“Треба заземлятися трохи, танцювати і радіти моментам”: ANNEI про дебют сольного проєкту, роботу у команді MONATIK та про перший музичний досвід

“Треба заземлятися трохи, танцювати і радіти моментам”: ANNEI про дебют сольного проєкту, роботу у команді MONATIK та про перший музичний досвід

Бек-вокалістка MONATIK, ANNEI випустила дебютну пісню “Бережи”та оголосила про старт сольного проєкту. Ексклюзивно для МУЗВАР, розповіла про досвід участі у шоу “Голос Країни”, як потрапила у команду MONATIK та майбутні музичні плани.

“Треба заземлятися трохи, танцювати і радіти моментам”: ANNEI про дебют сольного проєкту, роботу у команді MONATIK та про перший музичний досвід

― Музика не завжди була вашим життям. Чи можна вважати участь у «Голос Країни» початком вашого шляху у шоубізнесі?

― Так і було, я дійсно почала музичну кар’єру саме після участі в “Голосі Країни”. До того я займалася журналістикою і співала тільки в церкві, планів займатися музикою в мене не було. Мрії були, але я чомусь була певна, що це не для мене: я самоучка, дилетант, не маю освіти і навичок, тому немає сенсу навіть пробувати. Шоу мене ніби стряхнуло ― я раптом усвідомила, що мене помічають, що мій талант визнають і сприймають, можливо, навіть більше, ніж я сама. Я якраз переїздила з Харкова в Київ в період зйомок “Голосу” і почала стукатися в різні кавербенди. До речі, першою роботою, саме як вокалістки, була робота в трохи рокерському кавербенді ― ми грали в місцях на кшталт “This is Пивбар”. Як зараз пам’ятаю, за один виступ отримати 1000 грн було прям радістю, а працювали на сцені ми близько двох годин.

― Розкажіть про досвід участі у «Голос Країни». Як його можна схарактеризувати: більш позитивний, навчальний, чи так звана «школа життя»?

― Все перераховане. Було дуже страшно, кожен виступ в мене супроводжувався диким стресом і водночас захватом, бо такої сцени в мене ніколи не було, я виступала тільки в церквах. Неймовірний досвід, який я отримала просто безкоштовно і в пришвидшеному режимі. Так багато людей працюють над тим, щоб ти зміг красиво заспівати, класно виглядати, розслабитися, донести пісню до слухача. Досі дуже вдячна кожному з них. Плюс, це шоу для мене було в прямому сенсі доленосним ― я познайомилася з Дмитром Монатіком і з цього все почалося для мене. 

– Як ви потрапили у команду Дмитра Монатіка? Це було суто у продовження участі у Голосі, чи спілкувались та співпрацювали до цього?

― Після шоу Дмитро ще кілька разів кликав мене і деяких інших учасників своєї команди для своїх проєктів, але це були разові співпраці. І ось влітку 2021-го він почав шукати новий бек-вокал і я написала йому на пошту, як і багато інших вокалістів. Але треба мене знати, щоб розуміти, наскільки сильно я не вірю в те, що можуть обрати саме мене ― на “Голосі” я щиро була шокована, коли проходила в нові етапи, потім дивувалася, що мене в кавер бенд взяли. Тому, я написала Дмитру і буквально все. Не чекала нічого, не сподівалася, навіть була майже певна, що не пройшла, але була спокійна, що хоча б спробувала. Думаю, момент, коли я побачила на екрані свого телефону повідомлення від Дмитра: “Привіт. Хочу спробувати тебе на бек”, я запам’ятала на все життя. Я одразу закричала і почала плакати. Це були неймовірні емоції. Я прийшла на студію і думала, що там ще буде багато людей, що буде очний кастинг. Але на моє здивування прийшла тільки я і друга дівчинка ― нас обох одразу взяли в команду. 

– Чому саме зараз ANNEI готова стартувати сольно? 

― Повномасштабна війна повпливала. Пам’ятаю, як я в перший же день почала питати себе: “Ось зараз якщо ракета прилетить, тобі не шкода, що ти так і не випустила ні однієї пісні?”. Розуміла, що шкода, неймовірно шкода. Тому почала робити. Такого прориву в написанні пісень в мене не було роками до того ― з того моменту і до сьогодні я майже постійно щось пишу. Щось виходить відверто поганим, щось просто нормальне, щось мені дійсно подобається, але я перестала боятись осуду і чекати моменту, коли я напишу щось ідеальне ― бо його просто не буде. Буду робити зараз, бо потім може і не настати.

