«Я б хотіла з татом написати пісню», — Лія Меладзе про Констянтина Меладзе, сольну кар’єру та «Голос Країни»

Вже цієї неділі у шоу «Голос Країни» прем’єра сольного артиста Лії Меладзе, доньки геніального композитора Костянтина Меладзе. Ми зустрілися учасницею шоу, щоб обговорити багато тем та дізнатися чим живе та що планує 17-річна представниця нового покоління музики.

З якого віку ти почала займатись музикою?
У 6 років я почала займатися у музичній школі. Потім закинула та з 10 років почала займатися вокалом. Це було по-дитячому. У мене не було стабільних конкурсів та фестивалів. Потім я зустріла іншого викладача. Пізніше, до своєї групи прийшла. Цей гурт FAR FOR був під продюсерським центром «Dside». Я там була два роки. З 14 до 16 років. Найщасливіший період у моєму житті. Тоді, моє життя набуло якогось сенсу. Тоді я реально відчула, що є і дружба, і кохання, і певні плани є. Свої “сто доларів” заробляю та щастя повні штани.

Чому пішла з цієї групи?
Все, що могла, взяла. І друзів, і кохання. Назнімалась в кліпах, і наспівалась. То була попмузика. Це було весело та класно. Я любила записуватися на студії. Ти там не повинен пахати, а просто сидиш і експериментуєш зі звучанням голосу тощо.

А конкуренція була?
Маленька конкуренція була. Наприклад, хто швидше вивчить якусь хореографію, але це не були сварки.

Ти хочеш навчатися саме в Америці. Чому?
Тому що я приїхала у 14 років до Америки і мені так сподобалося. Я відчувала себе вдома. Це був табір, де ми вивчали англійську. Там люди добрі, товариські та творчі. Але я б там не залишилася. Київ – моя батьківщина та мої спогади. Мені дуже подобається Золоті Ворота. На Хрещатику взагалі ладна жити. Там можна просто йти, і ти знайдеш собі 84 компанії. Я завжди підтримую розмову. Не має значення з ким.

Коли з’явилася бажання стати артисткою?
На сцені я хотіла бути змалечку. Але конкретно співачкою вирішила бути пізніше. Мені завжди було важливо отримувати багато уваги. І на сцені це зробити абсолютно легко.

Чи впливав на твій вибір тато?
Він бачив моє бажання співати. Він не те, що був радий, просто нормально до цього поставився. Насправді радіти тут нема чому. Це складна професія. Не в плані навантажень, а в плані психологічному.

Чому саме в цьому році ідеш на “Голос Країни”?
“Голос країни” – це моє бажання розпочати щось нове. Завдяки шоу я можу наблизитись до мети. Звичайно, цього року у мене ще й план вступу до університету. Тому рік обіцяє бути цікавим.

Чи ти готова до популярності після появи у ефірі шоу?
До цього підготуватися неможливо. До цього можна лише звикнути.

Які три факти про тебе обов’язково знати нашим читачам?
Я змінююсь щодня. Якщо я вчора сказала якусь дурість, то, мабуть, наступного дня, я подумаю над цим. Я навчаюсь на своїх помилках. Друге – я дуже люблю музику. Це очевидно. Мені неважливо, як я опинюсь на сцені, я просто хочу цим займатися. І я нічим не відрізняюся від інших. Я зовсім не особлива людина.

Не боїшся кліше “донька Меладзе”?
Про це не думати неможливо, правда. Але коли я співала у своєму музичному гурті, я не звертала на це уваги. Ніхто мене не знав, що я “Меладзе”. Всі знали мене тільки як учасницю гурту. Але, тут, навпаки. Куди б я не пішла, я не Лія, а донька Меладзе. Це, звісно, ​​класно. Я люблю свого тата, я люблю своє прізвище. Мені багато що дається легко. Я маю безліч шансів. Я могла навіть не займатися вокалом, і я їх все одно б мала. Але думки, що я отримала це практично не заслужено мене засмучують.

Боїшся не виправдати надій?
Я не можу піти з музики. Я не йтиму зі сцени чисто заради того, щоб там комусь не заважати. Мені просто треба поговорити з психологом (сміється). Якщо це мій щасливий білет, то чому я не можу просто насолодитися цим?

В який період свого життя ти зрозуміла, що тобі потрібен психолог?
Коли почалися панічні атаки, я зрозуміла, що мені треба щось робити. Бо я нервую та іноді погано сплю. І звичайно це не приведе ані до чого доброго. Це дійшло до того, що я могла зовсім незнайомій людині розповісти про всі свої проблеми.

Музика допомагає?
Музика, дійсно, допомагає. Але, і водночас – вбиває. Я боюся не відповідати своїм очікуванням. У моїй голові є чудова картинка того, що я хочу бачити у житті. Я працюю над цим.

Чи радишся з татом щодо музики?
Я люблю вчитися сама. Зрозуміло, що він мені завжди дає поради. Але, я люблю, коли все приходить з досвідом і практикою. Я колись дивилася на його лекції. Мені дуже сподобалося. Правда, класні поради. Я навіть скидала своїм друзям.

