Карпатський код by Alina Pash and PASIKA production у фільмі «Розмова Поколінь»

Alina Pash стала продюсером фільму про Карпати “Розмова Поколінь”. Це документальний фільм про феномен людей з Карпатського краю, які формують культурний код України. Надзвичайно приємно, що виконавиця розповідає про свій край та закохує інших у Карпати. Прем’єра фільму відбулася у Львові 8-го серпня у арт-просторі GANOK. Нам пощастило поспілкуватись з Аліною та режисеркою картини Олександрою Шамрай.

Для запису альбому Ви вирушили в експедицію у гори. Саме там виникла ідея зробити фільм про Ваш край?
Аліна Паш: “Я давно хотіла зробити подібне, тому це було тільки питання часу і зустрічі із потрібними людьми. Такою стала зустріч і співпраця із Олександрою Шамрай. Впевнена, що це наша не остання робота над важливим разом.”

Олександра Шамрай про ідею створення фільму: “Ідея створення фільму виникла рік тому, але імпульс для цієї експедиції розпочався ще два роки тому, коли на життєвому шляху я відкрила для себе унікальну творчість молоді з Карпатського регіону, а саме: я дізналась про глибину Аліни Паш як співачки, мисткині, акторки, самобутньої поетеси. Я відкрила для себе автентику Карпат завдяки важливому етнографічному проєкту Carpathian Cult, куратором якого є Христина Буній. Паралельно в той час я була на останньому курсі навчання в Києво-Могилянській академії, де вся кафедра літературознавства знала про талановитого Павла Рибарука, поета, перекладача, музиканта. Про рідний край Павло може розказати так, що будь-хто навіть заочно закохається в гори та природу Криворівні. Відтак, доля подарувала мені знайомства з цими феноменальними сучасниками, яких я в ролі режисерки хотіла відзняти у документальному фільмі, аби зберегти історію про важливих персон, що формують культурний код України. Коли минулого літа я розповіла цю ідею Аліні, то отримала одразу велику підтримку та готовність створювати цей проєкт разом, за що я дуже вдячна, бо зустріч творчих бджілок відбулась! (Усміхаюсь, бо “бджілками” називаю всіх головних учасників digital-платформи PASIKA Magazine).”

Ви тепер продюсер не лише й у музиці, але й у кінематографі. Як воно у новій ролі, важче ніж керувати своїм лейблом?
Аліна Паш: “Керувати лейблом важче, ніж я собі уявляла, і поки складнішої психологічної роботи не зустрічала. Сміюсь, але правда. А досліджувати кінематограф дедалі цікавіше. Хочу надалі створювати більше й копати глибше, бо знаю де, для чого і навіщо.”

Ваш фільм називається «Розмова поколінь». Як думаєте, що об’єднує покоління? Який культурний код українців?
Аліна Паш: “Ключовим словом є «розмова» – саме це являється об‘єднанням. У фільмі ми спілкувались про життя і світ, якими їх відчувають герої різного віку. Вийшло просто, щиро і чіпляюче. Я б хотіла, щоб наш культурний код був у відкритості й щирості одне до одного, до Світу, в зберіганні своїх традицій, як це є у деяких українців, але далеко не у більшості. Сподіваємось, що просвітницька діяльність зможе переконати людей обирати такі цінності, вкладати їх у своїх нащадків.”

Кажуть, що горяни — це ніби окрема каста людей і у містах їм тісно, адже мало простору. Вам після поїздок у гори у мегаполісі легко дихається?
Аліна Паш: “Признаюсь, що забуваю свідомо дихати часом. І це може статись навіть у горах, якщо не буду присутня у моменті. Справа ж в більшості у нас самих.”

Прем’єра фільму відбулась у Львові, а у столиці? Чи обмежитеся у Києві лише виставкою?
Аліна Паш: “Офлайн-прем’єра була у Львові 8-го серпня, в особливий день, що має зв’язок із Левом. Я вірю в енергетичні потоки й у цей день саме так і відбувалось. Онлайн-прем’єра для всіх охочих побачити фільм буде 14-го серпня на YouTube-каналі PASIKA Magazine о 11:00. Посилання також можна буде віднайти у мене в соціальних мережах та у трейлері на моєму YouTube-каналі. Будуть субтитри, аби всі-всі-всі дізнались про феномен людей з Карпатського краю, а ще ми з командою мріємо дізнатись фідбек від глядачів, аби зрозуміти, яке майбутнє у цього фільму, для нас дуже важливі ваші враження, бо проєкт соціально-культурний і створений за власною ініціативою для єднання всіх споріднених душ нашої Батьківщини, для тих, хто любить та бажає робити щось прекрасне в єднанні з Україною. Щодо виставки «ДНК ЇЇ СУТНОСТІ», яку прем’єрили в Києві у липні місяці – це також наша спільна робота та невіддільна частина мого становлення й етапу альбому «розМова». Її можна переглянути так само в Інтернеті. Запрошуємо всіх подивитись і виставку “ДНК ЇЇ СУТНОСТІ”, і фільм “Розмова Поколінь” на YouTube-каналі PASIKA Magazine!”

