Fu Yang: панк, шугейз, відсутність кордонів та культ натхнення

Компанія танцюючих людей, серед яких не відразу відрізниш, хто музикант, а хто глядач. Вечір, під час якого з концертом гармонійно поєднуються виставка або дегустація їжі. Пісні, які звучать так, наче їх тільки-но написали і прямо тут відразу грають.

Вам подобається такий вайб? Ваше серце відкрите до цієї невизначеності? Вам хочеться бути там? Значить, ви не байдужі до того, що роблять Fu Yang – молоді зірки рок-сцени Лондона, кожний виступ яких стає особливою подією.

Гурт з планети Земля

Fu Yang – це музична збірна світу. В тому сенсі, що Лондон став точкою збору для п’яти хлопців, які приїхали сюди, подолавши тисячі кілометрів кожен від своєї Батьківщини до Великої Британії.

Бас-гітарист Georgios Michelakakis з Греції, гітарист Federico Forero з Іспанії, вокаліст Adrian Coutsoftides з США. Барабанщик Roman Bytsko та ще один гітарист Andrii Diazhuk – з України. Кожен з них виріс у своєму середовищі під впливом купи культур, у них різні рідні мови, біографії. Але одне розуміння того, що таке музика і що прекрасного вона здатна робити з людьми.  

Історія Fu Yang починається у жовтні 2024 року. Вже у грудні того ж року вони взяли участь у концерті D3LTA та Jonas Hosbond в The Amersham Arms. У 2026-му вже виступили в знаменитому Windmill в Брікстоні в рамках серії концертів New Music Mondays, та взяли участь як розігрів у британському турі того ж D3LTA.

Рідна локація Fu Yang – це лондонська Galleria Objets, де вони вже грали неодноразово. Там працює Georgios Michelakakis, і навколо цього місця будується на сьогодні екосистема гурту, яка є не просто їхньою фан-базою, а живим природним ком’юніті.

Музика Fu Yang – це шугейз, сучасний панк, трохи емо-рок та джазова непередбачуваність. “З такою творчістю потрібно неабияк старатися, аби потрапити в медійне поле і утримати на собі увагу людей”, – зауважує Roman Bytsko. Перший шлях – працювати в студії як конвеєр, постійно писати матеріал для стрімінгів в надії потрапити на очі лейблу з можливостями і підписати контракт з усіма їхніми вимогами. Другий – робити все без плану в голові і сидіти в глибокому андеграунді.

Fu Yang не влаштували обидва варіанти. Тому вони пішли своїм шляхом.

Простір творчості як живий грунт

Georgios Michelakakis створив у Лондоні ком’юніті під назвою Tahoe Community. До нього входить купа людей, для яких творчість є киснем і джерелом життєвої енергії. Актори, музиканти, художники, діджеї, дизайнери одягу… Саме з учасниками Tahoe Community гурт робить концептуальні події/колаборації, де регулярно виступає. Наприклад, антураж чиєїсь арт-виставки – органічна декорація для концерту Fu Yang.

Якщо уявити історію, яку створює гурт, прекрасним будинком, то учасники ком’юніті спонтанно кладуть свої цеглини у фундамент цієї будівлі. Хтось допомагає зі зйомками кліпу, хтось робить матеріал для соцмереж, хтось створює ланцюжок на шию зі словом “Yang” і дарує його хлопцям. Тепер вони вдягають його під час концерту.

“Ми навіть не знаємо, хто кого збудував – ми ком’юніті чи воно нас”, – каже Georgios Michelakakis, і це фраза цілком в дусі Fu Yang.

Один з партнерів гурту – лондонська компанія TROS, яка створює креативну їжу і як витвір кулінарного мистецтва презентує її аудиторії. Люди куштують special food в маленькому спонтанному ресторані, а потім стають учасниками дійства від Fu Yang.

Гості TROS іноді навіть не знають, страви з яких продуктів вони будуть їсти. Приблизно так готують глядачів до своїх концертів Fu Yang. Люди, які йдуть до них, не знають, чого буде більше цього конкретного вечора – панку, джазу або ще чогось. Ця здатність бути непередбачуваними і відкритими стихіям – ключова ідея живих виступів гурту.

Лайви, які ламають стереотипи

Fu Yang оголошують свої виступи за тиждень-два до події. І за пару днів в них вже sold out. Справа не лише в тому, що кількість місць зазвичай обмежена, а ще й в тому, що навколо гурту вже виросла аудиторія, яка чітко знає, що вона отримає на концерті інтернаціональної п’ятірки щось особливе.

“В Лондоні дуже важко здивувати людей, тут щодня купа концертів. Щоб тебе запам’ятали, треба створювати щось неординарне. Ми намагаємося робити саме так”, – каже Andrii Diazhuk.

Станом на травень 2026 року на стрімінгових платформах ви знайдете лише чотири(!) пісні Fu Yang – Her World, Apple, Collected та Same Things. Що з іншим матеріалом? Все добре. Він зберігається у хлопців у вигляді демо-записів. Напередодні виступів вони надають власникам квитків на концерт доступ до цих файлів. Щоб слухачі знали, до чого їм готуватися.

Думаєте, на концерті звучить саме те, що записано в демо? Звісно, ні! Fu Yang грають наживо абсолютно інші версії цих пісень, зберігається лише основа треків. Мало того, від виступу до виступу вони  ніколи не повторюють версії. Імпровізація як стиль музичного мислення – це про Fu Yang.

