Макс Барських показав Раміні Есхакзай ексклюзивні кадри своєї квартири в Херсоні
На YouTube-каналі Раміни Есхакзай RAMINA вийшов новий випуск з українським музикантом Максом Барських. Журналістка показала ексклюзивні кадри з херсонської квартири зірки й перші емоції артиста після побаченого, реакцію на зошити та листи від прихильників, валентинки зі школи та рідкісний запис його найпершого клубного виступу. Артист розповів в інтерв’ю про почуття до рідного Херсона, досвід бармена, переклад своїх хітів українською, роботу над англомовним альбомом, особливу дружбу з Аланом Бадоєвим, а також про те, чи наважиться стати батьком.
Пропонуємо до вашої уваги найцікавіші фрагменти випуску.
Макс Барських згадав дитинство у Херсоні
Херсон — дивовижний. Коли я зустрічаю херсонців, то це завжди талановиті люди, гарячі, сексуальні. Пам’ятаю місто сонячним, яскравим, коли ми прогулювали уроки в школі та їздили з друзями у центр міста. Це були наші перші незалежні від батьків вечори. Купували маленьку пляшку горілки під клубом, брали колу й стояли пів вечора. Я прожив у Херсоні до 17 років. Ще ходили на секонд-хенд. У нас не було багато грошей, а там речі по дві-п’ять гривень, цінники прикріплені степлером, і ми навчилися їх обережно зрізати та йшли з великими пакетами шопінгу.
Макс Барських розповів в інтерв’ю Раміні, як працював барменом у 14 років
Були моменти, коли мама не давала грошей, й мені було завжди соромно у неї просити. Думав, як мені бути незалежним, роздобути кишенькові гроші. Я почав працювати на косметичний бренд, носив каталоги до школи, комусь робив знижки, але потім зрозумів, що це нестабільна історія, і в літній період почав працювати барменом у місцевому кафе неподалік від дому. Я домовився про роботу без паспорта, мені тоді було 14. Навчився робити коктейлі, одного разу офіціантка пішла, і я був на зміні, прийшла родина з дітьми, яка замовила п’ять келихів пива. Я наливаю, ставлю на тацю. Потім незграбно перечіпляюся, і один келих летить на стіл, на гостей, інший — на підлогу. Та вони були нормальні люди, сказали: “Нічого страшного”, але то була жесть.
Макс Барських зізнався, коли мав тривалі стосунки
Років 6-7 тому. Коли відбувся перший великий успіх, у 2014-2016 році, я майже цілодобово працював. По всьому СНД концерти, між концертами мені потрібно писати пісні, записувати у студіях, я постійно пропускав свята рідних та друзів. Мені було складно не просто побудувати стосунки, а й знайти час для себе. І так я працював до 2022 року. І коли сталася війна — все життя повністю перевернулося. Мені подобається моє життя зараз.
“Останні роки пливу за течією”, — Макс Барських про емоційний стан
Останні 6-7 років я наче амеба, яка пливе за течією без емоцій. Майже штиль, але іноді бувають якісь спалахи хвиль, які дарують мені натхнення. Коли ти романтик, є пристрасть у стосунках, то легко писати. Набагато складніше — коли у тебе повний штиль. Тоді починаєш шукати теми цікавіші та глибокі, а не просто про стосунки та любов. А щось, що може торкнутися сердець людей у повсякденному житті.
“Навчив мене бути справжнім чоловіком”, — Макс Барських про дружбу з Аланом Бадоєвим
Алан Бадоєв для мене як старший брат, раніше був наче батько. Ще з часів “Фабрики” він дав мені багато досвіду, навчив бути справжнім чоловіком — це те, чого не дав мені рідний батько. А зараз ми у взаєминах як брати. Ми сильно схожі, тому що він фанат своєї справи й живе натхненням, творчістю, створенням. І я так само. Як і Алан, я дуже самокритичний, перфекціоніст, і коли ми вдвох працюємо над чимось одним, то наче спілкуємося без вимовляння слів. Ми на інтуїтивному рівні один одного розуміємо.