Вас називають «Русланою 2.0», бо ви друга, хто почав активно популяризувати гірську культуру. Вас таке порівняння чіпляє?
Аліна Паш: “Я сама себе ні з ким не порівнюю. Мені так цікавіше йдеться по плаю життя і творчості. Якщо комусь так легше зрозуміти – окей.”

У фільмі піднята тема феномену карпатців. Особисто для вас, у чому полягає цей феномен?
Аліна Паш: “Вони вміють набуватися, себто бути у моменті.”

У Аліни завжди досить чудернацькі ідеї. Як вам працюється з нею, одразу знайшли спільну мову?
Олександра Шамрай: “Аліна – важлива людина у моєму житті, вірю, що ми мали зустрітись, аби створювати всі ті проєкти, які вже маємо, і те, що, дай Боже, ще зможемо подарувати з любов’ю, як метафізичний слід після себе. Пізнати Аліну як особистість – це особлива задача для режисера, але це було на радість, бо з самого початку зйомок Маленький Пинтя (так Аліну кличуть у сім’ї) була відкрита до мене серцем і душею. Ось чому креативні ідеї у нашому спілкуванні ми сприймаємо на рівні довіри. Це важливо для спільної Великої мети!”

Основа фільму — це думки горян. Скільки часу ви записували героїв та скільки загалом днів чи місяців пішло на втілення проєкту?
Олександра Шамрай: “Зйомки фільму розпочались 24 серпня та завершились 30-го серпня 2020-го року, тобто експедиція тривала 6 днів. Щодня ми брали інтерв’ю по черзі в кожного героя, щодня відбувалось цікаве дослідження особливостей локальності та людей, які живуть у дружбі зі своїм природним оточенням. Дуже символічним був початок нашого творчого процесу в День незалежності України. Пам’ятаю, як наша команда приїхала у село Яворів з гарним настроєм, хотілось всіх максимально вітати зі спільним святом. Ці вайби всеукраїнського тепла супроводжували нас ще довго! І ще дуже гарним знаком мотивації був момент, коли в перший день зйомок увечері ми побачили подвійну веселку. Як відомо, веселка є символом Божої благодаті, слави та відродження. Всі ці символи напряму були підтримкою та доказом, що ми виконуємо свою життєву місію. Я дуже вдячна всій команді, що такий незабутній шлях пройдено РАЗОМ!”

Кажуть, що знімати на натурі не найлегше завдання. Особливо в горах, де погода дуже примхлива. Що найважче було у зйомках?
Олександра Шамрай: “З погодою нам переважно пощастило, бо найголовніші кадри були відзняті. Із найціннішого у цьому проєкті був мій перший досвід в production + post-production такою великою командою! В нас було 7 героїв, епізод про кожного знімали різні талановиті оператори: оператор-постановник всього фільму – Анна Гарбуз, та оператори окремих епізодів – Діана Федоряка, Максим Соснов, Діана Горбань, Володимир Ковпак. Крім цього, до монтажу ми підійшли за тим самим принципом багатогранного творчого аналізу – він був створений різними спеціалістами, аби максимально знайти візуальний ключ до всіх співрозмовників. Відтак, в результаті можна побачити синтез авторського бачення головного монтажера фільму Аркадія Абовського та асистентів монтажу: Олексія Чубуна, Діани Горбань, Тетяни Нагірняк, Марини Байбарзи.”

Який був маршрут експедиції? Чому саме ці місцевості були обрані для зйомок?
Олександра Шамрай: “Експедиція мала такий маршрут: село Яворів – місто Косів – село Криворівня. Ці локації є місцями особистого становлення головних героїв, ось чому для нас було важливо відзняти найрідніші точки дотику співрозмовників із їхнім рідним краєм. До речі, хочу поділитись деякими цікавими фактами про місцевості, які глядачі можуть побачити в кадрі:

Село Яворів – столиця відомого на весь світ галицького ліжникарства.
Косівський базар – локос культурних скарбів, де можна знайти чарівні витвори народного мистецтва від місцевих майстрів.
Будинок легендарної Параски Плитки-Горицвіт, гуцульської художниці, письменниці, фотографині, філософині, казкарки, етнографині, фольклористки, діалектологині (м. Криворівня).
Церква Різдва Пресвятої Богородиці, яку свого часу відвідали Михайло Коцюбинський, Іван Франко, Яків Головацький, Михайло Грушевський, Гнат Хоткевич, Леся Українка. В середині храму колись геніальний Сергій Параджанов знімав “Тіні забутих предків” (м. Криворівня).

Знімати фільм на цих локаціях – Велика Честь!”

Чи є метою фільму зробити якийсь певний поклик або навіть пряме звертання до майбутніх поколінь України?
Олександра Шамрай: “Розмова Поколінь” є лінією сплетених історій, де за сюжетом немає кінця, бо майбутнє – це завжди три крапки. Це майбутнє, яке залежить від нас, майбутнє, яке ми формуємо сьогодні. Дуже мрію, аби всі регіони України мали документальні фільми про культурні феномени нашої нації. Це можливо за умови продовження традицій та збереження культурних спадків, які молодь отримує від старшого покоління. Вірю, що наш фільм допоможе звернути увагу на питання національної ідентичності з перспективи сучасних реалій. Вірю, що мудрість поколінь – це багатоголосся єдиного джерела “Минуле+Теперішнє+Майбутнє”.”