Новий альбом «Меланхолія» від Ziferblat: концепція та меседжі

6 травня гурт Ziferblat презентує другий повноформатний україномовний альбом «Меланхолія». Нова платівка досліджує стан людини, яка поступово звикає до тривожної реальності. Йдеться про відчуття невідворотності подій: страх із часом притуплюється, поступаючись втомі та емоційній відстороненості. Те, що раніше шокувало, вже не викликає тієї ж реакції.

Цей стан — наслідок втоми від болю та жахів, які переживає психіка людини в реаліях нашого життя. Те, що раніше впливало на людину деструктивно, з часом перестає викликати реакцію. Це травма від пережитого, яка назавжди змінює характер і особистість.

Завдання музики в цьому лонгплеї — залишатися нейтральною, без негативного чи позитивного забарвлення. Це ніби забудькувате, розсіяне звучання, у якому кожен інструмент підсилює відчуття хиткої пам’яті й внутрішньої розгубленості.

Відповідно, тексти в альбомі побудовані в тій самій логіці: десь це вибіркові історії, а десь — «потік свідомості». Це спроба передати словами той самий стан, що й музикою, де значно більше символізму, ніж прямого сенсу.

«Натхненням для альбому стали фільм «Меланхолія» та інші кіно- й музичні твори зі схожою тематикою. Багато образів народилися з буденних, емоційно нейтральних, але по суті трагічних речей: того, що відбувалося з нами або було побачене в мистецтві», — зазначає гурт Ziferblat.

Більшість пісень в платівці непрості за структурою і хоча пошук балансу між такою музикою та більш доступною для слухача давно є пріоритетом гурту, в цьому альбомі складність переважає над простотою.

Для українського музиканта запис повноформатного альбому — це велика віха в житті. Створити довготривалу роботу, фактично ігноруючи тренди та сучасні інструменти впливу, — рідкісна привілея в умовах Східної Європи.

Водночас для слухача, особливо вибагливого, цей альбом відкриває простір для аналізу і рефлексії, якщо не сприймати його поверхнево, орієнтуючись лише на простіші треки.

Як створювався альбом

Гурт узявся за запис перших демо одразу після завершення роботи над альбомом «Перетворення». До створення матеріалу вперше був долучений новий барабанщик Ziferblat Федір Ходаков. Тоді ж у демо-форматі було створено близько 40% матеріалу.

Спочатку альбом мав іншу концепцію — історію хвороби літньої людини з деменцією, присвячену бабусі братів Дані та Валентина. Але згодом від цієї ідеї відмовилися.

Повернувшись до матеріалу у 2025 році, гурт вирішив не фокусуватися на окремих історіях, зокрема через відчуття, що ще не готовий до цілісних драматургічних наративів. Водночас окремі елементи залишилися: у деяких піснях з’явився спів «по ролях», зокрема у «Двоє щасливих (Сомнамбула)».

Частина треків змінила свої історії. «Двоє щасливих» повністю переписали, тоді як «Весну» вирішили залишити без змін, зі старими меседжами.

ТРЕКЛИСТ

Ромео і Джульєтта

Трек про любов у штучному просторі. Пісня записана для альбому останньою — роботу над нею завершили прямо під час запису. Альбому не вистачало жорсткості, «удару по обличчю» зі старту, тож, як зазначає Роман Гаркавенко з 5 Vymir, гурту була потрібна пісня «бойовичок». Тут знову з’являється вокальний дуалізм: куплети — за Валею, приспіви — за Данею.

Практика

Пісня про страх перших інтимних стосунків і шкільні комплекси, які переслідують підлітків. Через відсутність танцювальних номерів на альбомі її додали вже під час роботи в студії.

Божеволію

Історія про те, як сильне кохання змінює людину, роблячи її «дивною» і ведучи до спільного божевілля двох людей. Це емоційний інді-поп трек із виразною гітарою та динамікою. Гра слів «божеволію» і «з Божої волі я» підсилює відчуття неминучості цього стану.

Душа

Пісня про сенс народження та існування, про те, що нас рухає вперед, і наявність чогось більшого, ніж тіло та розум. Про відчуття краси без пояснень і про те, які ми маленькі, тоді як життя згорає швидше за сірник.

Пісня написана у 2021 році Даниїлом Лещинським на фортепіано вдома, натхненна концертом Равеля in G Major. Частину вокалу виконала Софія Пилипенко (Promsonya) у 2022-му, і цю ідею вдалося зберегти до фінального студійного запису.

