Jerry Heil у другому випуску авторського проєкту Тіни Кароль «Дім звукозапису» виконала пісню «Кохання моє»
На YouTube вийшов другий випуск 2 сезону авторського проєкту Тіни Кароль «Дім звукозапису». Героїнею епізоду стала Jerry Heil — хітмейкерка, авторка пісень і членкиня Академії звукозапису Grammy, одна з найвиразніших артисток нового покоління української музики.
«Для мене участь у проєкті «Дім звукозапису» — це можливість доторкнутися до нашого музичного минулого і показати, що воно не просто було, а й має величезну цінність сьогодні. Це своєрідний архів і водночас можливість для нас і для майбутніх поколінь звертатися до цього бекграунду, вивчати його і переосмислювати», — говорить Jerry Heil.
Вона виконає «Кохання моє» — твір, написаний поетесою Валентиною Малишко на музику композитора Бориса Буєвського. З новим аранжуванням кримськотатарського композитора Усеіна Бекірова. Пісня прозвучала у супроводі Академічного хору Українського радіо та Заслуженого академічного симфонічного оркестру Українського радіо.
«Кохання моє» — не просто лірична композиція, а документ епохи. Її автор Борис Буєвський належав до покоління митців, які існували в умовах радянської цензури. Там надмірна «українськість» і критика влади могла коштувати кар’єри. Він не уникав цієї межі — і зрештою був фактично викреслений із професійного середовища. Його музика залишилась. Його ім’я — надовго зникло. Випуск повертає його в культурний контекст, якого він ніколи не мав втратити.
Для Jerry Heil цей твір — особисте дослідження. Її інтерпретація зберігає академічну основу, але вводить у неї особливу джазову чутливість. «У виконанні Jerry Heil є легкість, наївність, мрійність — те, чого зараз дуже не вистачає», — говорить Тіна Кароль.
«Для мене було дуже особливим доторкнутися до такого складного стилю, як джаз. В Україні він свого часу трансформувався в унікальний ф’южн через обставини і заборони: джазове різнобарв’я вважалося буржуазним, тому вокалісти та музиканти шукали інші рішення і створили звучання на перетині естрадної і джазової музики. І в цьому для мене велика цінність і прояв нашої музичної стійкості.
Мені також було надважливо підсвітити ім’я Діани Петриненко. Для мене це величезний і, на жаль, недооцінений скарб нашої культури. Я не хотіла сильно перероблювати її пісню чи змагатися з оригіналом. Навпаки, хотіла лише нагадати, що вона залишила по собі велику спадщину, яка нікуди не зникла і якою варто пишатися», — Jerry Heil.
Окрім музичної частини, випуск досліджує долю самої пісні: до розмови долучилися журналісти Юрій Макаров і Руслан Ляч, а також режисер Павло Остріков, який використав пісню у своєму фільмі “Ти — космос”, відкривши її для нової аудиторії. Їхні спогади окреслюють не лише історію «Кохання моє», а й «механіку» існування української музики в радянський період — між попитом, цензурою і внутрішнім опором.
Окрім музичної частини, випуск досліджує долю творців пісні і епоху, в якій вона була створена. До розмови долучилися видатний журналіст. Співавтор двосерійного фільму про українську естраду 50-60-х років “Вальс із системою” Юрій Макаров. І музичний блогер Руслан Ляч, а також режисер, лауреат Шевченківської премії Павло Остріков, який обрав цю пісню для фінальної сцени фільму “Ти — космос”, відкривши її для нової аудиторії. Їхні спогади окреслюють «механіку» існування української музики в радянський період — між попитом, цензурою і внутрішнім опором.
«Дім звукозапису» — це наша спроба повернути імена, які формували українську культуру, туди, де їм завжди було місце. У живий культурний контекст. Борис Буєвський писав музику в умовах, коли саме слово «українське» могло стати вироком. В культурному сенсі, виконання сьогодні його твору «Кохання моє» — це повернення боргу.
