Пані Бабловська готує альбом, збирає власний бенд і знайомить публіку з «онуками»: що чекає на головну даму українського шоу-бізнесу

Пані Бабловська зайшла в український шоу-бізнес із власними правилами, поглядами на розкіш і, звісно, музикою. Після яскравих прем’єр вона не збирається зупинятися: готує повноцінний альбом, формує власну команду та вже обіцяє познайомити публіку з її учасниками — своїми «онуками» та «онучками».

Музичний проєкт Пані Бабловської створив продюсерський центр Faust Production, який працює над розвитком артистки та її музичної історії. Про те, як після сільського життя опинитися на сцені, навіщо артистці власна команда, чому гроші все-таки краще мати, а також про секс, Porsche та інші радощі дорослого життя — говоримо з Пані Бабловською.

Пані Бабловська, ви вже встигли випустити кілька пісень. Скажіть чесно: як вам живеться після того, як ви стали артисткою?

А мені добре живеться. (сміється — ред.) Я взагалі тепер думаю: чого я так довго чекала? Все життя в мене були город, господарство, корови, свині, кури, потім ще хтось щось попросив, комусь треба допомогти. У селі ж знаєте як: якщо ти один раз сказала, що вмієш щось робити, то все – тепер це твоя довічна професія.

А потім я подумала: зозульки, а коли ж я для себе поживу? От і почала. Спочатку гроші, потім красиве життя, а тепер ще й музика. І знаєте, мені подобається. Я вже не дівчинка, щоб переживати, хто що скаже.

Але між «хочу співати» і повноцінним музичним проєктом – величезна дистанція. Хто переконав вас, що це справді може працювати?

Я прийшла зі своїм «хочу співати» до продюсера (Faust Production – ред.), а він, видно, не встиг мене зупинити. (сміється – ред.)

Команда фактично створила Пані Бабловську як музичний проєкт і повністю займається її розвитком – музикою, піснями, кліпами, образами і всім тим господарством, яке тепер навколо мене крутиться. Люди ризикові, що тут скажеш. Тому ми вже й до альбому дійшли.

Ваш дебютний трек «Lady on the Beach» задав тон усій цій історії. Що для вас ця пісня? 

Це про жінку, яка нарешті дозволила собі пожити для себе. Без «а що люди скажуть». Там є басейн, сонце, молодий рятувальник. Ну а що? Я все життя на городі була. Мені що, тепер знову біля грядки стояти?

Я вважаю, що жінка має право насолоджуватися життям у будь-якому віці. А якщо поруч при цьому красивий рятувальник — ну, це вже приємний збіг обставин. 

І після цього одразу альбом. Це не експеримент, а серйозний план?

А я взагалі не люблю робити щось наполовину. Якщо вже заходити в шоу-бізнес, то не через чорний хід, а одразу через парадний. Спочатку ми випускали окремі пісні, дивилися, як люди реагують, формували характер Пані Бабловської. Але однієї пісні, звісно, замало. Люди мають почути всю історію.

Тому зараз ми готуємо альбом, який вийде вже цієї осені.  Хочемо, щоб це був цілий «Бабловський Всесвіт». Не просто збірка треків, а історія з характером, гумором, своїми правилами – і, звичайно, з моїми онуками та онучками.

А що можна буде почути на альбомі?

Там буде різне. Про гроші, відпочинок, кохання, жіночі бажання і, звичайно, про життя. Я ж не збираюся цілий альбом співати про гречку. Он навіть пісня є — «Хочу», про жінку яка хоче сексу.

Пісня доволі смілива. Ви спеціально вирішили не ходити навколо теми?

А що в ній сміливого? Жінка хоче сексу. Новина року? (сміється — ред.) Не бачу сенсу робити з цього державну таємницю.

Жінка може хотіти сексу, уваги, побачень, красивої сукні, молодого чоловіка — та чого завгодно. Пісня саме про це. Навіщо вигадувати складні слова?

Ви вже говорите про власний бенд, балет і бек-вокалістів. Хто ці люди?

Мої зозульки, онуки та онучки. Я вирішила: раз уже стала артисткою, то ходити самій мені не личить. У справжньої жінки має бути своя команда.

Буде балет, будуть бек-вокалісти, музиканти. У кожного своя робота, а в мене – головна: дивитися, щоб усі не сачкували. (сміється — ред.)

Чому саме «онуки»? Це продовження вашої сільської історії чи вже частина окремої легенди?

Онуки – це родина. А я хочу, щоб у Пані Бабловської була не просто команда, а ціла сім’я. Я ж не можу одна тягнути весь цей шоу-бізнес. Мені треба кому костюм поправити, кому мікрофон подати, а комусь нагадати, що бабуся вже сказала – значить, так і буде.

Яким тоді має бути перший великий концерт цієї родини?

Я хочу шоу. Щоб люди прийшли, посміялися, потанцювали, послухали музику, побачили красиві костюми й вийшли з концерту з думкою: «От це бабуся дала».

Я не збираюся виходити на сцену і стояти біля мікрофона з виразом обличчя «мені вже час додому». Я для того з дому й виходила.

А якою ви бачите себе на великій сцені? Такою ж, як у кліпах, чи Пані Бабловська ще здатна здивувати?

Одне можу сказати точно: молодшою, скромнішою і тихішою заради сцени ставати не буду. Я вже прожила той період, коли треба всім подобатися. Тепер мені цікавіше дивувати.

У вашій історії є дуже важливий момент – гроші. Для вас вони справді стали точкою змін?

Не самі гроші. А можливість перестати боятися. Бо коли все життя думаєш: «не на часі», «на чорний день», то в якийсь момент можеш прокинутися й зрозуміти, що весь твій найкращий час уже пішов на цей чорний день. Я теж усе відкладала. А потім подумала: ну добре, відкладала, берегла. А тепер коли жити?

Тому я за те, щоб частину берегти, а частину витрачати красиво. Бажано на себе.

А що для вас сьогодні означає «жити для себе»?

Це коли ти перестаєш питати дозволу. Не треба бігти до чоловіка: «А можна мені сукню?» Не треба питати в подруги: «А як ти думаєш, мені співати?» Не треба дивитися на сусідку, яка обов’язково знайде, що в тобі не так.

Хочеш подорожувати – їдь. Хочеш танцювати – танцюй. Хочеш змінити роботу – змінюй. Хочеш співати – співай. А хочеш Porsche – ну, зозульки, тут уже калькулятор дістаємо.

А що вас сьогодні ще по-справжньому дивує?

Те, як швидко все закрутилося. Ще недавно я думала чи кабачки на городі родять і чи жуки не позʼїдають бараболю, а тепер думаю, який костюм вдягнути на сцену, коли репетиція і чи всі мої онучечки вчасно прийшли.

Але знаєте, що найцікавіше? Я не відчуваю, що починаю нове життя. Я відчуваю, що нарешті продовжую своє. Бо, може, артистка в мені завжди була. Просто раніше їй ніколи було вийти на сцену – город сам себе не полив би.

І наостанок. Що ви хочете, щоб люди забирали із собою після зустрічі з Пані Бабловською?

Хороший настрій. Трохи нахабства. І бажання жити цікавіше. А якщо після цього хтось ще й піде та заробить собі на Porsche – я взагалі буду задоволена.

Бо я можу багато чого розповісти про життя, але одне знаю точно: відкладати його на потім – найдорожча звичка. А я свої гроші люблю витрачати приємніше.