Як Михайло Харченко поставив цілісне шоу MUZVAR AWARDS
Дебют у Палаці спорту — це завжди про масштаб, ризик і внутрішню готовність працювати на максимумі. Для Михайла Харченка, шоу-директора, креативного продюсера та CEO 28_event, четверта премія MUZVAR AWARDS стала не просто новим проєктом, а підсумком десятирічного професійного шляху. У розмові він чесно говорить про баланс між ідеями та можливостями, пояснює, чому телеверсія змінює логіку шоу, і відкриває закулісся постановки номерів.
Михайле, вітаю з дебютом у Палаці спорту як режисера четвертої премії MUZVAR AWARDS. Розкажіть, як відбувався процес домовленостей щодо вашої участі в цій ролі?
Дякую! Для мене це справді дуже важливо. Я йшов до цього моменту близько десяти років — ще з того часу, як приїхав до Києва навчатися режисурі шоу.
Я щиро вдячний за довіру і пропозицію долучитися в ролі режисера-постановника до проєкту MUZVAR AWARDS його засновникам і натхненникам — Олексію Донцову та Юліану Новаку. Це дуже цінний досвід і велика відповідальність.
Мені надзвичайно приємно, що такий масштабний і цікавий проєкт відбувся саме в Палаці спорту. І я хочу привітати всю команду та організаторів — ми зробили це разом.
Цьогорічна премія була значною мірою орієнтована на телеверсію, тож деякі епізоди знімалися не в тому хронологічному порядку, в якому їх побачать телеглядачі. Що впливало на ці рішення?
Я думаю, що для нашої аудиторії — а вона доволі молода — важливіше не стільки хронологія, скільки емоція і цілісне враження. Насправді порядок зйомок — це завжди частина режисерського інструменту. Ми працювали з урахуванням телевізійної логіки: десь підсилювали драматургію, десь темпоритм, щоб у телеверсії шоу тримало увагу глядача. Для мене було принципово зберегти відчуття живого моменту присутності — ту енергію, яка була в Палаці спорту. І я впевнений, що в телеверсії 12 травня глядач відчує цю атмосферу.
Поділіться, будь ласка, цікавими історіями зі створення номерів для виступів артистів.
Одним із найбільш відповідальних виступів став номер відкриття премії — LELÉKA з піснею «Ridnym», з якою вона представить Україну на 70-му пісенному конкурсі Євробачення у Відні. Цікаво, що виступ на MUZVAR AWARDS буде показаний на офіційному YouTube-каналі Євробачення перед її участю у конкурсі у Відні. Тому для нас це була не просто постановка, а фактично представлення артиста на міжнародному рівні. Разом із командою MUZVAR ми дуже ретельно пропрацьовували телевізійну зйомку, графіку на екранах, спецефекти, образ і загальну атмосферу номера — щоб усе працювало як цілісна візуальна історія. Ми щиро вболіваємо за LELÉKA і бажаємо їй перемоги на Євробаченні.
Чи було щось, що ви хотіли реалізувати в межах премії, але з певних причин поки не вдалося втілити?
Це, мабуть, питання, яке завжди актуальне для режисера будь-якого масштабного шоу — бо ідей завжди більше, ніж можливостей їх реалізувати. Є обмеження за часом, бюджетами, технічними ресурсами. Цього року, наприклад, ми хотіли використати лазери та кінетичні лебідки в сценічному просторі для створення номерів. Але в межах реалізації це не вдалося втілити. Водночас ці рішення вже закладені в пропозиції на майбутній рік, тож це скоріше питання розвитку, ніж відмови від ідеї. І найважливіше — як показує результат, це жодним чином не вплинуло на загальну картинку та рівень премії. Подія відбулася цілісно, і це означає, що головна задача була виконана.
А що, навпаки, вдалося реалізувати саме так, як ви задумували — на всі сто?
Можу сказати, що ми намагалися підійти до кожного етапу максимально професійно — і багато речей вдалося реалізувати саме так, як вони були задумані. Окремо хочу подякувати команді дизайнерів — Вероніці Медведевій, Лізі Ковальчук, Данилу Мовчану, Марині Мельник — які працювали над візуальною частиною премії та номерів. Вони активно використовували сучасні технології, зокрема AI-інструменти, для створення контенту на екранах, що суттєво підсилило візуальну атмосферу шоу.