Лія Меладзе в майбутньому – це самостійний артист? Чи, можливо,  це буде продюсерський проєкт?
Швидше за все, самостійний. Я думаю, що буду сама по собі. Я люблю сама приймати рішення. Це якщо говорити про написання музики. А щодо продюсування, не знаю… Швидше за все, я взагалі собі не знайду продюсера. Але з татом посидіти в студії та написати пісню було б прекрасно.

Які шанси на перемогу, як думаєш?
Я залишаю це на “произвол судьбы”. Мене якось останнім часом “прибило”. Мені не цікаві перемоги та всілякі заробітки. Я просто хочу жити у своє задоволення.

Якщо ти будеш артистом першої величини, ти не зможеш повністю керувати своїм життям. Ти це усвідомлюєш?
Життя потрібне не для того, щоб не жити заради якихось очікувань. Не потрібно відповідати якимось ярликам. Я така людина. Мені потрібно полежати, подивитися фільми, тиждень не вилазити з ліжка. Потім бац і почати багато працювати. Я не хочу себе зобов’язувати до чогось. А якщо я не стану артистом першої величини, то я буду музикантом, який усамітнюється в тиші та спокої. Як мій тато (сміється).

Ти бачила всю «музичну кухню» з дитинства. Чи не боїшся складнощів чи перепон, які виникають у багатьох артистів?
Я правда бачила, як все відбувається, скільки тато витрачав часу та сил на роботу, як старанно працювали інші люди… Це дуже велика робота. І фізично, і емоційно. Але мені подобається цей рух. Усі репетиції, танці, вокал. У мене зникла потреба та бажання отримувати увагу. Зник мій дикий нарцисизм. Мені зараз хочеться робити все в задоволення. Публічність мені потрібна лише для того, щоб допомагати людям. Наприклад, говорити про важливі речі, благодійність тощо. Це від мами та тата. У мене насправді вся сім’я дуже добра. Я емпат, бачу та відчуваю людей. Якщо у тебе є можливість, то ти маєш допомагати.

Про що ти б хотіла говорити з людьми?
Наприклад, про права жінок та дітей. Про чесність. Про мир без війни, як би це банально не звучало.

Чи плануєш випустити трек найближчим часом?
Я б із задоволенням випустила якийсь трек вже зараз, у момент “Голосу”. Це було б правильно та логічно. Але його немає і виставляти нічого. Тому, якщо я сподобаюся людям, вони залишаться зі мною і після закінчення проєкту. Тоді його й почують.

На яких артистах ти зростала?
Бейонсе, Аріана Гранде.

А з українських?
Мені дуже подобається Монатік, Надя Дорофєєва. А загалом, я слухала все, що робив тато. Він часто ділився “демками”. Я дуже люблю татову пісню «Час вийшов». Він якось увімкнув її, коли ми їхали у машині. А я на той момент розійшлася з хлопцем. Він включає цю пісню. А я обожнюю його виконання. І я просто починаю плакати. Мені стало так соромно. Я так не люблю плакати перед татом. А сльози ллються рікою. Взагалі, я вважаю, що всі його (ред. – батькові) пісні є геніальними.

Штампи музичної індустрії впливають на тебе? Чи ти будеш створювати щось своє, в незалежності від тренду?
Звичайно, хочеться, щоб пісні потрапляли в чарти і були хітовими. Але я ще жодну не написала. Тому, не знаю як відреагують люди на те, що я робитиму. Коли напишу, тоді зрозумію. Може мій смак збігатиметься з тим, що подобається людям.

Що зараз у твоєму плейлисті?
Я не знаю як називається цей жанр. Я почала відходити від попмузики. Більше, альтернативний рок.

В чому твоє натхнення?
Найбільше мене надихає свобода. Зобов’язання мене дуже “глушать”, тому я біжу від усіх зобов’язань на цій планеті. Не прибираю, не роблю домашку, просинаю всі важливі справи.

Як батьки до цього ставляться? Були конфлікти?
Звісно, ​​були. Але я просто розумію, чому вони це роблять. Вони розуміють, що мені потрібна свобода. Але, якщо вони дадуть мені повну свободу, то я вже цю свободу не відчуватиму. Ти не відчуваєш миру без війни. Те саме і зі свободою.

Чому не пішла на “Голос. Діти”?
Я дуже хотіла на дитячий «Голос». Я просто не була готова. Взагалі. У мене не було можливості, тому що мій голос був дуже слабкий і не натренований.

Вже думала над першими кроками після проєкту?
Якби там не було, я все одно хочу написати пісню. Можливо навіть зніму кліп. І поїду вчитися. А поки я вчитимуся, швидше за все я буду в тиші та спокої. Скільки буде навчання, настільки я й випаду із соціальних мереж. Це дуже корисно. Можливо для артиста — ні, але як для людини точно.

Додай в кінці інтерв’ю:
Розмовляв: Юліан Новак
Позакадрова робота: Аліна Славська
Фото: Ірина Савенко
Локація: BarBaraBar