«Я люблю поєднувати електроніку, голос без прикрас і коди предків»: інтерв’ю з Alina Billionaire
Звідки бере свій початок твій сценічний образ і чому саме псевдонім Alina Billionaire?
Цей псевдонім з’явився інтуїтивно — як образ свободи, масштабності й внутрішнього багатства. Для мене “billionaire” — не про гроші, а про стан душі, яка живе з відчуттям достатку, любові, сили. Це нагадування собі: ти можеш усе, якщо в тебе є голос — твій, справжній.
Які джерела натхнення нині найбільше впливають на твій вокал, стиль і візуальну концепцію?
Мене надихають живі історії, контрасти й жіноча сила в різних проявах. У вокалі це поєднання ніжності й напруги, у візуалі — щось між фольком і футуризмом. Сучасна українська культура зараз створює потужне поле для натхнення, особливо коли вона проростає крізь біль і надію.
Як ти описала б свій жанр чи мікс жанрів?
Я б назвала це електро-етно-баладою, у якій є місце і для попу, і для глибшого звучання. Інколи мені хочеться влаштувати танець на руїнах, інколи — мовчки стояти у світлі. Люблю поєднувати електроніку, живі інструменти й голос без прикрас.
Чи існують теми-табу, яких ти уникаєш у своїх піснях?
Так. Я не співаю про те, у що не вірю. Для мене важливо, щоб у піснях була правда — навіть якщо вона подана метафорично. Теми ненависті чи приниження людини я б ніколи не хотіла нести далі.
Наскільки важлива твоя участь у всьому творчому процесі — від мелодії до візуалу й постановки?
Для мене це одне ціле. Я не відокремлюю музику від сенсу, образу чи атмосфери. Важливо проживати весь процес від початку до кінця — від першої ноти до останнього світлового дотику на сцені. Це як створювати простір для глядача, де кожен зможе торкнутися чогось свого.
Як твоя українська ідентичність відображається в музиці?
Це відбувається природно. Українська мова, образи, ритми звучать у мені постійно. Навіть якщо не використовую фольклор напряму, він підсвідомо вплітається в мелодії чи тексти. Мені цікаво створювати нове звучання, але з кодами предків усередині.
Як пандемія й особливо війна вплинули на твій творчий підхід?
Дуже сильно. Я нарешті дозволила собі писати власні пісні. Тепер кожен реліз для мене — це або лист у майбутнє, або відображення трансформації, яку я вже пройшла. Війна навчила мене цінувати мить і співати так, ніби востаннє. Усе це принесло глибину, вдячність і повагу до сцени як до простору сили.
Про колаборації: із ким би хотіла заспівати дует?
Є багато ідей. З українських артистів мені близька енергія Тіни Кароль, Джамали, дуже поважаю гурт The Hardkiss. А з міжнародних — було б цікаво попрацювати з The Weeknd чи David Guetta. Я люблю артистів, які створюють цілі світи.
Над чим працюєш зараз? Є плани щодо нових релізів чи альбомів?
Так, готую новий реліз. Хочу відкрити ще більше себе — у різних стилях, у різних мовах, але завжди з тим самим серцем.
Відомо, що твій чоловік брав участь у проєкті «МастерШеф». Як ти поставилася до цього?
Звісно, підтримувала! Я знала, що це його мрія, і була поруч від моменту заповнення анкети до фінального кадру. Це було надихаюче — бачити, як він відкриває нові грані себе, бореться, горить. Чесно, я навіть трохи заздрила його драйву! 🙂
А як щодо спільного шоу: він готує, а ти співаєш?
Ми жартували: «ти готуєш перше — я співаю приспів». Але жарт — це половина правди. У нас уже була перша спільна пісня «Щасливі Ми», яку ми написали разом, і вона дуже багато для нас значить. А шоу? Хто знає. Все можливо, коли двоє закоханих вірять у мрію одне одного.