Із творчих моментів, які повністю «зайшли», я б відзначив виступ гурту «Хамерман Знищує Віруси» з номером «Жовто-блакитний підводний човен». Це був той випадок, коли ідея повністю ожила на сцені. Соліст гурту Альберт з’явився в надувній кулі разом із русалкою, а сценічний простір перетворився на справжній підводний світ. І головне — нам вдалося передати ідею, що життя MUZVAR існує навіть під водою.
Чи виникали у вас суперечки або творчі дискусії з артистами під час підготовки?
Я б сказав, що радше це були не суперечки, а творчі обговорення з артистами та їхніми командами. І це завжди був дуже живий процес, відчуття чогось нового і сучасного.
Дуже добре пам’ятаю співпрацю з Юлею Юріною. Коли я вперше почув її мікс із п’яти композицій, одразу виникла ідея підсилити виступ fashion-перформансом.
Я згадав колекцію Кирила Харітонцева «Колос», яку він створював разом зі студентами-дизайнерами стилю КНУКІМ, і запропонував інтегрувати цей візуальний код у номер.
Так дуже швидко сформувалася велика творча команда, і виступ набув нового змісту — сучасного, стилістично цілісного і трохи іншого за відчуттям, ніж класичний сценічний номер.
Що обов’язково потрібно враховувати під час організації такого масштабного заходу — і про що глядачі зазвичай навіть не здогадуються?
Насправді таких факторів дуже багато, але ключове — це час підготовки і чіткий таймінг. У масштабних шоу все тримається на секундах: будь-яке зміщення впливає на загальну картину. Другий важливий момент — це ресурси і фінансові можливості, тому що саме вони часто визначають, як ідея може бути реалізована на сцені. І, звісно, це комунікація — величезна командна робота: з артистами, технічними службами, продакшном. Глядач цього не бачить, але за кожною хвилиною шоу стоїть дуже велика кількість людей і процесів.Мабуть, головне, про що глядач не здогадується, — наскільки це все тонко синхронізовано. Коли все виглядає легко і природно, значить, команда зробила свою роботу правильно.
Як виникла ідея розділити оголошення переможців у номінаціях та виступи артистів?
Це була моя ініціатива, яку я одразу запропонував Олексію Донцову. Ми досить швидко зрозуміли, що маємо дуже щільний формат — лише дві години, в які потрібно було вмістити і виступи артистів, і спеціальні номери, і саму церемонію нагородження.
Тому разом вирішили розділити ці блоки — зокрема й з урахуванням телевізійної версії. Це дало можливість більш чітко вибудувати сценарний план і не втратити темпу.
Поки глядач поступово заповнював зал, відбувалася церемонія нагородження, а вже саме шоу ми почали в чітко запланований час і так само вчасно завершили.
У результаті це рішення допомогло зробити подію більш зібраною, динамічною і комфортною як для глядача в залі, так і для телеверсії.
Розкажіть про команду, яка допомагала вам реалізовувати своє творче бачення.
Це була велика командна робота, і саме завдяки цьому ми змогли реалізувати все задумане. Команда справжніх професіоналів, які вже багато років працюють на ринку. Я завжди про це кажу відкрито — я в них вчуся, і саме завдяки цій взаємодії ми разом ростемо і розвиваємося.
Технічна команда і партнери: Feyeria, ScreenPro, а також технічний директор Борис Зюзін, які забезпечили весь масштаб у Палаці спорту. Окремо хочу відзначити телевізійну команду Суспільне.Культура: режисера ПТС Андрія Боутьонка та оператора-постановника Сергія Петрова — професіонали, які роблять найкращі зйомки шоу.
Сценаристка проєкту Карина Петрийчук, хореограф-постановник Данило Демєхін, асистентка режисера Анжеліка Пахабова.
І, звісно, велика режисерська та адміністративна команда — мої колеги і навіть мої студенти режисури шоу. Для мене це окрема цінність — працювати разом із людьми, яких ти сам навчаєш, і бачити, як вони ростуть у реальних проєктах. Я щиро вдячний кожному, хто став частиною MUZVAR AWARDS — ви найкращі!
Складається враження, що зараз в українському шоу-бізнесі формується нове покоління режисерів-постановників. Цьогоріч великі шоу в Палаці спорту ставили ваші університетські друзі з КНУКІМ. Ви самі відчуваєте, що це вже нова хвиля постановників, яка починає змінювати правила гри в індустрії?
