“Ми реально повірили у себе після цієї історії з Євробаченням” — Anthal про Core, творчість і плани на майбутнє

Anthal розповідає про створення пісні Core, яку цього року подали на Нацвідбір, експерименти з вокальними техніками, а також ділиться планами на майбутнє. Як команда сприйняла Нацвідбір, про віру в свою музику та що готується далі — читайте в інтерв’ю.

Що мотивувало вас подати заявку на Нацвідбір з піснею Core? 

Ми з моєю коханою, за сумісництвом менеджеркою нашого проєкту Anthal, часто вигадуємо різні авантюри й іноді реалізовуємо їх — або ні. Рік тому ми дивилися Нацвідбір на Євробачення, і, відверто кажучи, багато матеріалу нам не сподобалося. Це пробудило амбітне бажання: а чому б не спробувати самим і показати, як треба?  

Після того Нацвідбору ми гуляли, просто розмовляли й раптом вирішили: давай наступного року подамо заявку, напишемо пісню. Але тоді ідею закинули.  

Минув рік, і ось ми бачимо, що дедлайн подачі заявок вже закінчується. Часу залишалося обмаль, тож довелося діяти швидко. Дуже хотілося потрапити на Нацвідбір, і, що далі ми просувалися в процесі створення пісні, то більше здавалося, що цього року все має вийти.  

Як народилася ідея цієї пісні? Чому саме Core ви обрали для Нацвідбору?  

Пісня не народилася одразу, як і сама ідея. Насправді вже був створений її шаблон, який спочатку навіть не розглядали як варіант для Нацвідбору.  

Чесно кажучи, точно не пам’ятаю, але це було десь влітку, коли постійно вимикали світло. Одного вечора я залишився вдома, і, коли електрика зникла, пішов у сусідню кімнату, щоб усамітнитися, й почав накидати мелодію.  

Спершу текст був повністю українським, з абсолютно іншим змістом. Десь за годину-півтори склався перший варіант. Коли дали світло, я підібрав гармонію на синтезаторі, але текст мені не дуже подобався — він був попсовий і безідейний. Однак у пісні було якесь “зерно”. Вона тоді мала назву QM (Question Mark).  

Згодом ми вирішили, що саме цей трек стане основою для Нацвідбору, тож змінили його концепцію. Остаточним каталізатором подачі заявки стала саме ідея Core, бо Євробачення — це майданчик, де в першу чергу важлива пісня. Вона має нести меседж, бути актуальною й гідно представляти країну.

Які сенси закладені у текст пісні? 

Текст на 99% писала Ксенія — моя кохана, менеджерка і, тепер уже, співавторка. Від мого початкового тексту, який був українською, залишилася лише фраза: “Що на меті ти маєш?” Все інше було перероблено, тож я повністю цитую відповідь Ксенії.  

Пісня Core повертає до питання, що для кожного з нас є найголовнішим. Це не твердження, а відкрите запитання: “Що на меті ти маєш?” — воно звучить у приспіві.  

Пісня написана так, щоб українці чули в ній роздуми про нашу спільну мету та нашу сутність. Який твій core — твоє нутро? А Європа — щоб сприймала її як відверту сповідь про те, як ми йдемо до цієї мети. Саме тому вона написана двома мовами — англійською та українською. Вона має подвійний меседж: для тих, хто володіє обома мовами, відкриваються обидва ці сенси.  

Які музичні стилі поєдналися у Core?

Відверто кажучи, я ніколи не був прихильником чіткої жанрової ідентифікації. Для мене жанр — це рамки, які можуть обмежувати творчість, а я не підтримую такого підходу.  

Проте Core справді складається з багатьох різних музичних фрагментів, які поєднуються в єдину історію, але водночас контрастують за звучанням. Якщо перераховувати, то там є поп, фанк, трохи академічного відтінку, хардрокова олдскульна частина, а також навіть елементи репу. Вийшов такий своєрідний “вінегрет”.  

Спочатку ми не планували робити її настільки контрастною. Перші версії були більш цілісними за стилем, і саме це ми помітили як недолік.  

Одного разу, коли я був на роботі (я викладаю вокал), у мене з’явилося вікно між заняттями. Ми з Ксюшею якраз обговорювали пісню та шукали, як її покращити. І тоді прийшла ідея: “А що, якщо зробити її контрастною?”  

Ми маємо можливість співати в різних жанрах, грати з аранжуванням як завгодно — чому б не використати це як перевагу? Протягом цього часу ми експериментували, і в результаті вийшло те, що вийшло.  

