Інтерв’ю KVIBE перед релізом «ANEMIA»
KVIBE розповів про трек «ANEMIA»: це – зовсім інша атмосфера, більш чуттєва та глибока. «ANEMIA» – це історія, де спогади переплітаються з мріями
— Ваш останній кліп «Senorita» вийшов досить провокативним. Ви свідомо граєте з такими темами? Наскільки важливо для вас виходити за межі очікувань слухачів?
Я не боюся торкатися тем, які можуть викликати суперечки або змушувати задуматися. Для мене важливо, щоб музика передавала емоцію, була чесною і викликала реакцію. «Senorita» — це історія про сильне, але болісне почуття, про бажання і неможливість. Кожен може знайти в ній щось своє. Я не роблю провокацію заради провокації — мені цікаво розповідати справжні історії, які не завжди мають щасливий фінал.
— Новий трек «ANEMIA» – зовсім інша атмосфера, більш чуттєва та глибока. Що стало поштовхом для його створення? Це особиста історія чи узагальнене відчуття, знайоме багатьом?
«ANEMIA» – це історія, де спогади переплітаються з мріями, а після втрат залишається простір для нового сенсу. Ліричний герой проходить шлях від виснаження до прийняття, знаходячи в собі сили рухатися вперед.
— Після початку повномасштабного вторгнення у Вашому репертуарі з’явилося більше пісень українською мовою. Як це вплинуло на Ваше творче бачення та внутрішню позицію як артиста? Чи відчули Ви виклики під час адаптації стилю та звучання до нової мовної форми?
Це був природний процес. Моя музика завжди відображала те, що я відчуваю, а зараз я не можу інакше. Українська мова додає глибини, вона точніша в передачі емоцій. Так, на початку були певні складнощі — усе-таки довгий час я писав інакше. Але зараз я відчуваю, що це мій шлях, і ні на мить не сумніваюся в цьому рішенні.
— Що вас надихає? Як народжуються ваші треки, звідки ви черпаєте емоції та сенси?
Мене надихає саме життя — ситуації, які я проживаю, люди, з якими спілкуюся. Іноді це особистий досвід, іноді — спостереження. Я можу почути якусь фразу, побачити сцену з життя, і це одразу стає основою для пісні. Головне — не закривати очі на те, що відчуваєш.
— Про вас і POSITIFF ходять чутки, що вас пов’язує якась цікава історія. Що це був за двіж?
Це було давно, ще взимку, і я не хотів би повертатися до цієї історії. Ми спілкувалися, щось обговорювали, але хай все, що залишилося в минулому, там і залишається. У POSITIFF класні треки.
— Як оцінюєте стан української музичної індустрії зараз? Чи є відчутна підтримка між артистами, чи конкуренція стала жорсткішою?
Українська музика зараз на підйомі, це факт. Люди почали більше слухати своє, цінувати своїх артистів. Але зростання завжди супроводжується конкуренцією — це нормально. Важливо, щоб вона була здоровою, без заздрощів і підніжок. Я бачу багато підтримки між артистами, але, звісно, є й ті, хто грає тільки у свою гру.
— Для вас музика – це більше планомірна робота чи все ще віддушина? Як змінилося ваше ставлення до творчого процесу останнім часом?
Зараз це і те, і інше. Музика — це моя пристрасть, моя енергія, але водночас і величезна відповідальність. Я не можу просто написати щось «аби було». Кожен трек — це частина мене, тому я підходжу до процесу серйозно. Але як тільки музика стане просто роботою, без емоції — це буде знак, що щось не так.
— Яким ви бачите 2025 рік для KVIBE? Чи є конкретний план руху вперед, чи більше покладаєтесь на інтуїцію? Чи варто очікувати несподівані колаборації?
Готуємо концертну програму. У мене є бачення, як рухатися далі, але я не люблю жорстких рамок. Інтуїція відіграє важливу роль у творчості, і я часто довіряю їй. Щодо колаборацій — можливо, будуть цікаві варіанти, але я роблю фіти не для галочки. Щодо колаборацій з іншими артистами – я з задоволенням.
