Інтерв’ю з Марією Яремак: як «Українське фентезі» зазвучить

Марія Яремак, українська композиторка, піаністка та аранжувальниця, готується презентувати у Львові унікальну програму «Українське фентезі – спогади про майбутнє». У цьому інтерв’ю ми дізнаємося про її навчання в Британії, творчі плани та ідею, що стоїть за цим камерним концертом. Запрошуємо поринути в атмосферу, де українська міфологія й сучасні емоції зливаються у музичний діалог.

Як же виникла ця ідея , поєднати музику, українські міфи й фентезі в одному звучанні? Марія розповідає, що ідея «Спогадів про майбутнє» народилася з її глибокої любові до кінематографа та оркестрової музики. Вона пригадує, як, попри думку багатьох, що оркестрова музика нібито не актуальна, будь-яка поява саундтреків із популярних фільмів одразу збирала сольні концерти з аншлагом. «Музика до фільмів стала невіддільною частиною нашої культури, – пояснює Марія. – Ми використовуємо її і в мемах, і монтуємо відео в соцмережах під неї. І, власне, я помітила, що слухачам дуже подобається, коли ти можеш потрапити на таку подію, відрефлексувати за допомогою улюблених фільмів, персонажів, зануритися в цю атмосферу».

Саме це захоплення кіномузикою спонукало її замислитися: «А чого такого нема про Україну?» Образи Середзем’я, магічних краєвидів і мелодій «Володаря Перснів» щодня надихали її, але, зізнається композиторка, вона хотіла показати світові багатство української міфології – мавок, чугайстрів, потерчат та наших традицій. «Було б круто, – каже Марія, – якби в нас був продукт, який відкривав би Україну світу так само як «Володар Перснів» відкрив Нову Зеландію».

У Британії мисткиня вже неодноразово виконувала авторські твори в саундтрековому стилі під час різних престижних заходів. «Я брала свій досвід, своє дитинство, те, що я прожила як українка у Карпатах. Намагалася зафіксувати цей досвід через музику», – згадує вона. Адже саундтреки, на її думку, значно легше сприймаються іноземною аудиторією: «Звісно, можна написати симфонію, але саме саундтреки людям дуже запам’ятовуються. Вони створюють образи, атмосферу, вони дуже мелодичні». Наприклад, нещодавній концерт у стародавньому Абатстві Бат Південної Англії зібрав слухачів, які уже встигли полюбити її мелодії.

Проте, попри міжнародний успіх, Марія зізнається, що рідко бувала в Україні останнім часом. Тому ідея однієї камерної події у Львові назрівала давно: «Хочемо створити дуже інтимну, камерну, чарівну атмосферу». І хоч оркестр не буде таким численним, як хотілося б, Марія обіцяє, що кожен інструмент і кожен музикант відчуватимуться максимально щиро — як маленьке відкриття української культури для слухачів.

Концерт буде поділений на три частини, які наче розповідають історію України у форматі кінофільму. Спочатку лунатимуть давні етнічні мелодії – «Ой же як було із прежди віка», «Подоляночка», «Котику сіренький» – у фільмоподібній обробці, аби перенести слухачів у часи прадавні. Далі звучатимуть авторські композиції, написані для привернення уваги до сучасних подій – зокрема ті, що Марія виконувала на Королівському вечорі в Лондоні та події, пов’язаній з ООН в Америці. «Мені дуже хочеться прожити разом із людьми ті емоції, які ми зараз проходимо, – ділиться вона. – Тому що ми часто не дозволяємо собі відчути їх». Ця частина, зізнається композиторка, надзвичайно емоційна: тут «темрява», глибина болю, а також спогади про тих, хто вже не з нами, але міг би бути присутнім.

Фінальна частина присвячена надії та вірі в світле майбутнє. Марія запланувала виконання творів, які втілюють образ днів, коли війна закінчиться і ми знову житимемо у мирі. Таким чином, вона веде аудиторію через часові лінії – від давнини до теперішнього болю і врешті до світла надії.

Особисто для Марії цей концерт у Львові також є своєрідним поверненням на рідну землю після тривалих закордонних навчань. Вона навчається в одній із найкращих кіношкіл Британії та пройшла навчання з оркестровки в Голлівуді. «Коли я потрапила сюди, я зрозуміла, наскільки цінується наша працелюбність і наша здатність робити щось із нічого. Та ж сама хвала мені, як українці, і робота з іноземцями. Вони завжди вражені, що ми настільки високоосвічені та культурні». І хоча в Україні не було стільки можливостей для вивчення композиторської справи раніше, Марія переконана, що українська освіта та ресурсність можуть творити дива на світовій арені.

