ОСАУЛА: «Різноманітність проєктів дає простір для креативу»

17 років у PR, власна агенція PIDHID PR, робота з артистами, культурними подіями та благодійними ініціативами. Марина Осаула розповіла МУЗВАР про професійні амбіції, переосмислення кар’єри після 2022 року та роль PR у розвитку української культури.

За кожним музичним релізом, концертом чи масштабною культурною подією стоять не лише артисти й організатори, а й люди, які допомагають цим проєктам знайти свою аудиторію, партнерів і ресурси для реалізації. Їхня робота часто залишається поза увагою широкої публіки, хоча саме вона багато в чому визначає, як про проєкт дізнаються та чи зможе він розвиватися.
Одна з таких фахівчинь – Марина Осаула, PR-менеджерка, організаторка культурних подій і засновниця агенції PIDHID PR. За 17 років роботи в індустрії вона долучалася до просування артистів, музичних релізів, концертів, фестивалів і благодійних ініціатив, а також працювала над створенням відеоконтенту.

Марино, ви допомагаєте іншим ставати впізнаваними. А що самі хочете, щоб люди знали про Марину Осаулу?

Думаю, багато хто в індустрії знає моє ім’я, але не всі знають, що саме я роблю. Я спеціалізуюся на PR і промо артистів, музичних релізів, благодійних проєктів та подій різних напрямів. Організовую концерти, фестивалі, виступи, створюю контент, продюсую кліпи та фотосесії. У дев’яти музичних кліпах я була режисеркою. Залучаю партнерів, а в окремих проєктах займаюся й фандрейзингом. Моя робота – допомогти втілити ідею, об’єднати навколо неї людей і ресурси та зробити так, щоб про неї дізналося якомога більше людей.
Влітку 2025 року я заснувала агенцію PIDHID PR. До повномасштабної війни в мене вже був досвід власної агенції, але сьогодні я будую свою справу з іншим поглядом на життя й на себе. Марина до 2022 року і Марина зараз – це дві різні людини. І та, якою я стала, подобається мені більше.
Мені хочеться, щоб за моїм ім’ям бачили конкретну роботу й розуміли, з якими завданнями до мене можна прийти. Іноді люди вже щось про мене чули, але по-справжньому знайомляться зі мною лише під час співпраці. Приємно, коли це знайомство стає для них хорошою несподіванкою.
І, мабуть, варто чесно сказати: у мене є професійні амбіції. Хоча говорити про них уголос мені складніше, ніж працювати над чужою впізнаваністю. Я хочу бути людиною, чия робота й думка мають вагу в українській індустрії. Для мене важливо бачити результат і чути відгук – розуміти, що мою роботу помітили й вона допомогла людині або проєкту рухатися далі.

У вас 17 років досвіду в індустрії, а рік тому ви заснували агенцію PIDHID PR. Як ви прийшли до розуміння, що настав час масштабувати свою роботу, і що допомогло відчути готовність до цього кроку?

У якийсь момент я зрозуміла, що мій досвід і бачення вже виходять за межі роботи одного PR-менеджера. Готовність прийшла з усвідомленням, що накопичені знання я можу передавати іншим. Мені хотілося реалізовувати більше ідей: працювати з різними клієнтами, створювати події, знімати кліпи, придумувати колаборації. Але для цього потрібна команда.
Люди, з якими я працювала, вже були поруч, просто ми ще не були об’єднані в одну компанію. Мене часто запитували: «Марино, коли ви вже відкриєте агенцію?» До повномасштабної війни в мене була інша агенція, яку я закрила. Повернення до цього формату трохи затягнулося – зокрема, я довго шукала назву. Коли з’явився PIDHID, усе досить швидко склалося.
Мені подобається різноманітність завдань: вона дає простір для креативу й змушує розвиватися. А ще зовсім інше відчуття, коли задум стає спільною справою. Ви бачите, як люди поруч зростають, пропонують власні ідеї, пишаються результатом. Саме в цьому я зараз знаходжу велике професійне задоволення – коли разом ми можемо втілити більше, ніж кожен окремо.

Як змінилася ваша робота в PR після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році? Що довелося переосмислити у просуванні артистів і подій та в комунікації з українцями?

