«Russia Goodbye». В Україні заборонять російську музику

Українським виконавцям доведеться попрощатися з піснями російських авторів, любителі Лепса та Аллєгрової більше не зможуть заспівати в караоке їхні «шлягери», а ризик того, що водій таксі увімкне без вашої згоди «Владімірскій централ», дорівнює мінімуму.

Нещодавно Верховна Рада підтримала в цілому законопроєкт № 7273-д, націлений на підтримку національного музичного продукту та обмеження публічного використання музичного продукту держави-агресора РФ. Якщо законопроєкт буде підписаний Президентом, на вітчизняний шоубізнес та сферу розваг чекає справжня революція.

До основ

Якщо Президент України підпише законопроект, то цей документ набуде статус закону, буде опублікований та набере чинності через три місяці з дня його опублікування.

Після того, як закон набере чинності, Кабінет Міністрів України протягом двох місяців має привести свої нормативно-правові акти та забезпечити приведення міністерствами їх нормативно-правових актів у відповідність із зазначеним законом.

Як бачимо, ця процедура є доволі тривалою. І не слід виключати варіант повернення законопроекту на доопрацювання. Тому, на сьогодні ми можемо говорити виключно про перспективи законопроекту та зміни, які ним передбачаються.

Що чекає на музичний ринок України

Законопроект передбачає:

збільшення з 35% до 40 % частки пісень українською мовою на радіо;
збільшення з 60% до 75% добового обсягу ведення передач, у тому числі новинно-аналітичних блоків, розважальних передач українською мовою;
запровадження Переліку музичних виконавців (співаків) держави-агресора, які засуджують агресію проти України;
заборону організації та проведення гастрольних заходів, учасниками яких є музичні виконавці (співаки), які є громадянами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, окрім тих, які внесені до вищезазначеного Переліку.

Музичний супровід поїздок в автобусах та таксі: навіть тут є зміни

Законопроект передбачає нову редакцію статті 40 Закону України «Про автомобільний транспорт». Зокрема, зміни стосуються наступного:

У водія автобуса при перевезенні пасажирів автомобільним транспортом з’явилось право не допускати до поїздки пасажира, який створює шум у салоні, зокрема, за допомогою технічних пристроїв.
Водіям автобуса заборонили відтворювати в салоні автобуса музику, звуки фільмів чи інші звукові сигнали, крім інформації про поїздку (передача звуку може здійснюватися на індивідуальні навушники пасажирів, а на салон – лише під час нерегулярних перевезень за згодою всіх пасажирів).

Аналогічна заборона стосується і водіїв таксі. Їм заборонено відтворювати в салоні музику чи інші звукові сигнали без згоди всіх пасажирів.

Поясню на звичайному прикладі. Припустимо, водій таксі спитав у пасажира дозвіл на те, аби увімкнути концерт якогось умовного Лепса, на що пасажир погодився. Чи буде водій нести відповідальність за пісні, що виконує співак, який підтримує військову агресію проти України? Вочевидь, що ні. У зв’язку із цим виникає питання: яким чином запропоновані зміни належати до предмета законопроєкту, задекларованому у його назві, а саме – до підтримки національного музичного продукту та обмеження публічного використання музичного продукту держави-агресора?

Відповідальність водій понесе лише у випадку, якщо він увімкне музику проти волі свого пасажира. За це, відповідно до законопроекту, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Перелік правопорушень, за які накладаються такі штрафи, закріплений у статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та Кодексі України про адміністративні правопорушення.

На мій погляд, для реалізації завдань законопроєкту потрібно, як мінімум уточнити, що саме музику держави-агресора водіям автобусів та таксі заборонено вмикати в салонах транспортних засобів при будь-яких обставинах. А щоб така заборона була дієвою, потрібно передбачити перелік осіб та порядок фіксування такого порушення, а також можливість накладення на водія штрафу за порушення такої заборони.

«Найсоковитіша» начинка законопроєкту: зміни до Закону України «Про культуру».

По-перше. Закріплено визначення поняття «національний музичний продукт». Так, відповідно до законопроєкту, це музичний продукт (фонограма, відеограма, музичний кліп), який містить виконання музичного твору з текстом українською мовою або мовою корінних народів України або музичного твору без тексту, а також відповідає кожній з таких ознак:

виконавцем або одним з виконавців є громадянин України і/або фізична особа − іноземець, особа без громадянства, яка постійно або тимчасово проживає в Україні;

виробником фонограми, відеограми, музичного кліпу є громадянин України і/або фізична особа − іноземець, особа без громадянства, яка постійно або тимчасово проживає в Україні, і/або юридична особа, зареєстрована за законодавством України.

По-друге. Законопроектом пропонується заборонити на території України публічне виконання, публічний показ, публічну демонстрацію, публічне сповіщення фонограм, відеограм та музичних кліпів, пов’язаних з країною-агресором РФ.

Розберемо детальніше.

Ця заборона має межі. Вона діє на території України.
Ця заборона не дозволяє здійснювати публічне виконання, публічний показ, публічну демонстрацію, публічне сповіщення. З детальним визначенням цих понять можна ознайомитись в Законі України «Про авторське право і суміжні права». А простою мовою, це дії, які полягають у публічному виконанні творів, співі пісень, демонстрації кліпів тощо перед необмеженою кількістю людей. Наприклад, виконання пісень на концертах, виставах, на вулиці, в караоке, програвання музики з колонок тощо.
Заборона зазначених у пункті 2 дій стосується фонограм, відеограм та музичних кліпів, які:

містять зафіксоване виконання музичного недраматичного твору з текстом, здійснене співаком (співачкою), який є або був у будь-який період після 1991 року громадянином держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або
вироблені фізичною особою та/або юридичною особою, яка на момент їх оприлюднення була, відповідно, громадянином або зареєстрована в державі, яку в будь-який час визнано державою-агресором.