Навчання в одній із провідних кіношкіл Британії відкрило для Марії зовсім інший світ: «На жаль, в Україні… доводиться відстоювати свою свободу. Тому не так багато ресурсів інвестується в розвиток культури», – пояснює вона. Тут же, в Британії, усе побудовано на десятиліттях накопиченого досвіду. Від способу мислення під час створення фільму чи музичної композиції до технічних нюансів, про які вдається дізнатися лише в середовищі, де кожен процес уже відлагоджений.

Марія розповідає, що ще на початку навчання її вразило, наскільки ретельно організований кожен етап роботи над проєктами. «Нас навчали, як підписувати файли, як структурувати проєкти в різних програмах, як обмінюватися інформацією. В Україні одна людина часто поєднує у собі кілька ролей – композитор сам монтує звук і робить саунд‑дизайн, сам же чистить діалоги тощо. У британській кіношколі ж відразу привчають працювати в масштабних командах. Марія каже: «Вчать довіри, комунікації, колаборації, умінню запозичувати ідеї з інших відділів і організовувати все це в один великий процес».

На питання, щодо режисури власного фільму Марія відповідає, що в майбутньому все можливо. «Я дуже хотіла б зробити щось на кшталт “Дюни”, “Володаря Перснів” чи “Хронік Нарнії”, але з українською міфологією». Вона зазначає, що, хоч у світі знято безліч фільмів про скандинавів, грецьких богів чи вікінгів, майже немає художніх робіт, які б ґрунтувалися саме на слов’янській міфології: «“Мавка” – один із найуспішніших українських мультфільмів, але це лише початок».

Оскільки знімати поки що важко через брак ресурсів, Марія діє через музику. Крім всього іншого, разом із відомою художницею Олександрою Дікою вона створює книгу нот у кінематографічному стилі, доповнену яскравими ілюстраціями та фотографіями Карпат. «Люди підходять до нас після концертів і питають: “А можна ноти? Ми хочемо грати цю музику”. А українці, які живуть за кордоном із дітьми, кажуть, що не хочуть втрачати зв’язок із культурою. Вони хочуть, щоб їхні діти знали колискові та пісні, які ми виконуємо», – пояснює вона.

На осінь Марія готує масштабний проєкт “Долебора” із симфонічним оркестром Lumos. «Це буде як український “Володар Перснів” – зі старовинними легендами, хором і музикою. Вона переноситиме слухача в світ наших міфів». Для цього долучилася письменниця Анастасія Нікуліна. Вона написала власну історію, а на великих екранах супроводжуватиме анімований сюжет. Таким чином, поки замість фільму, Марія створює «музичне фентезі», де в центрі – українська міфологія та її «нескінченний перелік істот і легенд».

Паралельно вона завершує курси з оркестровки в Голлівуді й планує випустити саундтрековий альбом на основі слов’янських міфів: «Як музика з “Відьмака” стала популярною, я теж хочу зробити професійний, голлівудського рівня альбом, але присвячений українській міфології». У ньому звучатимуть батли часів Мазепи, характерників із гучними барабанами та масштабні мотиви козаків. Марія розуміє, що такі твори потребують великого симфонічного оркестру, і якщо колись вдасться організувати концерт із повним складом в Україні, вона із радістю представить цей український «Голлівуд» наживо.

Львівський концерт дивуватиме креативними ідеями у всіх аспектах. «Ми хочемо зробити листівки з насінням. Купуєш мерч, тобі дарують листівку, яку можна посадити, і вона проросте квітами. Все, що можна втілити, щоб було красиво й душевно, ми спробуємо». Марія впевнена, що з часом в Україні відкриватимуться інтерактивні майданчики. Там можна буде влаштувати справжній театр із живим оркестром, запахами, світловими інсталяціями.

На запитання, як вдається поєднувати насичене навчання з безліччю проєктів, Марія відповідає щиро: «Ніяк не вдається, чесно. Це висока ціна, яку ти мусиш заплатити за можливість бути тут». Хоча іноді трапляються дні, коли просто не хочеться нічого робити, та дисципліна і таймери допомагають тримати темп.

Важлива ще одна річ – команда, яка стоїть за нею. Молодший брат Павло допомагає з матеріалами та соцмережами, виручає, коли Марія повністю занурена в проєкти. А друзі, з якими вона наразі мешкає у Британії, «безмежно підтримують». Саме завдяки цим людям, переконується Марія, вона й рухається вперед: «Якби не ті, хто допомагає, я б не впоралася».

Концерт «Українське фентезі – спогади про майбутнє» відбудеться у Львові вже 18 червня — це шанс почути щось справді нове й емоційне. Не пропустіть нагоду — квитки вже у продажу!

Спілкувався: Михайло Товтин