Змінилося все: індустрія, артисти, музика, теми пісень і наше ставлення до власної культури. Для мене головним завданням у PR стало поширювати українську музику, фестивалі, фільми, вистави, бренди та продукти. Робити так, щоб українці більше знали про своїх виконавців, приходили на концерти, обирали українське кіно й театр, відкривали для себе українські бренди.
Однією з ключових змін стала робота з благодійними проєктами. Водночас я бачу важливу частину своєї роботи в тому, щоб залучати бізнес до підтримки культури. Через фандрейзинг, партнерства й творчі колаборації допомагати знаходити кошти на українську музику, фільми, вистави та фестивалі. Для мене підтримка мистецького розвитку України – також один із напрямів благодійності.
У цій роботі потрібно вміти об’єднати творчу ідею з можливостями бізнесу: знайти партнерів і меценатів, пояснити цінність проєкту, запропонувати формат участі, завдяки якому він зможе відбутися й розвиватися. PR тут починається задовго до публікації в медіа – ще тоді, коли ми шукаємо ресурси для реалізації задуму.
Тому одним із головних завдань сьогодні я вважаю залучення коштів бізнесу та меценатів до розвитку української культури. Щоб артисти й творчі команди мали можливість працювати, створювати якісний продукт і робити свої проєкти масштабнішими.
Для мене це і є українізація індустрії: більше українських імен, сильних проєктів і можливостей для їхнього розвитку. Це велика відповідальність – за якість, за сенси й за нашу ідентичність. Адже через те, що ми створюємо та просуваємо, ми розповідаємо про Україну самим українцям і світові.

Одним із благодійних проєктів агенції PIDHID PR є фестиваль «Амбасадор Дитинства», яким ви займаєтеся вже п’ятий рік. Що цей проєкт означає для вас особисто та що найскладніше в тому, щоб об’єднувати артистів, партнерів і команду заради допомоги дітям?

«Амбасадор Дитинства» – один із найважливіших проєктів мого життя після 2022 року. Це була перша справа, за яку я взялася навесні після початку повномасштабного вторгнення. Відтоді ми командою з десяти волонтерів перетворили маленьку подію на масштабний фестиваль, який збирає до 20 тисяч українців. До нас приходять цілими родинами: діти та батьки.
Вхід на фестиваль безкоштовний. Для нас це принципово, адже зараз далеко не кожна родина може дозволити собі квитки на концерт улюбленого артиста. Ми хочемо, щоб діти могли побачити виступи своїх кумирів, поспілкуватися з артистами й блогерами, сфотографуватися з ними, взяти участь у майстер-класах. У нас навіть про Конституцію та розмінування можна дізнаватися зі сцени. А ще – отримати морозиво, солодку вату, воду. Здавалося б, прості речі, але разом вони створюють день, який дитина запам’ятає.
Ми проводимо від трьох до шести фестивалів на рік на заході України. За кожним стоїть величезна робота: домовленості з локаціями, партнерами, представниками обласних військових адміністрацій, координація програми й команди. Але сьогодні найскладніше для мене – залучити відомих артистів до благодійного виступу.
На початку повномасштабної війни багато хто охоче погоджувався приїхати й подарувати дітям свою присутність. Зараз дедалі частіше у відповідь на запрошення ми отримуємо суму гонорару, яку фестиваль із безкоштовним входом просто не може покрити. Іноді йдеться про виконання двох-трьох пісень, але навіть про такий формат домовитися складно.
Я добре знаю, скільки артисти вкладають у пісні, кліпи, просування і скільки коштує робота їхніх команд. Я не очікую, що вони мають працювати безкоштовно завжди. Але мені боляче, коли в перемовинах про наш фестиваль його благодійна місія не стає аргументом. Є комерційні концерти, корпоративи, платні фестивалі. І є подія, яку волонтери створюють для дітей, щоб ті могли прийти незалежно від фінансових можливостей своєї родини.
Для мене це найважче: ми готові брати на себе масштаб, організацію, місяці підготовки, але часом не можемо домовитися навіть про одного хедлайнера. Я не хочу називати імена – хочу, щоб колеги почули саму проблему. Участь артиста для нас означає дуже багато, а для дитини зустріч із ним може стати найяскравішим спогадом про цей день. Саме заради таких моментів ми й продовжуємо робити фестиваль.

