«Наш номер буде диким, сміливим і точно несподіваним», — гурт YAGODY про НацВідбір, гастролі у Європі та семпл YAKTAK 

Їх називають «темною конячкою» Національного Відбору на Євробачення, але вони зовсім не новенькі у музиці. Позаду сім років кар’єри та успішні гастролі у Європі. Знайомимося сьогодні з гуртом YAGODY, відповідає — учасниця колективу Зоряна Дибовська. 

Для масового глядача/слухача ваш гурт став відомим саме завдяки НацВідбору на Євробачення. Для вас НацВідбір — це реальна спроба поїхати на конкурс чи більше хороша змога показати себе українським меломанам?

Зоряна Дибовська: Гурт YAGODY існує з 2016 року, і його основним завданням було творити музику для саморефлексії, розваги та обміну творчою енергією. Ми не планували кар’єру. Але з початку 2022 почали активно гастролювати Європою. Завдяки нашому концертному менеджеру Віктору Лиходьку, ми були в Польщі, Чехії, Німеччині, Норвегії, Австрії, Словаччині, Люксембурзі, Угорщині, Румунії, Словенії. Зараз плануємо виступи у Швейцарії, Данії, Канаді, Америці. Можливо, навіть в Африці. І так сталося не тому, що ми раптово захотіли професійного росту та визнання. Так сталося зі зрозумілих причин.

Концерти у світі для нас, як українських артистів — це можливість говорити про війну в нашій країні. Кожен наш виступ має три важливі якорі: це пісня “Калина-Малина”, яку ми щоразу присвячуємо ЗСУ, український прапор, який ми возимо з собою у гастролі, та наповнення наших розмов з аудиторією фактами про актуальну ситуацію в Україні. Тож, повертаючись до вашого питання, скажу — звичайно, що це чудово ширше познайомитися з українською аудиторією, але якби ми не мали на меті перемогти, то не робили нашу пісню такою зухвалою та войовничою.

На вашу думку, чому саме Tsunamia має представляти Україну на Євробаченні 2024?

Зоряна Дибовська: Бо вона має важливі для кожного з нас наративи. Це пісня про те, що хто б не намагався “різати ножем нашу землю та боротися з волею”, отримає категоричну і рішучу відповідь. 603 628 км² – це не просто площа, це територія з нашою національною історією, могилами наших пращурів, пораненою, але такою іншою від всіх, культурою. Це пісня-бойовий клич. Режисерка нашого кліпу Юлія Антонюк (кліп ще в розробці), коли вперше почула “Tsunamia”, сказала, що це пісня, з якою треба йти в наступ. Хтось в коментарях під нашою піснею написав, що нею треба починати Євробачення-2025 в повоєнному Києві, хтось додав, що нам вдалося створити нову богиню Чорного моря.

Наша авторка Вікторія Солов’юк достатньо сильно заглиблювалася у тексти примівок та співанок наших предків, перш ніж створила “Tsunamia”. Тож, як не крути, це дуже автентична пісня як і текстово, так і мелодично (композитори Теімураз Гогітідзе та Сергій Свірський). Ще ніколи Україна не звучала на Євробаченні цимбалами. Більшість іноземців взагалі не ідентифікують цей інструмент. Тож хто як не ми маємо їх знайомити з нашими музичними традиціями? Коли чуємо від когось “ну, що знову етно на Євробаченні?”, то ми стаємо дуже розгублені, адже хіба не за це щоденно йдуть у засвіти наші хлопці та дівчата?!

У “Tsunamia” є такі рядки: “Рани ся гоять, а корені встоять”, і це про те, що навіть в найтемніші часи можна вистояти, якщо ми будемо триматися за коріння.

Взагалі конкурс раніше дивилися? Чи наразі відкриваєте для себе цей євро-світ?

