Софія Нерсесян: “Я хочу, щоб моя пісня подарувала людям віру в себе”

Софія Нерсесян цього року представить Україну на Дитячому Євробаченні-2025. Юна співачка підкорює серця щирістю, силою голосу та особливою енергією, з якою вона виходить на сцену, — щоб поділитися своїми мріями з усім світом. Напередодні ми поспілкувалися з юною зіркою.

Софіє, вітаємо з перемогою! Пам’ятаєш той момент, коли оголосили твоє ім’я? Які емоції ти тоді відчула?

Так, пам’ятаю! У мене аж серце вискочило від радості! Я не могла повірити, що це справді я. Хотілося сміятися й обіймати всіх одночасно. Це був найщасливіший момент у моєму житті. Момент коли моя мрія збулась.

Пісня «Мотанка» — дуже символічна. Розкажи, як вона з’явилася? Чому саме мотанка стала головним образом твоєї пісні?

Пісню написала Світлана Тарабарова. Коли я вперше її почула, мені здавалось, що ця пісня прямо про мене і про всіх українських дітей.

Мотанка — це наш оберіг. Її колись робили мами для своїх дітей, щоб берегла від зла. Під час війни цей образ набуває ще глибшого сенсу: за легендою, коли дитині загрожує небезпека — у мотанки «світяться ниточки».  У пісні я ніби звертаюсь до цього оберегу і прошу захистити всіх дітей України.

Ти казала, що отримала мотанку від військових. Що вона для тебе означає особисто?

Так, мені її подарували наші захисники, і я дуже бережу її. Вона завжди зі мною — на концертах. Коли я дивлюся на неї, мені здається, що вона мене теж захищає і нагадує, заради кого я співаю.

У тебе неймовірна місія — допомагати нашим захисникам. Як з’явилася ідея волонтерити й як тобі вдається поєднувати це з навчанням і музикою?

Це прийшло природно: я бачу, як наші військові захищають нас, як важко людям, і хотіла бути корисною. Теж допомагати нашим хлопцям. Музика дала мені можливість звернутись до сердець людей. Мій перший виступ на якому я збирала гроші був у парку, з того часу я дала вже понад 450 благодійних концертів. Я стараюсь організовувати свій час: школа, репетиції, волонтерська діяльність — усе важливо. І коли це робиш з любов’ю — виходить. А ще мені дуже допомагають мої батьки, навряд чи без них це було б можливо.

Ти вже передала понад 15 мільйонів гривень на потреби військових. Що тебе найбільше надихає продовжувати цю справу?

Мене надихають самі захисники. Коли вони пишуть «дякуємо» або присилають фото, я розумію, що це справді допомагає. І хочеться робити ще більше, щоб наблизити перемогу.

Твоя родина пов’язана з музикою та фольклором. Як вони вплинули на твою любов до співу? Чи є улюблена пісня, яку ви співаєте разом удома?

У нас дома постійний спів, звичайно більше всього співаю я, ніколи не зупиняюсь. А ще сестричка Марія і тато в мене дуже гарно співає. Я співаю з самого дитинства скільки себе пам’ятаю, тому мабуть це просто в моїх генах. У нас є багато пісень, я постійно щось вчу нове, щось наспівуємо разом. Улюблена? Можливо «Ой у лузі червона калина».

У тебе рідкісний голос — другий альт. Як ти працюєш над тим, щоб розвивати свої вокальні здібності?

Я багато тренуюсь, займаюся з педагогами, роблю вправи для голосу. І дуже люблю співати наживо — це найкраще тренування! Головне — співати з душею, тоді виходить найкраще.

Ти вже вдруге брала участь у Нацвідборі. Що допомогло не здатися після першої спроби?

Я просто дуже хотіла! (усміхається) Коли щось не виходить з першого разу — треба пробувати знову. Я вірила, що колись обов’язково переможу. І ось це сталося! Але віри недостатньо, потрібно ще дуже багато працювати над собою. Я рік готувалась до відбору, ходила на різні заняття: співи, танці, театральне і ораторське мистецтво і це дало свій результат.

Конкурс у Тбілісі зовсім близько! Як ти готуєшся до виступу? Є якісь особливі ритуали або традиції перед сценою?

Я дуже багато зараз працюю. Займаюсь з педагогом по вокалу, готуюсь до постановки, багато фото, інтерв’ю. А ритуали, навіть не знаю, я завжди обіймаю маму перед виходом на сцену. 

І нарешті, що б ти хотіла сказати всім дітям України, які мріють, як і ти, стояти на великій сцені?

Я хочу сказати: мрійте сміливо. Але не лише мрійте — дійте: співайте, творіть, вчіться. І скільки б вам не було рокі — ваш голос має значення. Коли ви любите те, що робите, — ви рухаєте світ.

Вболівайте за Софію вже в грудні!