Повернімося до вашої роботи в агенції PIDHID PR. З ким вам цікавіше працювати – з артистами, які вже мають ім’я та популярність, чи з новими виконавцями, чию впізнаваність потрібно будувати з нуля?

До мене звертаються різні артисти – і вже відомі, і ті, хто лише готує дебют. Але особливе задоволення для мене – відкривати публіці щось нове й цікаве: новий проєкт, нову музику, нове ім’я. Побачити потенціал артиста ще до того, як про нього заговорять, а потім допомогти іншим його почути й полюбити. Саме тому мені так подобається працювати з новими виконавцями.
На старті ми можемо продумати перше знайомство з артистом: якою піснею він заявить про себе, яким буде його відео, що люди дізнаються про нього з перших публікацій та ефірів. Тут мій досвід допомагає уникати помилок і створювати професійний контент, який відповідає музиці та особистості виконавця.
Важливо й розуміти, де саме його представити. Не кожна пісня підходить кожній радіостанції, не кожне медіа буде доречним для конкретного проєкту, і не кожен фестиваль чи концерт стане вдалим майданчиком для артиста. Моє завдання – знайти ті можливості, де його музику можуть оцінити, а він зможе показати себе найкраще.
І коли з’являються перші відгуки, коли люди починають впізнавати ім’я, цікавитися піснею – я бачу результат нашої роботи. Дуже приємно знати, що ти долучилася до цього відкриття.
У роботі з відомими артистами є своє задоволення: знаходити нові рішення для людини, яку публіка вже знає. Разом можна по-новому представити її музику, реалізувати несподівану колаборацію або відкрити ще одну грань її творчості. Для мене це також цікавий професійний виклик – побачити нові можливості й допомогти артистові зробити наступний крок.

Ваш досвід охоплює не лише просування музичних релізів. Який проєкт цього року найкраще показав масштаб ваших можливостей і що саме взяла на себе ваша команда?

Одним із таких проєктів у 2026 році став концерт пам’яті Степана Гіги, який відбувся 28 березня в Палаці спорту й об’єднав 50 артистів. Для мене це був приклад того, як мій досвід у PR, партнерствах та організації процесів може працювати разом на масштабну подію.

Я займалася залученням партнерів – комерційних, благодійних, медійних, – а також масштабною промокампанією в українських медіа та брендах. Окремою частиною роботи було формування команди під ці завдання. Такий концерт потребує людей, які розуміють спільну мету й можуть узгоджено працювати з великим обсягом інформації та домовленостей.
Цей проєкт став для мене професійним підтвердженням: моїх знань і досвіду достатньо, щоб братися за промо великих концертів у Палаці спорту. І поруч є команда, з якою ми можемо впоратися з таким масштабом. Ми зробили велику роботу, результатом якої я справді задоволена. Мені було важливо, щоб про подію говорили до неї, під час її проведення та після. І я дуже пишаюся тим, що обговорення й публікації продовжувалися ще щонайменше місяць. А нещодавній вихід відеоверсії концерту на «Суспільне Культура» дав людям ще одну можливість побачити його й повернутися до музики Степана Гіги.
Я вдячна організатору Роману Слободі та родині Степана Гіги – Квітославі й Степану молодшому – за довіру, а Михайлу Харченку – за те, що погодився долучитися до нашої команди як режисер концерту. Для мене було цінно працювати з людьми, завдяки яким ця подія відбулася.

Над чим агенція PIDHID PR працює зараз і де можна стежити за вашими новими проєктами?

Цього місяця ми вже реалізували промокампанії кількох музичних релізів, а до кінця місяця готуємо ще декілька прем’єр. Також разом із благодійним фондом «Сучасна Україна» запускаємо масштабний соціальний проєкт в Одесі – мурал, присвячений Військово-Морським Силам Збройних Сил України. Серед наших постійних проєктів – FAUST PRODUCTION, об’єднання коміків COMEDY SHELTER, співачка LADA, співак DAVYD, конкурс краси «КРАСА КРАЇНИ» та благодійний фестиваль «Амбасадор Дитинства», музичний лейбл Foxlab.
Попереду багато крутих запланованих проєктів — з артистами, подіями, партнерствами та колабораціями. Про них ще рано розповідати, але незабаром ви їх побачите й почуєте. Тож стежте за Instagram агенції PIDHID PR, щоб нічого не пропустити.