“дотик води” від Marie Hellstein

“дотик води” — пісня-відчуття, написана за кілька хвилин після випадкової зустрічі в кавʼярні. Легка закоханість, коли навколо — спокій, а всередині — буря. Суміш зливи, кінця літа і сліз захвату — таких, що бувають, коли настільки добре! Звідси й колажна форма: нарізані партії живих інструментів, які не повторюються. У центрі — запрошення: “приходь, коли розтане сонце”, без пошлості, але з повагою. Цим треком Марі від двох драйвових композицій переходить до осінньої порції меланхолії.

Я познайомилась з хлопцем-піаністом у кавʼярні. Ми не знали нічого один про одного. Але після зустрічі все пахло ним, а на вулиці йшов теплий, але сильний дощ. У мене був вільний день. В той період життя я грала в театрі, і в ньому в той день нікого не було – пуста зала і фортепіано. Я сіла за інструмент і на одному диханні за кілька хвилин написала цю пісню. Текст народився майже одразу з музикою, і перший куплет я писала так, ніби хтось шепоче мені його на вухо. Дуже органічно та легко.

Це гітарно-колажна пісня. Чому колажна? Бо ми нарізали партії: вокали, синти, гітари, і трохи бавились із барабанами, які в пісні живо записані Дмитром Зінченком (барабанщик Stoned Jesus, Оркестр Че, зокрема). Є також мої улюблені вокальні пачки. Пісня має не типову форму: три куплети поспіль, далі приспів, а потім – суперемоційний програш, у якому бушують усі емоції, як “буря всередині”, і ще три різні приспіви і кожен по-своєму виблискує думками героїв. Мені хотілось поєднати суцільність і тягучість води, коли пісня тече і розвивається, і водночас – нарізані гітари чи барабани, які створюють цей хаос і бризки, небанальні, які постійно бодрять слухача. І не повторюються.

А ще можу сказати, що в той період, коли я написала цю пісню, мене сильно захопила історія Біллі Мілліґана, людини, яка страждала від множинного розладу особистості. Тому в тексті зʼявилась фраза: “в тобі тисячі людей, як в Біллі Мілліґані” – так я підкреслила, що побачила в тому хлопцеві (а точніше в герої пісні) злиття всіх, кого колись любила. Я справді вірю в реінкарнацію і в те, що з життя в життя ми шукаємо свою людину. Звісно, для пісні я цей момент трохи перебільшила, адже з тим хлопцем ми бачилися ще кілька разів у кавʼярні, і все. Але тим не менш я вірю, що таку людину колись обовʼязково варто зустріти.

Жанр: Alternative, Indie Rock

Marie Hellstein – інді-артистка, авторка пісень, режисерка та акторка з Харкова, яка пише атмосферну музику на межі інтимного щоденника. У її звучанні зустрічаються інді-рок, тріп-хоп і альт-поп, щось дуже інтимне, атмосферне та автентично харківське.

Марі каже: “Я пишу ту музику, якої мені самій не вистачає. І дуже сподіваюсь, що вона знайде тих, кому теж треба щось справжнє.”