“Я дуже хочу привносити в розвиток нашої культури внесок, який би надавав мені змогу пишатися тим, що я створюю”: Пилип Коляденко у великому інтерв’ю Аліні Доротюк 

Пилип Коляденко у великому інтерв’ю Аліні Доротюк 

Засновник творчої спілки Phil It, музикант, артист, саундпродюсер Пилип Коляденко вперше за довгий час дав велике інтерв’ю Аліні Доротюк, у якому ближче знайомить із творчою спілкою Phil It (і з домашньою улюбленицею Беллою, евакуйованою з Херсону), проводить за лаштунки музичного шоу “Паміна” у Києві та розкривається у своїх творчих, професійних і людських гранях.

Ділимося окремими цитатами з розмови — про популярність і внутрішню вразливість, музичну індустрію та культуру сьогодні, викладання музики дітям, амбіції, успіх і шлях Phil It:

Про популярність у соцмережах:

“Я не знаю, наскільки я є популярним, — скоріше, ні. Відсотків 90 даю, що я не популярний, і навряд чи мене хтось впізнає, коли я ходжу з бабусею по Лук’янівському ринку чи ще десь. Від великої кількості уваги та людей я розряджаюся” 

Про музичні премії:

“Усі премії сприймаю як контрольну роботу, оцінку за семестр. Це якесь визнання — і воно завжди приємне й необхідне.  Тому що, виходячи на сцену й отримуючи нагороди, більшість артистів дякує тим, завдяки кому вони взагалі можуть стояти на сцені отримувати якісь нагороди, і передають ці нагороди — і словами, і діями, виключно військовим.  А з інших сторін — це мотивація далі творити, далі створювати”

Про вчителювання: 

“Я даю експериментальний курс — розуміння не просто нот, теорії або співу, як зазвичай буває у школах. А змога познайомити дітей з музичними інструментами, пограти разом, втілити якісь свої мрії та імпровізації. Я багато часу в це вкладаю…Вони час від часу ходять на мої концерти  і потім кажуть: “Я вас бачила з Монатіком”. В ТікТоці мені можуть писати, скидати несмішні відео. 

Я їх вивчаю — в мене йде місяць-два, може, й три. Немає одного підходу, який би ти просто дублював на кожен клас, все індивідуально. І моя найбільша місія — встигнути закохати їх у звук і в те, що вони можуть завдяки своєму вивченню, відкрити для себе те, що буде їх наповнювати”

Про музичну індустрію та культуру зараз:

“Ми всі є однією складовою  української культури. Це все митці, які намагаються тримати свою аудиторію, поліпшувати її, і відкриватися новій.  

Мені дуже хочеться, щоб ми всі працювали на те, щоб все це покращувати — українську мову, культуру”

Про успіх:

“Мій успіх — коли всі щасливі навколо мене. Я не стратег, я не розумію, скільки в нас має бути прослуховувань або переглядів — цим займається моя команда. Але, де б я не був, до мене можуть підійти люди, просто подякувати, потиснути руку і сказати: дякую вам за музику і за ті відчуття, які ви несете. І для мене це найважливіше. Я розумію, що не просто про популярність, це про те, що моя музика може їм внутрішньо відбиватися, вони можуть цим лікуватися або проживати щось під мою музику”

Про мрії та стелю амбіцій:

“Все дуже змінюється. Я боюся навіть мріяти про таке (Палац Спорту). 

Коли я вперше зайшов з Phil It на простір Origin Stage  — це теж було моєю мрією, коли я записував на одній з найвідоміших студій на Довженко свою “Елегію” — це теж була мрія, зараз я в МЦКМ з Phil It — скажіть нам це рік тому…це теж офігенна мрія, яка зараз  є нашою реальністю. Я мрію туром, щоб нас почули в інших містах… Скільки в мене амбіцій? Мільйон! Але я знаю, що це залежить в першу чергу особисто від мене, від того, скільки я працюю, скільки я вкладаю в це, в себе, в свою енергію, і, звісно, від тих людей, які поруч зі мною”

Про місію:

“Мені хочеться творити — якісно, творчо, цікаво, з пошуком, з натхненням і з вірою в те, що це приносить користь. Я дуже хочу привносити в розвиток нашої культури внесок, який би надавав мені змогу пишатися тим, що я створюю”

* Інтерв’ю знімали в різні дні — в МЦКМ і в Малій Опері. Обидві історичні споруди постраждали внаслідок масованого ворожого обстрілу Києва в ніч проти 24 травня.