою творчість артисту до глядача було дорожче. А зараз технології подешевшали. Питання в тому, щоб опанувати ці технології досконало. Західні країни та східний сусід нас випереджує в цьому, але ми швидко вчимося. Тому все буде із цим ок.
Щодо дитячого і дорослого Євробачення. Якщо ви знову будете цьогоріч членом журі, на що ви будете звертати найбільше увагу.
Я буду звертати увагу на те, на що і минулого року звертав. Це здатність артиста за 3 хвилини справити фурор. Все інше для мене вторинне – вокал і навіть пісня.
Як ви прослуховуєте пісні? Чи порівнюєте пісню і виступ?
Перед Євробаченням я ретельно готуюся. Пісню я прослуховую разів двадцять, і цікавлюся творчістю артиста та його персоною. Тому під час виступу я пісню добре знаю і дивлюся, наскільки вона може викликати вібрації і змусити серце тремтіти.
Яка ваша думка стосовно «молодої крові», яка зараз є в Україні (тут можна згадати Тіну Кароль)? Яких молодих артистів особисто ви хотіли б бачити на Євробаченні?
Таких артистів дуже багато. Але я не буду називати всіх, бо можу когось забути. Дехто може образитися. Але зараз вистачає нових імен. Головне – це їх підтримати “на плаву”, поки вони ще зібрали свою віддану аудиторію.
Чи слухали ви альбом «Молода кров»? Яке ваше відношення до цього?
Це справді чудовий проєкт, коли великий артист у зеніті слави, звертає увагу на молодих. Я маю надію, що це допоможе кожному молодому артисту, що бере участь у дуеті, відкрити свою аудиторію. Для цього це і робиться. Чи створиться внаслідок цього багато хітів, я не знаю. Але важливо, щоб увага великої публіки, яка є у Тіни Кароль, перерозподілилась на молодих учасників.
Була ремарка від Валентина Коваля про те, що український реп – це поки не завжди якісний продукт. Як ви вважаєте, яка ситуація в Україні із цим напрямком? Бо хіп-хоп і реп – це світовий тренд-жанр.
Я вважаю, що зараз ми знаходимося в досить унікальному періоді розвитку українського репу. Старої школи у нас, по-суті, і не було, або було зовсім трохи. Або, швидше, це була школа R-and-B. Зараз ми маємо досить непоганий хіп-хоп, інді хіп-хоп, що місцями радикальні за словами, образами або музикою. Проте не досить розвинений попсовий сегмент репу, що здатен збирати масову молодіжну аудиторію. На жаль, в Росії цей напрямок досить масовий, він більше попсовий, і з 2018 року він розвивається досить добре. У нас все це тільки-тільки починається. Kalush – це перші паростки майбутнього.
Що, на вашу думку, зараз відбувається у професійній музичній журналістиці?
Музична журналістика – це складний комплекс. 10–15 років тому в Україні була слабка музична критика сучасної поп-музики. Можливо, на той час не вистачало друкованих ЗМІ або електронних, які б робили огляди та розбори на музичну «тєкучку», на те, що відбувається зараз: нові концерти, сингли, альбоми. Цієї критики не вистачало. Зараз її стало більше. Але цей сегмент ще не достатньо розвинений, щоб допомагати українському шоу-бізнесу.
Ваше ставлення до «старих» артистів, що були популярні у 80-х або 90-х роках? Так, наприклад, деякі жаліються, що на святкування 30-річчя Незалежності України на стадіоні їх не запросили?
Це дуже широке питання. Колесо музичної спіралі постійно розвивається. Артист, який не розвивається і не змінює свій жанр – зникає. Наприклад, які б пісні Віктор Павлик не писав би, він співає «те, що треба». Група «АкваВіта», що намагалася 2 роки тому зробити щось нове на їхню думку, “не вистрілила”. Вони додали сучасну ритм-секцію, але це не зробило пісні сучасними.
Тому «старі» артисти частіше всього опиняються заручниками свого стилю, який сьогодні публіці не дуже потрібний. Стануть потрібні, коли за спіраллю повернеться запит на таку музику, має пройти час. Артист, що знаходиться в цьому циклі, він відчуває труднощі. І тут все залежить від того, наскільки артист вміє триматися публічно. Наприклад, порівняємо Іво Бобула і Павла Зіброва. Проте, що не запросили на концерт до Дня Незалежності Іво Бобула майже ніхто не знає. А те, що трапилось із Павлом Зібровим, знають всі. Тому що Зібров має те, що називається «паблісіті». Зібров у колі уваги. Чи є у нього зараз пісні, які є хітами? Ні, немає. Він випускає колаборації. Він молодець. У нього завжди щось відбувається, і він з’являється на публіці та у стрічці новин молоді. Він навіть у ТікТоці присутній як мем, як персонаж. Бо що таке артист? Це творча особистість, що цікава людям. І не завжди це спів, часто це образ або поведінка. Щодо запрошених або незапрошених артистів на День Незалежності. Я не організатор. Проте я б підійшов до питання, які артисти мають там виступити, трохи по-інакшому. Але я поважаю творче право інших творчих людей робити той продукт, який вони роблять. Давайте подивимося, що вийде. Заздалегідь критикувати не потрібно. Те, що до цього концерту не потрапила група Green Grey – це абсолютно правильно. Будь-які недоречні дії по відношенню до країни (її народу чи символів) мусить бути покаране. Але це творче покарання, яке має стати гарним прикладом. Те, що не запросили інших… Зібров каже, що із ним важко працювати. Я добре знаю Катю Царік. Я не думаю, що вона таке сказала. Можливо, це сказала інша людина, не пам’ятаю, хто саме. Не думаю, що складний характер Зіброва став причиною. Щось сталося. Артистів багато. Всі не можуть вміститися в цей концерт.
Спілкувався: DONTSOV
Коректор: Ірина Савенко
Допомога по матеріалу: Vlad Litvinov