Тобто, фактично на території України забороняється виконання пісень, які виконуються співаками-громадянами РФ та/або вироблені громадянами/юридичними особами РФ, на концертах, виставах, на вулиці, в караоке, програвання музики з колонок тощо.

Конкретні приклади

На території України українські співаки не зможуть виконувати пісні, які написав/виготовив для них громадян РФ. Проте, на гастролях за кордоном така заборона діяти не буде.
Те саме стосується і будь-якої іншої особи: учасника пісенного конкурсу, особи, яка забажала заспівати в караоке або на вулицях міста тощо. Заборона буде поширюватись на виконання пісень, які в оригіналі виконуються співаками (співачками) громадянами РФ, та/або були виготовлені громадянами/юридичними особами РФ. Умовно кажучи, учасник пісенного конкурсу не має права виконувати пісню, яку в оригіналі співає український виконавець, але її автор – росіянин.

Проте, заборона не застосовується до фонограм, відеограм та музичних кліпів, які поширюються (використовуються):

під час ретрансляції (кабельної ретрансляції) провайдерами програмної послуги передач (програм) іноземних організацій мовлення (окрім організацій мовлення держави-агресора);
у складі фільмів;
як неосновні (технічні) елементи (фрагменти) звукового ряду телевізійних передач, створених до 20 лютого 2014 року або
які були вироблені (створені) до 20 лютого 2014 року та який містить зафіксоване виконання, здійснене співаком (співачкою) — громадянином України на момент фіксації такого виконання;
які містять зафіксоване виконання, здійснене співаком (співачкою), якого (яку) включено до Переліку музичних виконавців (співаків) держави-агресора, які засуджують агресію проти України.

«Хороший рускій»: кому з північних сусідів співати в Україні можна

Перше. До Переліку музичних виконавців держави-агресора, які засуджують агресію проти України включаються громадяни держави-агресора, які подали необхідні для включення у цей Перелік документи та не входять до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.

Друге. Виконавцям, які включені до Переліку музичних виконавців держави-агресора, які засуджують агресію проти України, дозволено організацію та проведення гастрольних заходів в Україні, а також на них не розповсюджуються вищезазначені заборони. Тобто, відтворення їх пісень буде дозволено.

Третє. Як потрапити до Переліку музичних виконавців держави-агресора, які засуджують агресію проти України?

Такий виконавець або його законний представник, або організатор гастрольного заходу, або правовласник, який має право надавати дозволи на використання в Україні творів у виконанні цієї особи, повинен подати заяву про включення до Переліку до Служби безпеки України.

Тут, одразу слід зазначити, що включення/виключення з Переліку є невластивою для СБУ функцією, що у майбутньому може створити чимало проблем у реалізації таких повноважень та призвести до ухвалення формальних рішень. Тому, як на мене, логічніше було б надати таке повноваження Міністерству культури та інформаційної політики України.

Форма, зміст, порядок подання і розгляду заяви про включення до Переліку, форма, зміст та вимоги до оформлення декларації визначаються Службою безпеки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури (тобто Міністерством культури України).

Разом з заявою подається:

декларація на підтримку суверенітету і територіальної цілісності України у межах міжнародно визнаного державного кордону, що містить заклик до держави-агресора негайно припинити агресію проти України, зобов’язання утримуватися від будь-яких дій чи кроків, які могли б свідчити про підтримку агресії проти України;
згода на публікацію такої декларації.

Таким чином, своє ставлення до війни виконавець має довести не словами «я за мир», а реальними діями.

Включення до Переліку та виключення з нього здійснюються на підставі відповідного рішення СБУ, що ухвалюється за погодженням із Міністерством культури України, і невідкладно, але не пізніше двох робочих днів, направляється до апарату Ради національної безпеки і оборони України.

Апарат РНБО оприлюднює Перелік на своєму офіційному вебсайті та забезпечує його своєчасне оновлення.

Щодо відповідальності на порушення «заборони»

Заборона, що передбачена законопроєктом, буде закріплюватись в Законі України «Про культуру». Відповідно, якщо буде порушуватись ця заборона, то це буде порушення норм зазначеного закону.

Відповідальність за порушення законодавства про культуру передбачена статтею 35 Закону України «Про культуру» та передбачає, що особи, винні у порушенні законодавства про культуру, несуть дисциплінарну, цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Виходячи зі змісту заборони, передбаченої новим законопроєктом, можна припускати, що її порушення буде посягати на громадський порядок. А порушення громадського порядку та спокою громадян становить собою адміністративне правопорушення і, в залежності від наслідків діяння, може тягнути за собою накладення штрафу, громадські або виправні роботи, або, навіть, адміністративний арешт.

P.S.:

Сподіваюсь, що передбачені законопроєктом обмеження музичного продукту держави-агресора на території України, створять необхідні умови для прискорення розвитку національного музичного продукту та забезпечать формування і розвиток національних музичних традицій. Однак, перед тим, необхідно привести нормативно-правові акти Кабміну та ряду інших органів державної влади у відповідність, щоб створити дієвий та злагоджений механізм.