Tember Blanche презентували другий повноформатний альбом-лонгплей, який має назву “Ти лиш людина”

To Eternity та Tember Blanche випустили трек "Я тебе не чую"

Наскрізна тема альбому — недосконалість людської натури, її слабкі сторони та невиправдані надії. У цьому релізі Tember Blanche показують справжню людину, таку, що піддається спокусам і робить помилки, і саме через свою здатність вчитися на цих помилках залишається людиною.

Другий повноформатний альбом дуету містить девять пісень, кожна з яких розповідає про ситуацію / життєву подію, в якій герой проявляє свої слабкості: чи докучає партнеру за непомиту чашку з під-молока (“Так чи інакше“), чи розказує дитині, чим їй займатися по життю (“Хороший хлопець“), чи взагалі не може підібрати слів, щоб пояснити свої переживання (“Тиша“). Кожен трек — це історія про прийняття себе та світу навіть у ті моменти, коли і тобі, і світові ще дуже далеко до ідеалу.

На відміну від дебютного альбому “Тут нема нікого окрім нас”, другий альбом Tember Blanche записали і зробили на студії, що помітно покращило якість звучання. Крім того, для цього LP дует зробив фіт із давнім знайомим та військовим скрипалем Мойсеєм Бондаренко — однойменний трек “Ти лиш людина“.

З нагоди прем’єри, вже 30 квітня гурт відіграє великий сольний концерт у Києві, на концертному майданчику Bel etage. 

Квитки на подію можна придбати за посиланням

Альбом “Ти лиш людина”. Про що він?

Наскрізна тема альбому — недосконалість людської натури, її слабкі сторони та невиправдані надії. Головна мета — показати справжню людину, таку, що піддається спокусам і робить помилки, і саме через свою здатність вчитися на цих помилках залишається людиною. 

Прелюдія

Перед тим, як починати будь-яку справу, треба добре підготуватися: чи то морально, чи то фізично. У нашому випадку ми готуємось до мандрівки людською свідомістю, а розпочинаємо її з невеликої «Прелюдії» про стан розгубленості та прийняття цього стану.

Хороший хлопець

Настає момент — і хороший хлопець (він же «син маминої подруги») більше не хоче відповідати чужим очікуванням. Він завжди мріяв бути митцем, то чого б не стати ним зараз? Хлопець відчуває шалений потяг до письменництва, але поки не розуміє, чи він справді хоче бути творцем, чи бажає купатися в славі.

Пусти мене

Пісня про ховорибливу, радше юнацьку, закоханість. Адже більшість людей переживає подібну несамовиту й безнадійну любов саме в юності, коли ще не вистачає розуму відрізнити вигаданий образ від реальної людини.

Тиша

Що може бути красномовнішим за тишу? Ліричні герої, які раніше годинами не замовкали через надлишок дофаміну, нині не можуть зрозуміти одне одного. І замість того, щоб пояснити свої почуття, вони обирають зручнішу модель — мовчання.

Завтра

Авторська інтерпретація відомого вірша Василя Симоненка «Ти знаєш, що ти — людина?». Пісня з легкою весняною мелодію та простим, але важливим посилом про те, що спішити жити треба сьогодні, бо завтра може так і не прийти.

Так чи інакше

Присвячується всім людям з обсесивно-компульсивним розладом (привіт вам від авторки), які не можуть терпіти засохлі краплі води на кранах і вчорашню чашку з-під молока. Трек “Так чи інакше висміює безсенсовість побутових сварок і нагадує, що немає чистоти більш важливої, ніж чистота людської душі (хоча мити посуд регулярно таки варто).

Ван Гог

Поки той самий хороший хлопець був ще маленьким хлопчиком, його хвалили за все: намальовану картину, придуманий вірш чи вивчену мелодію на гітарі. Хлопчик не здогадується, що як тільки перед ним постане вибір справи життя, дорослі позбавлять його права такого вибору. Та це все буде в туманному майбутньому, а поки «спи, мій любий, спи».

Ти лиш людина

В LP “Ти лиш людина” є один фіт — однойменна пісня, зроблена спільно з давнім знайомим гурту та військовим скрипалем Мойсеєм Бондаренком. Вона узагальнює всі теми, оспівані в альбомі, та розповідає про вміння бути вразливим на очах у інших людей. 

Пізно

Іноді ми так сильно чогось жадаємо, що, при здійсненні бажаного, не відчуваємо майже нічого. Пісня “Пізно” розповідає про розчарування від досягнутих мрій і водночас про прийняття цього розчарування. Про те, що життя, про яке ми так мріяли і яке нарешті отримали, не таке вже й прекрасне — і це нормально.