Інтерв’ю зі Сметана band: емо-фаза, що тільки починається
Сметана band повертається з новим альбомом “Нескінченна емо-фаза” — вибуховим міксом болю, іронії та ніжності. У розмові з вокалістом Єгором Кувалдіним говоримо про пошук опори в хаосі, творчі трансформації та свободу, яку дає українська мова.
“Нескінченна емо-фаза” — це звучить як стан, у якому важко знайти опору. Що стало поштовхом до створення цього альбому?
Те, що ми вирішили, що вже час записати альбом. Його написання і стало для нас опорою на час його створення. Такі часи.
Як би ви описали цей альбом тим, хто вперше почує вашу музику? Чим він відрізняється від попередніх релізів?
Це емоційні гойдалки. Якщо хочете — можете покататись. Якщо ж вас нудить від американських гірок, краще не псуйте собі настрій. Тим саме і відрізняється від попередніх, що в рази скаженіший.
Трек “ЄЖ” уже встиг зібрати відгуки. Чому саме ця пісня стала першим синглом?
Вона була написана ще у 20-му, чи 21-му році, на ютубі лежав відос де ми граємо її на репетиції. Багато хто із слухачів допитувався, коли вона вийде, і чи вийде взагалі. Вирішили їх потішити. Ну і вона досить добре репрезентує те, що взагалі буде відбуватися в релізі.
У піснях альбому багато емоцій, іронії, болю й ніжності. Це ваш особистий досвід чи історії, зібрані навколо?
Це мікс і того, і другого. Загалом ми ведемо досить відлюдницький спосіб життя. Дякуємо нашим друзям та знайомим, що живуть його за нас — завдяки ним можна ніколи не дивитися серіали; ще й теми для пісень не скінчуються.
Який трек став для вас найемоційнішим або найскладнішим у створенні і чому?
Титульний. Його було 3, або 4 версії, йому увесь час чогось не вистачало. Окрім того, він доволі нетиповий для нас за структурою і аранжуванням. Особисто для мене прям прОклята річ.
Багато хто знає назву “Сметана band”, але менше людей знає, як гурт живе зараз. Розкажіть, як змінилося ваше життя за останні роки?
Стало менше концертів, більше відповідальності, більше свідомих дій. Ми існуємо в умовах війни, як і всі в країні. Робимо, що можемо, сподіваємося на краще. Сподіваємося, новий реліз підніме людям настрій, або дасть змогу прожити погане. Ми – музиканти, і робимо те, що маємо робити, в міру своїх сил.
Від гумору до хроніки розбитих світів — як ви самі пояснюєте еволюцію вашої творчості? Це сталося природно, чи був момент “зламу”?
І те, і те. Спочатку я відчув, що вперся у стелю в жанрі поп-панку і трешових текстів, потім ще і пережив певно найтрагічніший період свого життя, бо втратив родича, і в його обличчі — найближчого друга. Це давно позаду, але багато чого в мені змінило. Ми вже давно не про абсурдний гумор, скоріше про злість, іронію, і самоіронію. Може колись і видамо реліз по типу “бек ту рутс”, але зараз не на часі.
Ви остаточно перейшли на українську у творчості. Як приймалося це рішення? Чи був страх втратити частину слухачів?
Страху не було, було усвідомлення, що ми їх втратимо. І втратили. І не жалкуємо. У всьому світі музику слухають будь-якими мовами. Якщо якомусь індивіду, звідки б він не був, конче треба принципово російською, можна зробити висновки і про його переконання, і про його особистості якості. Нам серед слухачів такі люди не потрібні.
Що змінилося у вашому внутрішньому стані або баченні музики після переходу на українську мову?
З’явився новий азарт. До 22 року я ніколи не намагався писати тексти українською. Звісно було і залишається багато білих плям. Але тим більше інтересу, і тим більше відкриттів у творчому процесі. Українська — мелодійна, набагато більше схожа ритмікою на англійську, завдяки її “відкритості” багато в чому виграє звучання вокалу. А ще, вона дозволяє виявити в коментарях незадоволених переходом на неї єб*анів, так що від неї суцільні плюси.
У прес-релізі ви написали: “емо-фаза тільки починається”. Що чекає на слухачів далі — тур, нові відео, можливо, ще більше експериментів?
Не знати, що на тебе чекає — це і є емо-фаза. Головне нам всім її пережити. А що буде далі, дізнаємося, коли “далі” настане.
Новий альбом “Нескінченна емо-фаза” від Сметана band буде доступний 15 серпня!
