Українка з Берклі присвятила пісню “блакитним небесам” Батьківщини
Вже восьмий місяць український народ веде справедливу та відчайдушну боротьбу з агресором. Кількість втрачених українських життів, зруйнованих доль та понищених осель є за межами нормальної людської уяви. Звичайно, будь-який український митець, так само як і кожний свідомий українець, не може бути осторонь цих подій.
Тому цілком зрозумілим, що для київської співачки Анжели Партики aka Anzhela тільки починає свій шлях в мистецтві, увесь цей біль став поштовхом до створення відчайдушно щирої пісні «Blue Skies» – англо-українського треку, в якому Anzhela закликає прихистити її народ та його майбутнє.
Повномасштабна навала російського монстра застала дівчину у легендарному бостонському музичному коледжі Berklee, де Анжела навчається вже третій рік. Народжена в сім’ї відомих львівських музикантів – Андрія Партики (співачки Юлії «Максими» Донченко та гітариста «золотого складу» Братів Гадюкіних) – дівчина змалку була у світі музики, тому її професійний вибір став абсолютно органічним. «Коли мені було 5, я вирішила, що хочу бути співачкою, як мама» – зізнається Анжела.
Процес входу у доросле життя та у вир берклівського музичного ком’юніті був у самому розпалі, аж тут відбулися страшні події на анжеліній батьківщині. Співачка так описує цей час:
«Мені було дуже погано. Я взагалі не могла ні на чому зосередитись, і думати ні про що, окрім війни вдома. І якось сіла за піаніно і з‘явились акорди, а потім і мелодія. Ми тоді в Бостоні були багато на протестах, і багато кричали про те, щоб закрили небо над Україною. Тоді в мене з‘явилась ідея про «блакитне небо», яке стало назвою і концепцією пісні.» Пісню записав та спродюсував однодумець Анжели каліфорнійський студент Berklee Крістофер Норман. Фінальну звукову картинку доробив відомий український музичний продюсер Віталій Телезин.
Зафільмувати пісню взялася іменита режисерка та кліпмейкер Катя Царик, яку війна змусила опинитись з дітьми у Сан-Франциско. Катя відразу закохалась у голос співачки, гармонію пісні та лірику і відштовхнулась у кліпі від ідеї самої Анжели – заспівати у храмі. Принциповим для Каті було, щоб виднограй знімали українці та американці. Американську частину виднограя зняв оператор Артур Губін, а українську, яка фільмувалася у Бучі, відомий оператор Юрій Король.
В найскладніші часи людям властиво звертатись з молитвами. Людина сподівається, що вони будуть почуті. Які з них і чому Господь задовольняє – питання одвічне та екзистенційне. Для молодої творчої та небайдужої людини це питання є, звичайно, також внутрішньо резонуючим.
«На моїй землі загинуло стільки невинних людей такою страшною смертю. Я не знаю чому їхні молитви не були почуті. І молитва – це не завжди лише «Отче Наш». Іноді молитва – це просто віра в найкраще, допомога ближньому. Або справжня любов. Я справді не знаю, чому цього буває недостатньо, щоб уникнути такого страшного горя. Але це не є приводом втрачати надію. Я вірю, що музика – це найпотужніші ліки для душі, які цю надію примножують та об‘єднують» – вважає Анжела.