“Нас пре, і ми граємо так, як відчуваємо в конкретний момент. Важливо також, що відчуває публіка, з якою ми в постійному контакті. По суті, наші пісні можна почути лише один раз. На наші виступи ходять люди, які знають про цей наш метод і цінують його ”, – пояснює Federico Forero.

Лайви – епіцентр всесвіту Fu Yang. Їм комфортно грати там, де відсутній бар’єр між нми та публікою, де є безпосередній тілесний контакт.  На special gigs кордон, який розділяє музикантів Fu Yang та їхніх слухачів – дуже умовна річ. “Я такий, що взагалі б поставив барабани в центр залу. Сподіваюсь, колись я це реалізую”, – мріє Roman Bytsko.

Власне, сам концерт – лише одна з форм спілкування з аудиторією. Більшість людей на концертах – це люди або з ком’юніті, або яких привели учасники ком’юніті. Тому з кожним є про що поговорити в процесі виступу. Це не концерти у звичному розумінні слова. Це зустрічі старих та нових друзів.

Пісні Fu Yang, які є на стрімінгах, на диво лаконічні – хронометражем від 1 до 2 хвилин. На концертах вони тривають у кілька разів довше. “Ми намагалися в студії багато чого вмістити в треки, робити їх розлогими, але зрозуміли, що  воно так не працює. Потрібен тільки лайв”, – підсумовує Adrian Coutsoftides.

Життя між спонтанністю і розрахунком

Як ви вже знаєте, Fu Yang не випускають системно музику на стрімінгових платформах. З цього приводу в них був період внутрішніх суперечок – чи варто так робити, чи все ж працювати за планом. Зараз хлопці дійшли до балансу, зловили свій фокус – готують на літо новий матеріал, вже відзняли кліп. “Можна сказати, що в нас є стратегія”, – зізнається Roman Bytsko. При цьому YouTube-каналу в гурту й досі немає.

Це не протиріччя, не абсурд. Це парадоксальне мислення, і в ньому Fu Yang виглядають професорами. Погляньте на їхню інстаграм-сторінку в стилі панк, де контент з’являється несистемно, неоперативно. Виглядає як хаос. Але саме так все й задумано. “Ми ще намагалися наповнювати сторінку в TikTok і відчули – не йде, це не наше. Можливо, колись до цього повернемося, але не факт”, – каже Georgios Michelakakis.

Але час, коли Fu Yang рухалися лише навмання, минув. Тепер вони ставлять собі конкретні цілі, шукають комунікацію з гуртами, які ним стилістично близькі, щоб об’єднуватися задля спільних концертів, колаборацій. Є плани на виступи в різних регіонах Великої Британії, поза межами Лондону. Один з орієнтирів гурту – фестивалі, де вітається шугейз, панк і креативний підхід до лайвів.

Чому Fu Yang – це майбутнє

Останні років десять музика у світі – багато в чому завдяки стрімінгам – перестала бути тим засобом комунікації між людьми, якою вона була ще на початку 21 століття. У кожного свій музичний всесвіт всередині гаджетів. Щодо рекомендацій сучасна людина більше слухається порад алгоритмів, ніж рідних або друзів.

Цей тренд очевидний. І він не буде безкінечним. Чим менше простору залишається для живого спілкування навколо музики, тим наполегливіше його шукають люди, які без цього не можуть жити. Саме вони – цільова аудиторія Fu Yang. Саме вони вже зараз будують ком’юніті, обмінюються творчою енергією, розкривають одне одному власну унікальність.

“Мабуть, це одна з ключових ідей Fu Yang – позбавити нашу аудиторію залежності від медіа, соцмереж. Ми хочемо мотивувати людей знаходити те, що можна побачити на власні очі і відчути лише раз. І тоді це буде їхнє унікальне враження”, – розповідає Roman Bytsko. Ці слова виглядають як лаконічний та вичерпний творчий маніфест гурту.

Феномен Fu Yang виглядає як відкрита система, творча лабораторія. Тобто гурт може рухатися в будь-який бік – ставати модерновим музичним театром, влаштовувати музичні арт-акції, розширяти ком’юніті до системного культурного руху. І навіть якщо ця п’ятірка не матиме таких масштабних планів, вона все одно мінятиме мистецький ландшафт навколо себе. Бо їхня сміливість бути відкритими творчим стихіям – це дуже віральна енергія. Це свобода, про яку багато хто мріє, але не завжди дозволяє собі. Fu Yang надихають на безкомпромісність.

Звісно, багато хто з вас поставив собі питання: “А що ж таке Fu Yang?” З китайської існує декілька варіантів перекладу цього словосполучення – “сонячне багатство”, “океан щастя”, “безмежна удача”. Насправді, чітка відповідь існує і учасники гурту її знають. Але вони між собою домовилися мовчати про це.

Roman Bytsko з посмішкою каже: “Ми пояснимо це пізніше, просто час ще не прийшов. Але скажу так – там є свій прикол. А поки відповідь така: Fu Yang – це хлопці-приколісти, які дуже люблять музику і проводити час під музику разом з іншими”.

Автор статті : Ігор Панасов — музичний критик, журналіст  та письменник .