Сомнамбула (Двоє щасливих)

Пісня про спеціаліста з гіпнозу та спіритизму, який допомагає молодій дівчині на кілька хвилин «зв’язатися» з померлим коханим. Це історія про протистояння живого і штучного: цинічний майстер, що просто заробляє на цьому, раптом стикається з чимось справжнім.

Один із сеансів змінює його. Тоді він починає інакше дивитися на зв’язок між людьми і сам хотів би, щоб вони знову були разом, навіть не будучи впевненим, чи це взагалі можливо. У підсумку головними стають емоції, які перемагають цинізм і штучність.

Ти такий один

Одна з тих пісень, що трохи відволікає від загального меланхолійного настрою всього лонгплею. Це своєрідний «музичний коктейль», який додає динаміки під час прослуховування альбому.

Ракети

Трек відкриває другу частину платівки. Він створювався лише під час роботи в студії: щойно сесія завершувалася, робота над ним припинялася. Це рідкісний для гурту формат джем-сесії без підготовки.

Це іронічна рефлексія на реальність останніх років. Усередині — вставка з «радіостанції судного дня»: текст імпровізували як ранкове радіошоу з прогнозом погоди й записали з одного дубля. Трек почався як музичний джингл для знайомого зі США.

Future Love

Пісня про людину, яка після 200 років у комі опиняється в майбутньому і бачить, у що перетворилося почуття любові. Тепер кохання можна придбати як зілля і використовувати, коли завгодно.

Трек створено у 2024 році після Євробачення, коли у гурту з’явився час попрацювати над новим матеріалом. Під час студійного запису змінили приспів, бо йому бракувало легкої мелодійності.

Меланхолія

Титульний сингл альбому про спокійне й виважене очікування невідворотних подій і звільнення від минулого. Пісня практично наслідує фільм «Меланхолія» і найкраще передає стан, у якому створювалася вся музика.

У демо-версії це була одна з улюблених пісень гурту, і завдяки саунддизайну Андрія Литвиненка вона вже тоді звучала як готова композиція. Вокал у ній поділено: куплети — за Данею, приспіви — за Валею.

Так з’явилась пісня

Іронічна історія про композитора-невдаху, який на початку війни не може написати «військовий хіт» і відчуває через це відповідальність. Під тиском він намагається створити мелодію, але зазнає невдачі. Цей процес відтворено в самій пісні через хаос, спроби і внутрішній конфлікт. У фіналі з’являється 16-бітна версія мелодії, ніби з гри 90-х, — іронія над трендами швидкої популярності.

Міо Рагаццо

Пісня про розлуку двох людей через війну: один залишається захищати, інший — в евакуації. Ймовірно, це історія батька, який відправляє сина в безпечне місце.

Спочатку пісня була про дитячий страх самотності, коли поруч не залишається рідних, але після початку повномасштабної війни її сенс змінився.

Місто

Стриманий і меланхолійний сингл альбому “Меланхолія” про вимушене прощання з домом через війну. Про момент, коли ти, можливо назавжди, залишаєш місце, де жив, разом із планами, що так і не здійснилися, і частиною себе, яка лишається там.

Весна

Пісня про літню жінку, яка — чи то уві сні, чи то наяву — бачить у своїй кімнаті привиди давно померлих рідних. У пісні йдеться про батька та сина: батько загинув на війні, коли вона була ще молодою, а син — через багато років, також у бойових діях.

Насправді ця пісня спочатку була про інше й по суті не змінилася. Вона — про літню жінку, що хворіє на деменцію і в останні години життя, в агонії, бачить привиди свого батька та сина. Головний конфлікт тут не в самих видіннях, а в трагедії поколінь. Її батько і її син — представники зовсім різних історичних епох, але причина їхньої передчасної загибелі тривіально одна й та сама. Це замикає коло беззмістовного часу і підкреслює драматичне існування цієї жінки протягом усього її життя.

У пісні вона поступово помирає, а янголи разом із нею проживають її долю і зрештою возз’єднують її з рідними — тими, хто по-справжньому її любив.

Важливо: пісня була написана до початку повномасштабної війни і після цього не зазнавала жодних змін.

Образ весни тут — про вічне життя, вічну молодість і любов, яку кожен отримує, але за різних обставин. Це історія про земне і небесне.

Саме цим настроєм завершується альбом — тим самим пасажем, з якого він починається. Адже перша вступна мелодія має назву «Насолоджуйтесь, поки все не закінчилось».