Музика, що єднає покоління: розмова із засновниками проєкту «ТАК А ШО ТИ?»
Секрет вічності: «ТАК А ШО ТИ?» про конкуренцію хітів 90-х із сучасним стрімінгом
Хто з сучасних артистів стане «золотим стандартом» через 10 років? Інтерв’ю зі співзасновниками культурного проєкту «ТАК А ШО ТИ?»
Музика — це потужний інструмент повернення до себе. Проєкт «ТАК А ШО ТИ?» виник не задля бізнесу, а з чистого імпульсу: хотілося знайти «своїх» і знову відчути ту саму безтурботну єдність, яку дарували хіти нашого дитинства та юності. Це простір, де немає кордонів між поколіннями, а українська класика органічно співіснує зі світовими бенгерами.
Ми поспілкувалися з засновницею проєкту та його учасниками про те, чому треки 90-х та 2000-х стали нашим культурним кодом, як цифрова епоха змінює сприйняття музики та що саме змушує тисячі сердець битися в один ритм на кожній вечірці.
Як ви пояснюєте феномен, що люди, які народилися у 2000-х, знають хіти 80–90-х на пам’ять?
NOVIK: Я сам народився у 2001 році, і хіти тих років завжди були десь поруч. Вони буквально супроводжували мене і моє покоління з дитинства: від мультфільмів та серіалів до касет і CD-дисків у батьків.
Плюс зараз усе взагалі змішалося — TikTok, соцмережі, діджеї постійно дістають старі треки й дають їм нове життя. Використовують семпли, переосмислюють звучання, і воно знову «заходить». Саме це, на мою думку, і впливає на впізнаваність цих пісень серед мого покоління.
У чому, на вашу думку, секрет треків тих часів? Чому вони досі так резонують і конкурують із сучасною музикою?
NOVIK: Як на мене, в них вища цінність. На той час музику було не так просто дістати: треки не вірусились у соцмережах, їх не можна було завантажити за кілька секунд. За ними полювали, їх переписували, купували диски, записували з радіо та телеефірів.
Те, що ми маємо зараз, дійшло до нас виключно через любов, а не через таргетовану рекламу.
Чи погоджуєтесь ви з думкою, що раніше створювали пісні, які “переживають роки”, а сьогодні — ті, що швидко “споживаються”?
XXV кадр: Не зовсім. Раніше банально було менше пісень, менше одиниць контенту. Саме тому, мені здається, пісні, які ставали хітами, закарбовувалися в пам’яті й проходили перевірку часом. Сьогодні ж кількість пісень, що зʼявляється протягом року, просто шалена.
Тому і конкуренція за увагу вища, артистам потрібно знову і знову боротися за прихильність слухачів, випускати більше й більше. До речі, конкуренцію їм у цьому разі складають і старі хіти, перевірені часом.
Як з’явилася ідея проєкту і чи одразу було розуміння, що саме музика 90-х/2000-х стане таким сильним тригером?
olvipmiss: Насправді ніякого плану створювати проєкт не існувало. Було лише просте і щире бажання зібрати разом людей, які люблять ту саму музику, що й я.
Це пісні мого дитинства, які завжди лунали в мене вдома. Я просто робила те, що й щодня: вмикала улюблені треки, але цього разу вже не наодинці. Тобто ми не обирали музику 90-х – 00-х як стратегічний «тригер», ми просто знайшли одне одного. Це виявилося спільним дитинством, яке зрезонувало в тисячах сердець, і ми сплелися в одну спільноту абсолютно органічно.
Назвіть топ хіти «ТАК А ШО ТИ?», без яких не обходиться жодна вечірка
olvipmiss: Ми маємо традиції, які не переписуємо вже четвертий рік. Є пісні, без яких «ТАК А ШО ТИ?» — не «ТАК А ШО ТИ?». Це наш незмінний золотий стандарт: «Freed from Desire», «Dancing Lasha Tumbai» і, звісно, «Червона рута».
Як ви ставитесь до переспівів і реміксів хітів 90-х/2000-х — це друге життя для цих треків чи втрата їхньої автентичності?
Леонід Ласточкін: Виключно позитивно. Зростає нове покоління, яке повинно знати українську попкультуру. «Бумбокс», Ірина Білик, ТНМК і багато неймовірних гуртів та артистів, чиї українські треки мають лунати й бути відомими серед молоді. Це наша свідомість і культурний код.
olvipmiss: Але на вечірках надаємо перевагу саме оригіналам. Вони завжди знаходять коротший шлях до серця слухача.
Чи з’явиться через 10 років така ж ностальгія за 2020-ми? Якою вона буде і які треки можуть стати її саундтреком?
Леонід Ласточкін: Так, звичайно. 2020-ті, крім того, що в цей період почалася повномасштабна війна, це час розквіту нової української сцени: DREVO, YAKTAK, Domiy, SKOFKA та багато інших. Треки цих артистів стануть саундтреками цього десятиріччя.
Назвіть три сучасні треки, які, на вашу думку, точно переживуть час і викликатимуть ностальгію через 10 років
XXV кадр: Впевнений, що їх можна було б назвати більше, але якщо лише три, то це: Alena Omargalieva — «Не Пʼяна – Закохана», DREVO — «Смарагдове небо» та DOROFEEVA — «Кохаю, але не зовсім».
