Оксана Білозір вказала Олі Поляковій на некоректну творчу поведінку.

Набув розголосу дводенний пост Оксани Білозір, в якому вона обурилася з приводу переспіву її пісень, а саме “Коханий”, яку заспівала Тоня Матвієнко, “Кленова балада”, виконана Ольгою Полежака та «Колискова мелодія України» Олі Полякової. Найбільший резонанс в мережі набула остання пісня. Річ у тому, що “доросла дівчинка” у своєму творі взяла за основу музику Мирослава Скорика, яка вже використана у пісні Білозір “Свіча”.

У коментарях до facebook-посту продюсера Полякової Михайла Ясинського стало зрозумілим, що наразі запиту на дозвіл використання музики під час створення “Колискової” Полякової не було, адже пісня не використовується в комерційних цілях.

У коментарі нашому порталу Оксана Білозір сказала, що сваритися ані з ким не планувала, а зробила лише творче зауваження колегам. Про “судові погрози” зі свого боку у пості мови не йшло.

“В пості ані слова про суд. Я говорила тільки за закон, який захищає право інтелектуальної власності”, – наголосила Оксана Білозір.

Щодо формулювання «листи щастя» – це підказка для менеджменту артиста звернути увагу на можливі претензії від спадкоємиці геніального композитора Мирослава Скорика, його дружини – пані Адріани.

Зазначимо, що Білозір отримала дозвіл на використання музики Скорика ще у 2007 році.

Неймовірно влучним з цього приводу виявився пост режисера Олега Боднарчука у Facebook:

«Питання прав вирішується дуже швидко. У свій час я працював над проектом, де потрібно було з некомерційною метою використати пісню Івасюка. Ми звернулися до родини композитора і отримали письмовий дозвіл на виконання пісні. Чому менеджмент цього не зробив – не зрозуміло. Був час на нові вірші, був час на виготовлення аранжування, на запис, на зведення. Тільки не вистачило часу на дзвінок родині Скорика».

Підтверджує слова режисера і юрист Охромєєв Юрій (адвокат, партнер IPJURIX), до якого ми звернулися. За його словами, для отримання дозволу на використання аудіовізуального твору потрібен письмовий дозвіл.

Окрема увага приділяється питанню можливого порушення “цілісності твору”. Як говорить Оксана Білозір, Мирослав Скорик надавав згоду на використання свого твору саме на текст Богдана Стельмаха (тема – “Геноцид українського народу під час Голодомору”). Але у питанні “цілісності твору” є винятки – створення пародій та попурі. «Колискову» від Полякової важко назвати пародією, правда? Однак і тут є вихід, договір на права можна оформити постфактум. Можливо вже зараз це питання вирішується 🤷‍♂️

Менеджмент співачки апелює до того, що у комерційних цілях цю роботу не розглядали, маючи на увазі офіційний діджитал-реліз та виступи на платних концертах. А як щодо відео на YouTube, яке від сьогодні закрито для перегляду на каналі Полякової? У будь-якому разі за законом України комерційне чи некомерційне використання інтелектуальної власності без дозволу правовласника заборонено…