Макс Барських розповів, що його надихнуло перекласти свої пісні українською
З кожною новою атакою росії я все більше відчував дискомфорт, що співаю російською. Знаю, що люди їх полюбили такими, якими вони є, але коли я співав їх на сцені, розуміючи, що війна у самому розпалі, мені було дискомфортно. І потім один із факторів, що підтверджував це, був випадок, коли в один із виступів хтось із залу крикнув: “Чому співаєш російською?”. Тоді я зрозумів, що так, напевно, це ображає деяких людей. І так склалося, що я сам відчував внутрішній дискомфорт, тож став перекладати свої пісні. Мені було складно, але я звернувся до прихильників у соціальних мережах і попросив присилати українські версії моїх пісень, які вони бачили чи чули. Вони почали присилати тексти, я брав фрази, щось сам придумував, і так мені це вдалося. Я намагався, але до цього у мене не виходило перекладати.
Макс Барських зізнався, що відчуває, коли його концерт перериває повітряна тривога
Це жахливі відчуття. Наче ти займався сексом і майже закінчуєш, а тебе переривають, і потрібно чекати, а потім знову відчути сексуальний настрій. Але ця тривога (на концерті в Палаці спорту) сталася в такий момент, що якби вона була на початку, то б було дискомфортно, а так ми відпрацювали годину й десять хвилин, якраз завершувався один і мав починатися інший блок українських пісень з піснею “Буде весна”. Напевно, це допомогло людям перезарядитися і відчути більш яскраво пісню “Буде весна”.
“Діти застали найгірші часи”, — Макс Барських
Дуже боляче бачити, що переживають діти. Це покоління застало найгірші часи. Згадка про дитинство має бути сповненою яскравих спогадів, приємних моментів, а в них спочатку ковід, а потім 2022 рік — війна. У дітей просто зруйноване майбутнє, незрозуміло, як ці умови та обставини на них вплинуть, якими вони будуть зростати, ким стануть, чи зберігатимуть ненависть до сусідньої держави. Або, можливо, це зробить їх ще сильнішими й дасть розуміння того, хто такий українець і що таке Україна.
Макс Барських розповів, як підтримує маленьких українців
Не так часто, як хотілося. Але коли є можливість, іноді ми їздимо з турами й заїжджаємо у дитячі будинки, щоб подарувати дітям хоча б трішки щастя або яскравих моментів. Але щоразу, коли відвідуємо подібні місця, у мене виникають важкі відчуття. З одного боку, я радий, що ми відвідали дітей і подарували їм трішки свята, а з іншого — прикро через їхні трагічні історії. Мені хочеться частіше приїжджати, я буду придумувати якісь програми, щоб у дітей складалося гарне майбутнє.
Макс Барських зізнався, коли планує стати батьком
Мені хотілося б подарувати любов своїй дитині. Був хлопчик, якого ми побачили в дитбудинку, часто навідували, але потім його хтось усиновив. Я сам тоді ще був дитиною, і скільки живу, то більше розумію, наскільки це велика відповідальність. Коли я осяду в одному місці й зрозумію, що зможу дати дитині майбутнє, 95% свого часу, зможу нормально виховувати, дарувати любов — тоді в мене будуть діти. Щоб це не було як у моєму житті, коли я відчував, що “третій зайвий”, коли моя мати й тато завжди працювали, брат із сестрою жили своїм життям, а я був сам по собі.
Мені не хочеться повторювати такі ж помилки. Коли у мене буде дитина, я до неї буду ставитися як до друга. Навіть перший досвід спроби алкоголю — я буду це дозволяти, але за своєї присутності. Тому що коли ми маленькі, то не замислюємося, що гормони б’ють в голову. Ти просто хочеш все спробувати. І якщо тобі хтось не дозволяє, ти все одно це робитимеш, але якимось іншими шляхами. То це краще зробити за моєї присутності, щоб я міг проконтролювати.
“Боюся, що Херсона не стане”, — Макс Барських
Так боюся, що Херсона не стане!.. Боюся, щоб його не спіткала доля Бахмута чи схожого на нього міста, адже росіяни щодня скидають на нього бомби, знищують місто. І стільки всього зруйновано, стільки спогадів… Всі люди, кого я знав, виїхали, і вони були великою частиною всіх цих спогадів. Щоразу, коли я приїжджав, мені було приємно подзвонити всім знайомим, яких я знав зі школи та з художньої школи. Ми могли збиратися, проводити час разом, згадувати теплі моменти, а зараз я дивлюся, що з цього красивого міста рашисти щодня витягують життя.