SHEETEL випустили сингл “SUN” та лірик-відео до нього у колаборації з фотохудожницею Вєрою Бланш

Пісня SUN – це про все прекрасне та водночас все найстрашніше, на що тільки здатна людина. Вона випущена під час війни Росії на території України і розкриває всю її біль та наслідки, проте сенс пісні виходить за межі конкретно цієї війни.

“Ліричний герой у ній звертається до умовного божественного образу, яким тут виступає сонце. Могутнє світило, що дарує життя та гріє теплом також здатне все те живе спалити вщент, знищити, стерти. Герой звертається до сонця як до останньої можливості покаятись та осмислити істинну причину скоєних людством жахів. Чому, маючи в своєму житті такі прекрасні речі як любов, щастя, творчість, людина звіріє та нищить все це?”  – коментує фронтмен гурту та автор пісні Антон Шитель.

У лірик відео використані роботи Вєри Бланш, які вона знімала в деокупованих територіях київської області. Вірі вдалося не просто зафільмувати розгромлені Бучу, Ірпінь, Бородянку, вона змогла наділити навіть найнепомітніші деталі особливим символізмом. Такі зйомки, як і сам трек, нагадують всім нам про те, що навіть у найтемніші часи, попри тотальну розруху довкола, людське око і душа здатні помічати красу та надію на краще.

“Це фото зроблене на брамі в Бучі у перші дні деокупації, коли повітря ще давило запахом спалених будинків та трупів. Скоріш за все це мітки для рашистів, або карта була намальована на трасі” – розповідає історію фото її авторка.

Для обкладинки вибрали фрагмент із дитячим малюнком дому, сонця та серця.

SHEETEL – київський арт-рок гурт заснований мультиінструменталістом Антоном Шителем. Учасники гурту: Антон Аксьонов (барабани), Олександр Мусевич (бас-гітара), Артем Литовченко (віолончель), Антон Шитель (вокал, клавіші). Саме завдяки такому поєднанню інструментів їх музика звучить дуже об’ємно та небанально, поєднуючи в собі елементи класичного тріп-хопу, джазу та гранджу.

Вєра Бланш – акредитована у ЗСУ фотокореспондентка, починала працювати на території моди та мистецтва. Співпрацювала з британським виданням Fucking Young, італійським Labotanica, українськими Vogue, Harper’s Bazaar та Marie Claire.
Зрежисував та змонтував лірик-відео Тарас Федоренко.