– Про що проєкт ANNEI, чому саме такий псевдонім?

― Я хотіла назватися максимально наближено до мого імені, але воно дуже розповсюджене, тому митців, які називаються різними його варіаціями також дуже багато. Саме тому я не могла обрати щось просте і легке ― Annie, Ann і т.д. Витратила пару тижнів точно, щоб знайти якийсь варіант, а він в підсумку просто сам прийшов до мене перед сном. Я вже заснула майже, як мені він просто в голову вдарив ― ось почула ніби голосом зсередини. Змусила себе прокинутися, щоб записати в нотатки, вже зранку перевірила і впевнилася, що такого псевдоніма немає в просторах Інтернету. 

Своєю музикою я понад усе хочу транслювати внутрішнє ― і частіше за все в моєму випадку це про суперечність і тягу до світла, про прийняття себе і своїх “темних” та “світлих” сторін, про глибину людини, яка поєднується з легкістю та щастям.

“Треба заземлятися трохи, танцювати і радіти моментам”: ANNEI про дебют сольного проєкту, роботу у команді MONATIK та про перший музичний досвід

― «Бережи» ― це ваша мантра. Який основний меседж ви хотіли б донести цією піснею?

Мені запам’ятався відгук одного мого знайомого про цю пісню ― він сказав, що я ніби “засунула туди все, що маю всередині” ― тут і про стосунки між людьми, і про Бога, і про брехню навколо. Але для мене все це є одним цілим ― тим, з чим ми стикаємося кожного дня. Антиутопія, не ідеальність світу і людей навколо, особиста не ідеальність і неможливість відповідати запиту суспільства, водночас тяга до того, щоб бути хоча б трохи краще. Це все було завжди, але зараз, під час великої війни, емоції та відчуття викручені на максимум, тому нам від цього більш болісно. Я б хотіла, щоб люди знаходили себе і спокій в цій пісні. Ми просто люди, які йдуть дуже важкий шлях, але йдуть зі своїм темпом, зі своїми помилками та перемогами. Ми разом, в одному човні.

― Лірика буде форматом вашого проєкту, чи скоріше виключенням?

Поживемо ― побачимо! Я – сентиментальна душа, більше пісень в мене все-таки ліричного формату, але я обожнюю легку, танцювальну музику, тому буду міксувати. Не завжди ж нам думати тільки про щось величне і недосяжне, треба і заземлятися трохи, і танцювати, і радіти моментам.

– Кого з артистів додаєте у власний плейлист? Хто переважає, українські виконавці чи закордонні?

― Напевно, переважають все-таки закордонні виконавці, але українських артистів я також багато слухаю. Десь 60/40% в мене, думаю. 

Улюблені ― Charlotte Cardin, MARO, Sevdaliza, Little Simz, Jorja Smith, Ebba, Billie Eilish звісно. Ще дуже багато кого хочеться назвати, але нехай будуть ці ― я в якомусь сенсі рівняюся на музику і стиль цих співачок. 

З наших в мене є ROXOLANA, MONATIK, Один в Каное, LATEXFAUNA, KRUTЬ, Богдан Купер, Lely45, renie cares, Міша Правильний, Blooms Corda, Bunht, Chocollab і його другий про’кт Dee Posh. Також, хочеться назвати ще багато імен, бо в нас дійсно багато талановитих музикантів. Дитинство і підлітковий період провела з музикою Марії Чайковської та Сергія Бабкіна ― знала від “а до я” всі тексти.

– З ким з українських виконавців ви б хотіли познайомитись або навіть заспівати на одній сцені?

― Ой, ну тут я буду дуже банальною і передбачуваною. Звісно ж, я дуже сподіваюся на спільну роботу з MONATIK. Також дуже хочеться поспівпрацювати з Phil it та ROXOLANA ― мені здається, можуть вийти дуже красиві пісні. У мене є шматочок пісні, яку я написала понад рік тому, я наспівала його просто на диктофон і записала під назвою: “для фіту з Lely45”. Ніколи не думала про співпрацю з нею, але ця пісня в моїй голові звучить саме голосом Lely45. Хотілося б зробити її також.

― Де можна послухати ANNEI? Можливо, у планах є квартирники або концерти?
― Думаю, про сольні виступи, поки що, говорити трохи зарано, але ви завжди можете прийти на концерт MONATIK ― це будуть прекрасні дві години вашого життя. Якщо, раптом, будуть з’являтися можливості і я почну виступати сольно вже зараз ― обов’язково, буду анонсувати це в своєму інстаграмі. Слідкуйте, не пропускайте, буду рада побачитись!