Донька Ярослаи Гресь розповіла, чи відчувала тиск слави мами

На YouTube-каналі журналістки Раміни Есхакзай RAMINA вийшла нова серія проєкту “30+”. Гостями випуску стали донька Ярослави Гресь Катя Колос та засновник освітнього проєкту “МУР” Олександр Хоменко. Темою випуску стали батьки та дитячі травми. Про те, як переживали розлучення батьків, яким було дитинство та які стосунки з рідними зараз, гості поговорили з Раміною.

Пропонуємо до вашої уваги найцікавіші фрагменти випуску:

“Батьки жили як сусіди”, — Раміна

Мої батьки — з того покоління, для якого важливо, що “подумають люди”. Тому вони жили як сусіди й розлучилися, коли мені було 18 років. Я не бачила, щоб тато обіймав маму, у них постійно були напружені стосунки. Відповідальність вони перекладали одне на одного, але я всі ці травми пропрацювала.

Олександр Хоменко розповів, як будував довіру з мамою

Коли вперше маму викликали до школи, я був у четвертому класі. Вона поговорила з вчителькою, вийшла і сказала: “Така дурна в тебе класна керівниця. Ти трішки неправий, але ти ж це розумієш”. Це перша ознака довіри.

“Покоління стає жорстким та незалежним, як країна”, — Олександр Хоменко

Ведуть країну вперед і змінюють систему не вчителі, а ті, кого вони вчать. Ця молодь засновує організації та проводить мітинги. Часи борзі та жорсткі, тому покоління стає жорстким та незалежним, як країна.

“Мама ліпила з мене ідеальну дівчинку”, — Раміна

Тато мені казав, що обов’язково треба навчатися у кращому виші, вийти заміж за юриста чи економіста, мама теж робила з мене принцесу, “вища раса з Воскресенки”. Мені треба було відповідати якимось критеріям. Мама віддала мене на танці, ліпила з мене ідеальну дівчину незалежно від того, що я відчувала, головне — виконуй низку дій і за це отримуєш бонус та похвалу, щоб тебе не вичитували, а сказали: “Ти молодець”.

Олександр Хоменко розповів, якими методами його виховували

Тато мені говорив у дитинстві: “Я тебе буду любити завжди однаково, це константа, але поважати…” Тому я, роблячи щось, завжди думав про те, щоб не знизився рівень поваги. У мами була класна політика: тобі ніколи не прилетить, якщо ти розповідаєш, а не приховуєш. Так вибудовується довіра. Було всяке — від різних протестних акцій (коли зіштовхувався з поліцією під час акції за Стерненка, мені прилітало каскою) до звичних речей, коли бігаєш по занедбаних будівлях. Або коли мама дзвонить, я кажу їй: “Я на рейві тут дещо з’їв”. Вона питає, чи все нормально, я відповідаю: “Так” і під цим розмовляю з мамою. Вона каже: “І що, тобі весело? Якщо тобі допомога не потрібна, у мене є номер твого друга”.

“Перші вистави я грав у квартирі перед батьком”, — Олександр Хоменко

Все життя батько був для мене героєм, я його любив більше за маму. А потім… Він сам винний насправді. Він був для мене усім. Я перші свої вистави у квартирі грав перед ним. Коли стався ковід, він почав депресувати. Батько історик, і його бізнес пов’язаний із цим. У нього були проблеми з третьою дружиною, він заплутався дуже сильно, почав мені жалітися на своє життя. Ти можеш жалітися друзям, дружині, але не розповідати своєму 18-річному сину, як все у твоєму житті погано, бо син бачить батька як найрозумнішого та найсильнішого у житті.

“Мама теж не супергерой”, — Олександр Хоменко

Я розумію, що моя мама теж не супергерой, а звичайна людина, і це додає плюсів. Я розповів їй про дитячі травми, вона вислухала мене і каже: “Добре, ти, можливо, у чомусь маєш рацію. Але ти знав, що у мене був кредит? А ти знав про проблеми?” Вона мені розповіла речі, які я, як дитина, не знав. Ми говорили шість годин, і я зрозумів, що вона теж людина, тобто буває невпевненою, слабкою, але справа на її користь.

Раміна розповіла про стосунки з власним батьком

З татом такі були стосунки, що він питав, як справи, про школу, про якісь досягнення, говорив, що у всьому потрібно бути відмінницею. Він завжди погано вчиняв зі мною, коли я була дитиною. Наприклад, обіцяв піти погуляти разом у парк, коли будуть вихідні, і мама казала, що тато обіцяв, тому вона не хотіла йти. Я чекала, а тато гуляв десь в іншому місці. Зрештою, він постійно переносив нашу зустріч. За все моє життя ми з татом гуляли кілька разів, у кращому разі це були гроші, які він давав мені на атракціони, і я на них каталася. Ми поїхали у Дубай, і я на 100 доларів прокаталася на атракціоні, поки тато гуляв із другом.

