Юна співачка Марія Глущенко про прем'єру авторської пісні

Молода виконавиця із Сум Марія Глущенко руйнує шаблони. В інтерв’ю вона відверто розповіла про свою першу авторську пісню «Справжня», закулісся вокальних конкурсів, насичений графік та велику мрію, яка обов’язково здійсниться після перемоги.

З чого саме почався твій шлях у вокалі?

Усе почалося з того, що я постійно співала вдома. Мій старший брат тоді вже ходив на вокал, і мама вирішила віддати туди й мене. Мені було всього чотири роки, це була студія «Голдем». А коли виповнилося сім, я остаточно зрозуміла, що хочу пов’язати своє життя з музикою, і пішла до музичної школи №1 у клас Романа Валерійовича Ткаченка.

Що для тебе зараз є найскладнішим у музичній сфері?

Напевно, найскладніше зараз — це знайти власну аудиторію та своїх слухачів. Також непросто даються організаційні моменти: як правильно випустити трек, як його просувати, щоб його почули. Крім того, я розумію, що мені потрібно вчитися самостійно писати пісні, і це теж великий виклик для мене.

Розкажи про свою першу авторську пісню від сонграйтерки Катерини Бондарук.

Ця пісня називається «Справжня». Ми з мамою довго шукали авторів, слухали різні демоверсії, але все було трохи «не те». І ось ми замовили трек у Катерини. Ця пісня повністю про мене, про те, що я не граю чужих ролей, а живу такою, яка є, за своїми правилами. Я взагалі не дуже люблю жити за шаблонами.

Ти вже активно виконуєш цей трек на конкурсах, а коли плануєте офіційний реліз на платформах?

Ми плануємо реліз десь наприкінці літа або вже на початку осені. Хочеться не просто випустити аудіо, а одразу зняти гарний кліп, щоб повноцінно передати атмосферу пісні, поєднавши вокал та круту візуальну картинку. Зараз шукаємо на це час.

На сцені ти дуже смілива та потужна, чи така ти і в повсякденному житті?

Так, у житті я теж дуже енергійна. Я наймолодша в сім’ї, маю двох старших братів, тому росту справжньою хуліганкою (сміється). Мені здається, на сцені я навіть можу бути стриманішою, ніж у звичайному житті!

Як ти психологічно справляєшся з негативними моментами у творчості, такими як поразки або заздрість конкурентів?

Щодо поразок, спочатку, звісно, буває прикро та образливо. Але потім я аналізую свій виступ і розумію, що саме зробила не так. Кожна поразка змушує мене працювати над помилками і ставати кращою до наступного конкурсу. А щодо заздрості, я ставлюся до цього спокійно. Якщо мені заздрять, значить, у мене дійсно щось круто виходить.

Яку подію ти наразі вважаєш своїм найбільшим вокальним тріумфом?

Для мене це третє місце на благодійному фестивалі «Dity.Help Music» у 2025 році. Це була моя перша по-справжньому велика сцена. Було дуже багато глядачів, усі махали руками, підтримували, неймовірні відчуття. Я тоді виконувала пісню TAYANNA «Вітер у волоссі», і цей виступ дав мені потужний заряд. Взагалі, через ситуацію в моїх рідних Сумах зараз майже не проводяться масові заходи, тому такий масштаб став для мене справжнім святом.

Які ще захоплення та хобі ти маєш у вільний час?

У мене майже немає вільного часу! Окрім вокалу, я відвідую театральну студію «Реп’ях», займаюся бальними танцями в колективі «Силует», а ще граю на гітарі та фортепіано. А якщо все ж з’являється вільна хвилинка, я дуже люблю малювати або кататися на роликах.

Яка твоя найзаповітніша мрія?

Перша і найголовніша мрія, щоб закінчилася війна. Ми живемо всього за 20 кілометрів від кордону, постійно чуємо вибухи, стаємо свідками “прильотів” по житлових будинках… Дуже хочеться спокійного життя. А моя особиста творча мрія — стати справжньою зіркою і зібрати власний Палац Спорту, виступити там із великим хором. До речі, я вже виступала там у складі хору на концерті Артема Пивоварова і під час репетиції загубила на сцені свій навушник. Мама каже, що це знак, і я туди обов’язково повернуся зі своїм сольним концертом!