МУЗ|ФІЛ: розбір текстів популярних пісень
Випуск 6. Ходять плітки: в спеку щастить
У новому випуску рубрики «МУЗ|ФІЛ» поговоримо про популярні українські пісні й огріхи в їхніх текстах: про чутки-плітки, сонце й спеку-жару. Наша мета не критикувати, а пропонувати кращі варіанти.
Гурт KAZKA «Чутки»
KAZKA — чудовий попгурт, у якого є чимало хітів, залюблених багатьма. І текст пісні «Плакала» знає чи не кожен українець. Хочемо взяти для розбору наразі іншу пісню гурту. Є в ній такі рядки:
«Ой, бережись, хлопці,
Дарма накинули оком!»
«Тож бережись, хлопці,
З ніг позбиває потоком».
Коментар філологині: якщо це звертання до хлопців, то слід і форму наказового способу вжити відповідну: «бережіться».
«Ходять чутки серед людей,
З розуму зводить дівча руде».
Часом помилково вважають, що слова «чутки» не існує, а є лише «плітки». А от і ні. Уточню: чутка — це вістка, ніким не підтверджене повідомлення про щось чи когось; плітка — не підтверджена дійсними фактами чутка. Є також і красиве слово «поголоска», яке так само означає непідтверджену чутку.
Коментар письменника: додатковий склад не порушує мелодії пісні, а от щоб слово «позбиває» звучало м’якше, пропоную такий варіант:
Ой, бережіться, хлопці,
Дарма накинули оком!
Тож бережіться, хлопці,
Зіб’є із ніг потоком.
Klavdia Petrivna «Сонце, жара».
Феноменом останніх років на українській сцені є Klavdia Petrivna, яка в досить юному віці зібрала два Палаци спорту й зараз дивує своїми піснями, навіть попри те, що дехто говорить про самоповтори авторки. Робота співачки та її команди, безумовно, заслуговує на величезну повагу.
Чимало росіянізмів та суржику, навмисно чи ненавмисно вжитих, трапляється у творчості цієї виконавиці. Тож сьогодні проаналізуємо її пісню «Сонце, жара» з боку літературної мови:
«І ні в чому не везе,
Навіть в картах програю.
А час іде і йде,
Я щось не так роблю».
Коментар філологині: везти може те, що їде. А якщо йдеться про успіх, то замість «не везе» слід було б ужити «не щастить».
Ще кілька рядків із цієї пісні потребують уточнень:
«А сонце, жара, білі хмари,
Святі небеса, сміються над нами.
А біднії діти хочуть до мами,
А мами гуляють, повторюють за нами».
Я не акцентуватиму на слові «жара», бо таке слово на позначення гарячої пори в українській мові існує. Хоча більш уживаним є слово «спека». Натомість зауважу, що сміятися можна з когось, а не над кимось. Таким чином, «сміються з нас», а не «сміються над нами». Хоча якщо йдеться про те, що сонце, білі хмари й небеса розташовані над нами й десь там угорі сміються — тоді такий вислів стає буквальним. Сонце, хмари й небеса вгорі, над нами (розташування, а не обʼєкт для висміювання), сміються.
До речі, слово «посуда» (те саме, що «посуд») в українській мові також є. Воно нерідко трапляється в текстах класиків, а також у рядках пісні:
«Скільки всього пережила,
Всю посуду побила,
Нещасна людина,
А щаслива була…»
Коментар письменника: спробую трохи змінити ті рядки, які ми проаналізували вище.
І ні в чому не щастить,
Навіть в картах програю.
Ну а час кудись летить,
Я щось не так роблю.
І щодо приспіву:
А сонце, жара, білі хмари.
Святі небеса усміхаються з нами.
А біднії (пропоную — втомлені, воно більш органічно звучатиме) діти хочуть до мами,
А мами гуляють, повторюють за нами.
Чекайте на новий випуск за тиждень. Дякуємо, що ви з нами.
Ангеліна Олійник,
філологиня, редакторка;
