Шлях до вершини: як колаборація Kochut Interiors і MUZVAR перетворила нагороду на мистецький символ

Колаборація Kochut Interiors та MUZVAR стала прикладом того, як музична премія може виходити за межі сцени й перетворюватися на повноцінний мистецький жест. Нагорода «Шлях до вершини» — це не просто символ перемоги, а предмет із власною філософією, формою й емоцією. Про те, як народилась ця співпраця, закладені сенси та шлях від ідеї до готової статуетки, ми й поговорили з командою Kochut Interiors.

Розкажіть про історію співпраці Kochut Interiors та MUZVAR. З чого все почалося?

Перший контакт був із боку команди MUZVAR, якщо не помиляюся, ініціатором був Олексій Донцов, організатор і ідейний натхненник премії. Нам написали з пропозицією подумати, чи не хочемо ми разом створити щось особливе для нагородження переможців.
Ми одразу зацікавились і з радістю погодилися, бо формат премії, її цінності і підхід до музики нам дуже близькі.

Як я розумію, Олексій уже знав про бренд Kochut і Kochut Interiors, але саме нагород чи статуеток у такому форматі він раніше не бачив. І з цього якраз народилась ідея колаборації, щоб поєднати музику, дизайн і предмет, який сам по собі має художню цінність, а не просто є «призом».

Розкажіть детальніше про матеріали та ідею, закладену в образ нагороди «Шлях до вершини».

Для Kochut Interiors дуже важливо працювати не просто з окремими матеріалами, а з їх поєднанням. Ми не сприймаємо це як «просто дерево» і «просто епоксидну смолу». Нас цікавить момент, коли матеріали починають взаємодіяти і створюють нову емоцію, той самий вау-ефект.

Ми дуже ретельно відбираємо деревину, використовуємо унікальні зрізи, які самі по собі вже мають сильну фактуру й характер. У поєднанні з прозорою полімерною основою це дає глибину, світло і відчуття руху всередині матеріалу.

Якщо провести аналогію, то це як різниця між технічним алмазом і діамантом. Матеріал може бути схожим, але сенс, обробка і фінальний результат зовсім різні. Ми так ставимось до кожного виробу, і саме це закладено і в цій нагороді.

Як виникла ідея поєднання деревини, полімерної основи та скульптури «Фенікс» Володимира Цісарика?

З самого початку було зрозуміло, що основою нагороди буде дерево і полімерна основа, бо це наша мова як бренду. Але хотілося, щоб нагорода мала ще й окремий художній елемент, який можна сприймати як самостійну скульптуру.

Так з’явилася ідея поєднати нагороду з прикрасою у вигляді фенікса у співпраці з Володимиром Цісариком. Ми хотіли створити об’єкт, де є і статуетка, і ювелірний сенс, і символ.

Форма нагороди — це шлях до вершини, а фенікс розташований не на самій вершині, а саме на шляху. Для нас це про процес, розвиток і рух уперед.
Блакитний колір символізує океан ідей і можливостей, який зараз є в українській музиці. Коли ми презентували цю концепцію, вона отримала найбільший відгук, бо тут є відповідь на питання «чому саме так виглядає ця нагорода».

Наскільки складним є процес виготовлення кожної статуетки і які етапи найкритичніші?

Процес досить складний і тривалий. Загалом робота над однією нагородою займає близько двох тижнів, інколи до 15–20 днів.

Тільки етап полімеризації, тобто повного затвердіння матеріалу, займає близько 7–8 днів. Після цього йде точне формування форми, підготовка посадкового місця під деревину і під прикрасу, багатоетапне шліфування всіх площин і торців.

Для нас принципово важлива ювелірна якість обробки, навіть у великих предметах інтер’єру. Тому ручна шліфовка і доведення займають дуже багато часу.
Після цього йде фінішна обробка, яка дає блиск, захищає поверхню від вологи і бруду та дозволяє виробу зберігати вигляд десятиліттями.

Чи має кожна статуетка індивідуальні відмінності?

Так, форма і розмір однакові, але кожна нагорода унікальна. Деревина в кожній статуетці має свій власний малюнок, а візерунок полімерної основи також ніколи не повторюється. Тому кожен переможець отримує справді індивідуальний об’єкт.

Чи є музика, яка вас надихає і резонує з філософією Kochut Interiors?

Музика для мене взагалі дуже тісно пов’язана з процесом створення. Часто ідеї чи ескізи народжуються саме під музику, особливо в дорозі, коли багато часу на роздуми. У поїздках між Ужгородом і Києвом в моєму плейлисті переважно українська музика.