Олександр Хоменко зізнався, коли вперше подивився фільм для дорослих

Я був у класі сьомому чи восьмому, коли вперше подивися фільм для дорослих. І розповів про це мамі. Вона запитала: “І як?” Я сказав: “По-різному”, вона відповіла: “Розповідай”. Мама обговорила це зі мною відверто. Коли тебе під час розлучення сильно ображає чоловік, ти залишаєшся сама, у тебе кредит, іпотека й при цьому маленький син — ти в ньому бачиш друга і партнера, це найрідніша людина, то як мати теми, на які не можна говорити?!

Донька Ярослави Гресь Катя Колос зізналася, як мама говорила з нею про інтимне життя

Мама зайшла, коли мені було 16 років, каже: “Мені сказали з тобою поговорити про інтимні стосунки”. Я кажу: “Питай”. Мама відповіла: “Твоє тіло — твоє діло. Якщо тобі не подобається, що з ним роблять, ти про це говориш”.

Раміна дала пораду батькам

Хочу порадити батькам, щоб вони приділяли більше часу дітям, тому що такими маленькими вони більше не будуть. Я хотіла, щоб батьки займалися мною і не гралися в цей пінг-понг. Я влаштовувала їм скандали, казала, що вони не можуть впоратися зі своїми обов’язками, заявляла: “Ви народили дитину і маєте про неї піклуватися, приділяти їй час, тому я зараз піду і зроблю так, щоб ви відмовилися від своїх батьківських прав, я піду від вас, адже навіщо народжувати дитину, щоб вона потім страждала?!” Я різними способами намагалася привернути батьківську увагу та любов.

“Мені здавалося, що моя мама нещаслива людина”, — Раміна

Ані тато, ані мама в мене не реалізовані. У мене з мамою одного разу відбулася розмова. Я була у психотерапевта і там говорила про те, моя мама не любить так доглядати за собою, як я. Вона не хоче бути кращою, не слідкує за новинами, сидить удома, з чоловіками не знайомиться, і мені здається, що вона нещаслива людина. Психолог сказала, щоб я зателефонувала їй, проговорила все це. Я подзвонила і говорила, що вона нещасна і мені її шкода. Вона відповіла, що всі люди різні й “не всі хочуть бути такими ж успішними, якою хочеш бути ти”. Сказала, що їй подобається гуляти з собаками, прибирати, сидіти вдома.

Донька Ярослави Гресь розповіла, чи відчувала тиск слави матері

Через те що мої батьки успішні та публічні, у мене в середній школі з’явилися думки, що раптом я виросту ніким — і це жахливо. Потім я подорослішала, й ми почали більше говорити фразу, що “батьки виросли зі мною”. Я говорила, що хочу бути психологом, мама відповідала: “Як ти можеш мене перестрибнути у піар-агенції, це ж інша галузь”.

“Мріяла, щоб мої батьки розлучилися”, — Раміна

Я мріяла, щоб мої батьки розлучилися. Коли мені виповнилося 18 років, тато запитав, чи потрібно їм розлучитися з мамою, і я відповіла, що так. “Моя сестра плаче, ви живете як сусіди, мені це не подобається”, — говорила я. У них не було кохання. Треба було мамі йти від тата, а йому — від мами. Вона постійно вірила, що тато виправиться, а йому подобалося будувати своє життя. Коли мені виповнилось 18 років, вони нарешті розійшлися. Мені дуже набридли скандали. Коли потрібно було платити за мій університет, батько відмовився, тому що я говорила про їхнє розлучення. Як уже доросла людина, я взяла на себе відповідальність за свою сестру й стала для неї наче мама, тому що не хотіла, аби вона переживала те, що переживала я. Хотіла, щоб у неї був максимально класний досвід, щоб вона вступила в це життя і мала знання англійської, класну освіту, щоб їй не треба було прориватися і принижуватися, як мені. Мене батьки навіть просили нікому не говорити про розслучення, бо “що ж люди подумають?”.

“Розлучення моїх батьків було важким”, — донька Ярослави Гресь Катя Колос

Знаю, що розлучення моїх батьків було важким, через суд: я була неповнолітньою, квартирне питання. Але вони пообіцяли одне одному, що залишаться друзями для дитини. Казали: “Ми не будемо говорити щось подібне до “ти як твій батько”. У мене ніколи такого не було. Вийшло так, що мій тато, як і вітчим, відігравали велику роль у моєму житті. Зі своїм біологічним батьком я постійно бачуся. Ми обійшли всі квест-кімнати Києва.

Раміна розповіла, як батьки навчили її приймати себе

Завдяки своїм батькам я навчилася приймати інших людей і зараз на шляху до того, аби приймати й себе такою ж неідеальною, наприклад, коли хочеться поспати, поплакати — словом, різною. І якби не мої батьки, що б ми з моєю сестрою обговорювали?!