Зоряна Дибовська: Так, як у нас численний колектив, то і досвід та занурення у тему Євробачення у всіх різний. Проте, від себе скажу, що мені завжди було цікавіше дивитися нацвідбір. Тут можна було познайомитися з новими іменами та відкрити нові таланти. Але я й ніколи не здогадувалася, що є такі затяті фанати, які не лише дивляться наживо фінал, а й слідкують за усім процесом підготовки учасників до конкурсу. Це дуже надихає, коли в найскладніший та найінтенсивніший період репетицій, ти вже відчуваєш підтримку аудиторії. Також вражає, що увага до нацвідбору виходить за межі країни і отримує такий розголос за кордоном. Я радію, що нам трапилося нагода опинитися в число фіналістів з першої спроби. Це крута можливість для нашого колективу.

До речі, ви досить різко реагуєте  на різні музичні огляди та коментарі про вашу пісню. Як взагалі ставитеся до хейту, бо складається враження, що поки не набули броні від нього? 

Зоряна Дибовська: Банально, мабуть, але спершу скажу, що ми люди театру. Ми дуже емпатичні, емоційні та чуттєві. Це важливі професійні риси, бо по-іншому ми б не могли відчувати, який сьогодні глядач в залі й чим цей показ вистави, наприклад, відрізняється від попереднього. Позбутися від цих рис нам точно не вдасться, та й ми б і не хотіли, мабуть.

Наш гурт за конструктивну аргументовану критику, тож різкі висловлювання завжди просимо підкріплювати фактами. Маємо уже кілька прикладів, коли після таких уточнювальних питань ми таки почули саме “зерно хейту”, і воно справді було слушним. Тож ми зараз вчимося перетворювати лимони на лимонад.

Ви визначаєте свій жанр музики, як етнодрама. Чому саме таке поняття вам близьке?

Зоряна Дибовська: Усі вокалістки в нашому гурті (Зоряна Дибовська, Софія Лешишак та Тетяна Войтів), окрім музичної діяльності, займаються ще й театром. Наприклад, ми з Софією працюємо в сучасному постдраматичному театрі (Львівський академічний театр імені Лесі Українки). Тож окреслити нашу музичну діяльність як “етнодраму” виглядало для нас цілком логічним. Ми працюємо з піснею, як з драматургією: занурюємося в сюжет, створюємо музичну атмосферу, додаємо їй перформативного обрамлення. Взагалі, найкраще зрозуміти це можна, хоч раз побувавши на нашому концерті. До слова, в киян буде така нагода уже 17-го лютого.

Ваша конкурсна пісня — це ваша перша авторська композиція. Наразі в мережі розгорається скандал з приводу семплу у пісні YAKTAK. Як вважаєте, за семплами майбутнє чи все ж варто розрахувати лише на себе? 

Зоряна Дибовська: Це таке ж дискусійне питання, як тема “Чи знищать нейромережі та штучний інтелект людство?”. Тож коротко тут не вийде. Але що стосується нас та нашої позиції як команди, то ми завжди за самостійне створення музики. Більшість нашого музичного оформлення до пісень ми створюємо спільно з колективом, у нас немає одного автора. Саме тому вона така різноманітна та об’ємна.

Чиї пісні з цьогорічного НацВідбору вам сподобалися? Кого можете відзначити? 

Зоряна Дибовська:  У нас є три основні критерії оцінки пісень: вокальність, актуальна тема та сценічне шоу. Оскільки ми ще не бачили номерів інших учасників, то важко відповісти на це питання зараз, але ми вже робимо ставки всередині команди. Той, чиї ставки справдяться, отримає від мене, як засновниці гурту, подарунок. Проте, поки потримаю інтригу, що саме це буде.

НацВідбір вже зовсім скоро, бачу в мережі, що всі активно готуються та репетирують номери. А яким буде ваш номер?
Зоряна Дибовська:  Наш номер буде диким, сміливим і точно несподіваним. Ми вклали в нього дуже багато сил та енергії. Задля того, аби зробити це гідно, ми залучили велику команду митців різних сфер. Зокрема, пластичний малюнок нам розробила талановита львівська хореографка Анастасія Байдіна. Це щось дуже незвичне для нас, бо, на відміну від наших слухачів, ми ніколи не танцюємо на концертах. Театр теж буде! Художниці по костюмах Ольга Навроцька та Катерина Витвицька переосмислили та додали футуристичності в обряд Маланки. Ну, а обіцяної дикості нам додадуть зачіски від Manila braid studio, але більше я вам нічого не скажу.