Потім я приніс пісню на студію до свого саундпродюсера Дмитра Михайлова, з яким працюю над усіма своїми треками. Він, звісно, був у шоці від такого нагромадження ідей, але все ж погодився спробувати реалізувати нашу задумку.

Чи є у Core вокальні техніки чи елементи, які ви спеціально розробляли як хук?

Звісно. Враховуючи кількість музичних жанрів, які ми туди вплели, вокал мав відповідати їм усім. У пісні використано багато різних вокальних технік. Вони мають свої термінологічні назви, і хоча пересічному слухачеві вони можуть нічого не сказати, все ж перелічу: тванг, белтинг, мікст, хедвойсовий преакадемічний звук, екстремальні техніки, дисторшн, фрайскрім.  

Діапазон у цій пісні доволі широкий. Ми прагнули зробити її максимально вокальною, щоб, як різноманіття жанрів, так і сам вокал зміг привернути увагу і журі, і слухачів.  

Деякі з цих технік з’являються лише на одну-дві фрази — щоб не перенасичувати слухача, але водночас показати, що вони теж є. Це дає можливість людям з різними вподобаннями знайти у пісні щось своє.  

Загалом вокально ця пісня абсолютно непроста. Вона, мабуть, найскладніша серед усього, що я писав. На репетиціях я зрозумів, що це одна з тих пісень, яку заспіваєш раз — і потім п’ять хвилин відпочиваєш.  

Як проходив творчий процес написання Core? Це був швидкий порив чи довгий пошук ідеальної форми?  

Якщо не брати до уваги перші напрацювання, зроблені ще влітку, а відраховувати від моменту, коли ми почали створювати пісню саме для Нацвідбору на Євробачення, то весь процес — від ідеї до запису на студії — зайняв приблизно два-три тижні.  

У нас із Ксенією так: коли ми сідаємо за творчу сесію, процес іде швидко. За одну таку сесію може народитися повний текст або готова форма пісні. Але час загалом розтягується через те, що ми багато доопрацьовуємо матеріал. Головне — вчасно зупинитися.  

Втім, у випадку з Євробаченням у нас не було можливості “зупинитися невчасно” — були конкретні дедлайни, і ми мали в них вписатися.  

Ще на початковому етапі була готова гармонія. Попри зміну жанрів, вона залишається незмінною протягом усіх трьох хвилин — це одні й ті самі чотири акорди, що чергуються.  

Далі я розписав на папері, які жанри використовуватимемо в кожній частині. Потім Ксенія почала працювати над текстом і досить швидко написала майже всі частини, окрім репу.  

Речитативний фрагмент зайняв більше часу, адже ми не професіонали в цьому стилі, але вирішили поекспериментувати. Потім я взяв ще два-три дні на репетиції, щоб продумати вокальні партії: що, де і як співати, які переходи робити. І вже після цього ми вирушили до студії.

Хто ще працював над піснею?  

Над піснею повністю працювали три людини:  

– Ксенія Михайлицька — авторка тексту,  

– Дмитро Михайлов — саундпродюсер, запис, зведення, мастеринг,  

– Я, Якубовський Антон (Anthal) — музика, форма, вокал, харизма.  

Як ви бачите свій музичний розвиток у найближчі кілька років?  

Плануємо створити багато нового матеріалу та розвивати медійність — прокачувати соцмережі, збільшувати присутність у інформаційному просторі. Наступного року ми обов’язково знову подаватимемося на Євробачення. Якщо не вийде — ще раз, скільки знадобиться.  

Історія з Євробаченням, яке врешті не сталося, тільки зміцнила нашу віру в себе. Ми впевнені у цій пісні, вона нас повністю задовольняє. Вважаємо її найкращим, що було створено в межах проєкту Anthal. Це потужний поштовх і мотивація. 

Ми писатимемо нові пісні та розвиватимемо ідею поєднання англійської та української мов — це наша автентична фішка. Плануємо знімати відео, шукати лайв-виступи або навіть самі їх організовувати. Попереду багато активностей. 

Які у вас плани на цей рік? 

Наші плани — масштабні та амбітні. Зараз працюємо над кліпом для Core, маємо багато ідей і вже займаємося їхньою реалізацією.  

Окрім цього, я зараз беру участь у конкурсі “Краще українською” — це змагання каверів світових хітів, адаптованих українською мовою. Ми потрапили в Топ-20 найкращих і плануємо поборотися за перемогу. Головний приз — грошовий грант на творчість, і він був би дуже доречним.  

Загалом, ми хочемо створити багато якісного матеріалу й голосно заявити про себе саме цього року. Віримо, що він стане для нас переломним. До кінця року плануємо вийти на новий рівень впізнаваності та якості контенту.

Спілкувався: Товтин Михайло