Ігор Панасов про виконання гімну України Джамалою

Будь-яка негативна реакція на інтерпретацію Гімну – це явище з того ж ряду, що і відгуки типу «екранізація завжди гірша за книжку» та «оригінал завжди кращий за римейк». Тобто це у кожному випадку історія про несправджені надії. Якщо при цьому не йдеться про низьку професійну якість версії або недолуге глузування з оригіналу, то незадоволення коментаторів – це маркер їхньої особистої несвободи. Вони не знають, що таке бути вільним в інтерпретуванні мистецтва, і забороняють право на це іншим.

Виконання Джамалою Гімну України в Лондоні 05.08.2023 було високопрофесійним і не мало в собі навіть натяку на знущання. Воно було побудовано на унікальності почуттів, які переживає вона як артистка з приводу цієї ритуальної пісні. Аби передати ці почуття, вона використала свої професійні скіли та натхнення, яке переживала тут і зараз в той вечір. Якщо цей порив не збігся з чиїмось розумінням прекрасного, то це ок, так буває. Якщо після цього такі люди масово йдуть в соцмережі і пишуть про наругу або спотворення Гімну, вони тим самим проявляють публічно своє невігластво.

Зрілі, освічені та психічно дорослі слухачі спокійно сприймають творчий підхід до виконання Гімну. В Україні доля таких людей поки що менша, ніж, наприклад, у США. Те, як креативно Вітні Х’юстон у 1991-му або Стівен Тайлер у 2012-му виконували Гімн своєї країни на фіналах Super Bowl, теж викликало незадоволення в декого. Але їхні реакції тихо потонули у позитивних реакціях тих, хто міг оцінити неповторність версій і право виконавців на них.

Ми поки що лише рухаємося до такого рівня. Воюючи за свободу, Україна водночас вчиться їй.

ПРИКЛАДИ ЯСКРАВІ ВИКОНАННЯ РІЗНИХ ВЕРСІЙ ГІМНУ США:

Національний гімн США «The Star-Spangled Banner» настільки всюдисущий в американському громадському житті, що його дуже часто переосмислюють досвідчені музиканти. Такі переосмислення трапляються майже щодня вже багато десятків років.

До прикладу, версія національного гімну США Вітні Х’юстон залишається культовою через 30 років після її виконання.

Співачка поїхала до Лос-Анджелеса в 1991 році після скрін-тесту фільму «Охоронець» і записала трек на замовлення NFL. Однак, незважаючи на протести NFL, Х’юстон, Майнор і басист-аранжувальник Джон Л. Клейтон уповільнили пісню, нібито намагаючись більше продемонструвати вокал Х’юстон і надати пісні більш драматичного відтінку.

Знаменитість виконала «The Star-Spangled Banner», національний гімн США, перед фінальним матчем Чемпіоната країни з американського футболу. Згодом запис пісні було випущено, як комерційний сингл, який потрапив до двадцятки «Billboard Hot 100», зробивши Вітні першою артисткою, що випустила національний гімн у якості хіта.

Ще одну вражаючу версію «The Star-Spangled Banner» у 1999 році виконала співачка Шер. Вона заспівала у своєму стилі поп-ікони, додавши деякі вражаючі нотки.

Американська співачка у стилі кантрі та володарка премії «Греммі», Фейт Хілл у 2000 році виконала національний гімн, додавши свій власний нешвільський почерк разом із волинкою.

Після таких сміливих експериментів, ніхто не очікував, що королева мелізми, співачка Мерайя Кері виконає просту версію державного гімну, коли запросили її у 2022 році на Super Bowl XXXVI. Вона заспівала його стриманою і дуже елегантною, але все ж таки вже у кінці, коли ніхто нічого не очікував вже, додала одну ноту, що розбиває скло, на самому верху її п’ятиоктавного діапазону.