Мені дуже подобається, що за останні роки з’явилося багато нових сильних українських виконавців. З сучасних мені близькі, наприклад, МУР, alyona alyona, Jerry Heil, багато цікавих проєктів, які зараз і серед номінантів MUZVAR.

А з більш давніх, звісно, Бумбокс, Один в каное. Пам’ятаю, як ми з братами слухали перший альбом Бумбокса ще на касетах, і ці тексти досі зі мною. Ми із Закарпаття, тому для нас природно, що в будь-яких плейлистах завжди є Степан Ґіґа, «Яворина», «Золото Карпат».

Якщо говорити про філософію бренду, то для мене всі ці виконавці резонують тим, що вони створюють українське тут і зараз. Це про живу культуру, яка розвивається, а не копіює когось іншого.

Ви активно долучаєтесь до волонтерських ініціатив. З чого все почалося?

Фактично все почалося з перших днів повномасштабного вторгнення. Тоді ще не було великих централізованих платформ, і ми допомагали через місцевих волонтерів, які купували й доставляли авто та спорядження для наших військових.

Паралельно ми запустили ювелірний проєкт із тризубами, де весь прибуток спрямовувався на потреби військових підрозділів і волонтерів.
Також ми регулярно передавали вироби для благодійних аукціонів, як від Kochut Jewelry, так і від Kochut Interiors.

Згодом були колаборації з фондами Сергія Притули, фондом Маркуса, United24. Це стало частиною нашої роботи, а не разовою акцією.

Розкажіть про співпрацю з фундацією Катерини Осадчої та гуманітарні проєкти.

Окремо для нас важливі гуманітарні та соціальні проєкти, зокрема співпраця з фундацією Катерини Осадчої, яка допомагає дітям. Там модель проста: частина коштів від продажу певних виробів спрямовується у фонд.

Також у нас є власна ініціатива «Голос ідентичності» від Kochut Interiors. Минулого року разом з MUZVAR і Яніною Соколовою ми зробили благодійний розіграш статуетки з підписами українських артистів і зібрали понад 100 тисяч гривень для фонду «Варто жити», який допомагає військовим, що повернулися з полону.

Для нас важливо підтримувати не лише військові, а й психологічні та гуманітарні напрямки, бо війна закінчиться, а людям ще довго потрібна буде підтримка, щоб повертатися до нормального життя.

Як ви бачите роль дизайну та мистецтва в підтримці української культури?

Я дуже чітко бачу, як зараз у всіх сферах розквітає українська ідентичність: у музиці, мистецтві, дизайні, виробництві. І це не випадково. Ми усвідомили, що мова йде не лише про території, а про спробу знищити українське як таке.

Нас століттями намагалися позбавити культури, мови, самоідентичності. І зараз мистецтво, дизайн, музика стали способом не лише захищатися, а й формувати майбутнє.

Ми ще у 2015 році свідомо перейшли на українську мову в комунікації бренду, бо зрозуміли, що не хочемо, щоб нас плутали з російським простором.
І сьогодні я дуже радий, що це стало масовим вибором для багатьох людей.

Я впевнений, що саме через культуру і дизайн ми закладаємо фундамент для наступних поколінь, які вже не матимуть внутрішніх сумнівів щодо своєї ідентичності і будуть пишатися тим, що вони українці.

Якими були найскладніші та найважливіші точки росту за ці роки?

Ми починали вже в турбулентні часи, тому у нас не було періоду «стабільності», з яким можна було б порівнювати.
Революція Гідності, анексія Криму, війна на Донбасі, економічні коливання, втрата ринку росії, закриття ВКонтакті як основного каналу продажів.

Але ми завжди сприймали Kochut не лише як бізнес, а як справу життя. Навіть у періоди, коли було мало замовлень, ми використовували цей час для створення нових колекцій, пошуку нових форм і матеріалів.

Складні моменти не зупиняли, а змушували шукати нові рішення. І, чесно кажучи, саме через них ми і росли як бренд.

Які ваші плани на 2026 рік?

Зараз складно говорити про грандіозні бізнес-плани. Для нас важливо, щоб компанія стабільно працювала, розвивалася, зберігала команду, платила податки і могла й надалі підтримувати ЗСУ та волонтерські ініціативи.

Ми відчуваємо відповідальність не лише за продукт, а й за людей, які з нами працюють, і за той внесок, який можемо робити для країни.
Тому головний план на 2026 рік — працювати, створювати, допомагати і наближати перемогу всіма можливими способами. А після перемоги, я впевнений, з’являться і нові великі мрії, і нові масштабні проєкти.