“Я вірила, що ця пісня стане хітом”, — Тоня Матвієнко про “Кульбаби” і шлях до сердець слухачів

Тоня Матвієнко — українська співачка з унікальним тембром і тонким відчуттям музики, виконавиця хітів “Кульбаби” та “Ліхтарики”. Її творчий шлях охоплює десятки музичних проєктів, співпрацю з відомими артистами й сольні релізи. Ми поспілкувалися з Тонею про концерт у Києві, феноменальний успіх “Кульбаб” у TikTok, творчі експерименти та плани на майбутнє. 

— 23 лютого відбувся ваш перший сольний концерт у Жовтневому палаці. Чи вдалося все, що було задумано?

— Так, я зробила усе можливе, щоб цей концерт був найкращим. І, якщо чесно, він не міг бути кращим — я втілила всі свої мрії, виконала всі заплановані пісні. Музиканти відіграли на найвищому рівні, а глядачі були надзвичайно вдячними. Але найголовніше — я отримала від цього величезне задоволення. Я не відчувала страху чи стресу, а співала з повним кайфом. Були моменти, коли я балансувала на межі хвороби, але, на щастя, змогла вистояти й виступити.

— Програма була сповнена щирими й зворушливими моментами. Який момент був для вас наеймоційнішим?

Я знала, що цей момент викличе сильні емоції у глядачів, особливо коли з’являться спогади про маму та її фотографія на віджеїнгу. Тому зосередилася лише на тому, щоб добре заспівати, і свідомо не дивилася в зал, щоб стримати сльози. Це була пісня «Чарівна скрипка».

— Чи плануєте дати концерт на біс або вирушити в тур?

Мій тур розпочався ще в лютому — я вже побувала в Хмельницькому, Кам’янці-Подільському, Львові, Луцьку та Чернівцях. Попереду ще багато особливих концертів: 7 березня — Харків, 8 березня — Київ, “Характер Парк”. А вже у квітні зустрінуся з одеситами. І найцікавіше — 12 квітня, у свій день народження, я зіграю сольний концерт в Osocor. Буду рада бачити всіх і разом співати “Кульбаби” (усміхається).

— На концерті ви виконали дует зі співачкою LAMA. Чи отримували після цього пропозиції щодо нових цікавих творчих колаборацій?

 — Так, у мене зараз є пропозиція щодо колаборації від однієї виконавиці —  поки що не розкриватиму її ім’я. Вона зацікавлена у співпраці, але наразі немає конкретної пісні. Ідея цікава, але поки що не уявляю, якою вона може бути.

— “Кульбаби” — це пісня, яка стала, Вашою візитівкою. Чому вона так запала людям у серце? 

— Ви, певно, знаєте, що записала я її за день до повномасштабної війни, 23 лютого 2022 року. Вже тоді ми з командою планували реліз на весну, я вірила, що ця пісня стане хітом. Але обставини склалися не на нашу користь. Зрештою, я  не витримала й вирішила випустити трек саме взимку. Чому вона так запала? Чесно, не знаю. Мені здається, що ця пісня дуже юна, щира, без фальші. Вона про той момент, коли тільки зароджується любов — усе таке світле, наївне, чисте. Певно, цього зараз не вистачає людям. У будь-якому разі, я дуже вдячна слухачам, користувачам TikTok за таку шалену підтримку!  

— Коли ви випускали пісню “Кульбаби”, чи орієнтувалися на авдиторію TikTok, чи популярність на платформі стала несподіванкою?

— Коли ми випускали цю пісню, особливо не розраховували на TikTok. І те, що пісня раптово стала популярною аж через два роки — це просто фантастика! Це була несподіванка для всіх, навіть інші артисти запитували, як таке могло статися. Мені здається, що це своєрідний подарунок від мами.

— “Ліхтарики” — ваша найновіша пісня, яка за атмосферою нагадує попередній хіт. Як авдиторія сприйняла її на концерті?

— Дуже гарно люди сприймають. Тому що вона весела, позитивна, світла пісня. І я в ній — дівчисько (сміється). І не лише на концертах. У TikTok вже понад 3000 відео користувачі зняли і це мене надихає!

— Як зʼявилася ця композиція? Які сенси закладені в пісню?

— “Ліхтарики” відображають реальність українців. У цій пісні є щось глибоко символічне — про нашу здатність знаходити світло навіть у найтемніші часи, про любов і тепло, якими ми ділимося з близькими. Також я безмежно вдячна команді Ninja Music, адже саме вони кілька років тому запропонували мені цей трек. На хвилі успіху “Кульбаб” я раптом згадала про “Ліхтарики” — уявляєте, дочекалися мене (усміхається). А також дякую автору Євгену Дмитрієву за чудову роботу. Відкрию невеличкий секрет: Євген уже працює над новою піснею для мене.

— Розкажіть про відео на “Ліхтарики” або про якісь цікаві проєкти, повʼязані з цією піснею. 

— Особливістю цього релізу стало відео, яке вперше в моїй кар’єрі створено в мультиплікаційному форматі. Його зробили Олена Онищук, Ріта Бездітко — талановиті режисерки та аніматорки. Це був захопливий процес — вирішувати, що саме має бути у відео, як передати атмосферу через анімацію. Ліхтарики та світло стали центральними образами, і з їхньою допомогою виникла ідея, що справжнє світло — це те, що є в кожному з нас. Воно з’являється, коли ти любиш, коли ти хочеш жити. І жоден ворог не може забрати цього в нас, українців! До речі, відео вже потрапило в тренди YouTube.

— На премії MUZVAR AWARDS 2024 тріо «Золоті ключі», до складу якого входила Ніна Матвієнко отримало спеціальну відзнаку. А ви разом з учасницею колективу Народною артисткою Валентиною Ковальською та Заслуженою артисткою Русланою Лоцман виконали трибʼют легендарного ансамблю. Що ви відчували в цей зворушливий момент?

— Я відчувала, наскільки гарна українська пісня, і вона нарешті звучить на сцені серед великих хітів. Ця веснянка справді потужна, від неї аж моторошно, а аранжування було неймовірним! Я завжди підтримую такі ідеї, тому що це наші традиції, які ми маємо продовжувати. Вдячна за ініціативу Льоші Донцову та всій команді МУЗВАР!

 — Чи плануєте розвиватися далі у музичному стилі, який так полюбився вашій авдиторії?

— “Кульбаби” та “Ліхтарики” схожі за настроєм і своєю легкістю. Ці пісні відгукнулися в моїй душі. Загалом для мене вони є експериментальними, а я люблю експерименти. Згадайте хоча б проєкт Antonia project, де я використала вокальні партії своєї бабусі та поєднала їх з електронною музикою. Це було цікаве поєднання традиційного та сучасного. Я до того, що артист має відчувати себе в пісні, щоб бути справжнім перед слухачем, глядачем. Кожна пісня — це як відбиток душі, і коли ти зливаєшся з нею, вона стає частиною тебе. Це те, що дозволяє створювати щось справжнє і неповторне.

Спілкувалася Олександра Книш