Я вважаю, що режисером по-справжньому стаєш уже в професії, коли працюєш із концепціями, створюєш номери, є постановником концертів і шоу. Теорія — це база, але все формується саме в практиці. Тому це дуже круто, що випускники КНУКІМ сьогодні працюють і реалізовуються в індустрії. Ми вже колеги, які зустрічаються на проєктах, взаємодіють і надихають одне одного. А щодо «нової хвилі» — думаю, це не про гучні заяви. Просто приходить час, коли з’являється нове бачення, нова енергія, і вона поступово стає частиною індустрії. Наш ринок потребує нових і цікавих ідей.
Якщо говорити про професійні орієнтири: хто з досвідчених колег в українській індустрії вас надихає або вплинув на ваше бачення режисури великих музичних шоу?
Якщо говорити про вплив, то для мене це режисер-постановник Олег Боднарчук. Його підхід до режисури великих шоу — дуже професійний і водночас творчий, і це сильно резонує зі мною. Я мав можливість навчатися в його школі режисерів шоу — для мене це був дуже цінний досвід. Курс «Створення шоу: ідея – втілення» тривав кілька місяців і дав мені дуже багато і з точки зору професії, і з точки зору внутрішнього відчуття себе. Саме тоді я ще раз чітко зрозумів, що я на своєму місці. Будемо дивувати!
У вас уже був досвід співпраці з Катериною Царик — режисеркою, яка давно працює з великими телевізійними та концертними форматами. Що вам дала ця співпраця як молодому постановнику?
Я дуже вдячний Каті Царик за пропозицію стати її другим режисером — для мене це був справжній квиток у професію і можливість одразу працювати над наймасштабнішими проєктами в країні. Добре пам’ятаю наш перший проєкт — святковий концерт до 30-ї річниці Незалежності України на НСК «Олімпійський». Саме тоді я по-справжньому зрозумів, що означає бути режисером-постановником великих шоу. Я дуже ціную цей досвід і пишаюся тим, що нам вдалося реалізувати разом багато проєктів на різних майданчиках із найкращими професіоналами. І, звісно, хочеться вірити, що попереду ще будуть великі події. Цьогоріч — 35 років Незалежності України, і, можливо, це буде той самий переможний концерт, який ми ще раз зробимо разом.
Окремо хочеться запитати про Тіну Кароль. Це не перша ваша співпраця, тож як вам працюється разом? У неї репутація дуже вимогливої артистки.
Тіна — неймовірна артистка, яка дуже глибоко занурюється в процес. Вона разом зі своєю командою концептуально продумує кожну деталь, кожну дію на сцені. Я дійсно надихаюсь таким підходом і багато в чому вчусь. На MUZVAR AWARDS цей виступ був повністю створений нею та її командою — і це відчувалося в кожному елементі. Це той номер, який точно залишиться в історії MUZVAR і Палацу спорту.
Я вдячний Тіні за можливість і той незабутній досвід бути частиною цієї команди. Пригадую, коли я працював режисером майданчика в команді Тіни Кароль на фестивалі Atlas Weekend — це був справді феєричний виступ із дуже масштабною постановкою. Фактично вся сцена була адаптована під шоу артиста: ліфти, плунжери, фонтани, холодний вогонь, спецефекти, складна зйомка, навіть поява на мотоциклі. Це той випадок, коли артист і команда працюють на максимальний результат і не бояться складних рішень.
І я можу сказати, що її вимогливість — це про якість і професійність. Саме завдяки цьому народжуються сильні, улюблені виступи.
Чим ви живете зараз у професії і над якими проєктами працюєте далі?
Нещодавно відбувся мій другий концерт у Палаці спорту — це був концерт пам’яті Степана Гіги. Це дуже важливий і відповідальний проєкт, який вимагав колосальної підготовки: разом із командою ми працювали над 50 номерами. Це був той випадок, коли важливо не просто зробити шоу, а зберегти повагу до артиста, його спадщини і водночас дати цьому сучасне сценічне звучання. Зараз ми з моєю командою працюємо над підготовкою сольних концертів артистів у Палаці спорту — це наступний етап, де хочеться ще більше заглиблюватися в формат великих шоу і працювати з новими іменами та ідеями. Паралельно я залучений до створення Global 100 RE Ukraine Award — це проєкт, присвячений найкращим ініціативам зеленої трансформації України 2025 року. Тому зараз для мене це період дуже різних напрямів — від музичних шоу до соціально важливих івентів, але все це об’єднує одне: робота з великими подіями і створення сучасних візуальних форм.
