«Ліхтарики» стали саундтреком моторошного тренду в TikTok: чому українці використовують світлу пісню для відео про трагедії

Український TikTok охопив незвичний тренд із піснею «Ліхтарики» Тоні Матвієнко. Композицію про любов, добро та відчуття безпеки користувачі почали поєднувати з відео про страшні життєві ситуації, втрати та трагедії, які намагаються подати через призму сарказму та позитиву. 

Пісня, яка вийшла ще у лютому 2025 року, отримала свою хвилю популярності тільки на початку жовтня 2026 року. МУЗВАР вирішив з погляду психології розібратися, чому настільки різні за настроєм музика й відеоряд стали частиною тренду та як це може розповісти про емоційний стан українського суспільства.

Для аналізу цього явища редакція МУЗВАР звернулася до Олени Божук, лікаря-психолога, психіатра, кандидата медичних наук. Експертка пояснила, як працюють вірусні тренди, чому гумор і цинізм можуть ставати способами переживання складних емоцій та яку роль у цьому відіграє повномасштабна війна.

Як «Ліхтарики» отримали новий зміст у TikTok

В оригінальному задумі пісня «Ліхтарики» та її відеокліп створюють атмосферу тепла, ніжності й захищеності. Візуальна історія нагадує ілюстрації дитячої книжки, у якій добро перемагає зло, а любов залишається головною цінністю.

Однак у TikTok композиція почала жити окремим життям. Користувачі поєднують її зі сценами, які суперечать первинному настрою пісні. Найбільш популярним став формат із поєднанням уривка із фільму «Той, хто біжить по лезу 2049», де герой Раяна Гослінга лежить на засніжених сходах, та напису «зарізали». Саме цей контраст між безтурботним звучанням і тривожним відеорядом став характерною рисою нового тренду.

На думку Олени Божук, поширення таких відео можна пояснити не лише особливостями алгоритмів платформи, а й бажанням користувачів долучатися до популярних форматів.

«Тут проявився ефект конформізму, коли люди хочуть мати відчуття приналежності (бути «в темі», як всі) і тому продовжують створювати подібні до «нульового випадку» відео без надмірної саморефлексії», — пояснює експертка.

Інакше кажучи, достатньо одному відео привернути значну увагу, щоб інші користувачі почали відтворювати його ідею. Згодом музичний фрагмент перетворюється на впізнаваний шаблон, який використовують уже незалежно від початкового змісту композиції.

Чому світла музика супроводжує страшні історії

Окрему увагу психологиня звертає на суспільний контекст. Українці вже понад чотири роки живуть в умовах повномасштабної війни, постійних загроз, втрат та емоційного виснаження.

За словами Олени Божук, тривалий стрес може впливати на те, як люди сприймають навіть позитивні образи. Зокрема, одним із психологічних захисних механізмів стає цинізм, який допомагає дистанціюватися від болісних переживань.

Вона виокремлює три можливі прояви такого захисту: знецінення важливих почуттів, емоційне відсторонення та раціоналізацію, коли складні емоції замінюються узагальненим переконанням, що світ є небезпечним або несправедливим.

«Таким чином, захисні механізми рятують психіку від перенавантаження, дозволяють виплеснути напругу, проте в довгостроковій перспективі забирають змогу щиро відчувати та проживати прекрасні моменти життя», — зазначає Олена Божук.

У цьому контексті використання ніжної композиції для моторошних історій може бути способом створити емоційну дистанцію між людиною та переживаннями, про які вона розповідає.

Водночас це лише одне з можливих психологічних пояснень тренду, а не характеристика кожного користувача, який долучився до нього.

TikTok як спосіб говорити про біль без прямих зізнань

Ще одна причина популярності тренду, на думку фахівчині, полягає в можливості висловлювати складні переживання через знайомий іншим користувачам формат.

Соціальні мережі дозволяють говорити про особисті проблеми не лише безпосередньо, а й за допомогою мемів, музики та іронії. Такий спосіб комунікації може здаватися безпечнішим, ніж відверта розповідь про власний досвід.

«Часто людині легше поділитися відчаєм через гумор або мем/вірусний тренд, ніж висловити його прямим постом-сповіддю», — пояснює Олена Божук.

Експертка також звертає увагу на відчуття спільності, яке виникає, коли люди бачать схожі переживання в інших. Реакції та поширення можуть ставати способом показати, що певні емоції знайомі багатьом.

Таким чином, музичний тренд перетворюється не лише на розважальний формат, а й на своєрідну форму колективного висловлювання.

Чи означає це, що українці перестали вірити в добро?

Попри тривожний характер відео, Олена Божук не закликає відмовлятися від гумору чи іронії як способів переживання складних обставин. Натомість наголошує на важливості збереження здатності відчувати позитивні емоції навіть під час тривалого стресу.

«Якщо розглядати цей тренд з позиції захисту психіки, важливо пам’ятати: броня справді буває потрібна, але вона не має «зростатися» з тілом», — підкреслює фахівчиня.

Історія «Ліхтариків» демонструє, наскільки непередбачуваним може бути життя музичного твору після релізу. Пісня, створена з одним емоційним посилом, у соціальних мережах може отримати зовсім інший зміст, сформований досвідом та настроями аудиторії.

Для української музичної індустрії це також приклад того, як TikTok здатен повернути увагу до композиції через багато місяців після прем’єри, причому завдяки контенту, який суттєво відрізняється від задуму авторів.

Водночас популярність такого формату не варто автоматично сприймати як доказ загального психологічного стану українців. Але вона дає підстави говорити про те, як музика, гумор і соціальні мережі перетинаються в умовах тривалого суспільного стресу.