Від Карпат до Берліна: як GANNA переосмислює український фольклор для сучасного світу

Співачка GANNA вже багато років доводить, що українська народна пісня може звучати актуально й безкомпромісно. У її музиці переплітаються давні мелодії, електроніка, польові записи та рідкісні інструменти, а концерти збирають слухачів далеко за межами України. Напередодні виступу на фестивалі Vyrii ми поговорили з артисткою про її творчий шлях, роботу з фольклором і силу музики, яка не потребує перекладу.

Для тих, хто лише відкриває для себе вашу творчість: як би ви описали GANNA трьома словами?

Коріння. Експеримент. Свобода

Ви живете в Берліні, але вже багато років працюєте з українським фольклором. Як почалося це захоплення і чому саме народна музика?

Це почалося для мене поступово. Я виросла на Київщині в дуже музичній родині, а до Німеччини переїхала з батьками, коли мені було 13 років. Після навчання джазовому вокалу в якийсь момент я запитала себе: чи хочу записати ще один джазовий альбом із джазовими стандартами, якщо це вже блискуче зробили тисячі інших музикантів?

Я також помітила, що мене найбільше захоплюють записи, які мають сильний зв’язок з афроамериканською традицією та фольклором. І тоді зрозуміла: у мене ж є власний фольклор, треба звернутися саме до нього й почати вивчати українську пісенну традицію.

Із 2013 року я досліджую український фольклор: їжджу в різні регіони України, зустрічаюся з людьми, слухаю, як пісні передаються усно. Для мене це не музейний експонат. Народна пісня постійно змінюється, живе в багатьох варіантах. І саме це мене найбільше надихає.

Ваші пісні поєднують автентичний спів із сучасним звучанням. Як народжується така музика? Що зазвичай з’являється першим: старовинна пісня чи нова музична ідея?

Часто все починається саме з давньої мелодії. Спочатку я слухаю її безліч разів, намагаюся вловити кожен нюанс, ритм, інтонацію, дихання, емоцію. Потім створюю таку обробку, яка підкреслює саму суть цієї пісні.

А іноді все відбувається навпаки. Спершу з’являється якась ритмічна або звукова ідея, чи інша мелодія, яка стає частиною аранжування. Тоді я починаю шукати в бібліотеках, архівах, онлайн-записах, переслуховую дуже багато матеріалу й намагаюся знайти пісню, яка вступить у діалог із цією музичною ідеєю.

Мені подобається, коли різні стилі не просто накладаються один на одного, а справді взаємодіють. Саме так і народжується мій сучасний погляд на традицію.

Ви використовуєте рідкісні музичні інструменти, лупи, семпли та ефекти. Які інструменти та звуки найкраще передає ваш творчий почерк?

Я думаю, що мій найважливіший інструмент — це голос. Він може бути одночасно і мелодією, і ритмом, і текстурою, і навіть перкусією. Навколо нього я будую весь музичний простір за допомогою луп-станції, синтезаторів та інших звуків.

У мене є аналоговий інструмент Guitaret від німецької компанії Hohner, який створювали ще у 1960-х роках. Він звучить трохи як калімба. Також я використовую семпли, польові записи, ритмічні партії різних перкусіоністів і барабанщиків.

Мені особливо подобається працювати зі звуками, які створюють відчуття фізичної присутності: це дерево, дихання, шум, природні звуки.

На альбомі «UTOPIA» також звучать традиційні інструменти. Я запросила багатьох музикантів, яких дуже ціную. Максим Бережнюк грає на різних флейтах. Лаура Роблес — на перкусії, кіхаді, кахоні та шейкерах. Барабанні партії записав Юліан Саторіус — чудовий барабанщик зі Швейцарії. Також у записі звучить труба неймовірного Амброза Акімʼюзіре зі США.

Окремо хочу згадати Томаша Кашпара — продюсера з Лондона, який зараз також живе в Берліні. Для мене дуже важливо мати поруч людину, з якою можна радитися під час створення музики, і Томаш саме така людина.

Я можу окремо перелічити всіх музикантів, продюсерів і людей, які були дотичні до створення «UTOPIA». Для мене дуже важливо подякувати їм за їхній внесок.

Ваші альбоми отримали визнання в Україні та за кордоном. Як реагує іноземна публіка, коли вперше чує українські народні пісні у вашому виконанні?

Мене дуже тішить, що для сприйняття моєї музики необов’язково розуміти українську мову. Після концертів люди часто підходять, дякують і діляться своїми враженнями.

Наприклад, нещодавно після концерту в Португалії до мене підійшли дівчата й сказали, що це був найкращий лайв-концерт, на якому вони коли-небудь були. І я розумію, що музика справді торкається душ і сердець людей. Вона стає їм близькою, навіть якщо вони не розуміють української мови й ніколи раніше не чули українського фольклору.

Мені здається, саме в цьому і є сила нашої традиційної музики. Вона створює такий емоційний зв’язок, що слова вже не є обов’язковими.

Пам’ятаю ще один випадок. На концерт прийшов німець. Перед виступами я завжди багато розповідаю про пісні, їхній контекст, ритуали, значення, а також про Україну, наше життя і про те, чому сьогодні так важливо підтримувати українців.

Після концерту цей слухач підійшов до мене й сказав, що, хоча він не розуміє української мови, усе одно відчув дуже сильний емоційний зв’язок із цією музикою. І саме тоді я ще раз переконалася, що музика є надзвичайно сильним інструментом культурної дипломатії.

Незабаром ви виступите на фестивалі Vyrii. Що ви готуєте для гостей фестивалю і чому цей концерт не варто пропустити?

Я дуже рада знову повернутися до Києва й виступити зі своїм сольним електронним шоу на фестивалі Vyrii.

Я привезу програму з альбомів «Kupala» та «UTOPIA». Це будуть сучасні обробки давніх українських пісень: лупи, електронні біти, живий голос, синтезатори й багато імпровізації.

Для мене велика радість, що мене запросили виступити на цьому фестивалі. Я бачила фото й відео з минулого року й була просто вражена тим, що сьогодні в Києві відбувається такий красивий і сміливий фестиваль.

З якої пісні чи альбому ви б порадили почати ознайомлення з вашою творчістю і чому?

Я б порадила почати знайомство з моєю творчістю саме з альбому «UTOPIA», тому що це моя найновіша платівка. Мені здається, саме вона найкраще показує, якою музиканткою я є сьогодні.

У цьому альбомі поєдналися український фольклор, електроніка, джаз, імпровізація, польові записи й багато свободи.

А якщо рекомендувати лише одну композицію, то я б обрала «MERMAIDS». У ній поєднано все, що я люблю: давню українську міфологію, ритуальну енергію, сучасні біти, танцювальне звучання та багатоголосся. Думаю, саме ця пісня дуже добре передає світ «UTOPIA».