temstime про «Ізгоя», майбутній альбом та бажання створювати без доказів

temstime презентував саркастичну попісторію про самотність, відстороненість і задоволення від власної «інакшості». За образом самозакоханого попартиста, якому достатньо однієї прихильниці, артист говорить про потребу людини відчувати власну значущість.

В інтерв’ю temstime розповідає про створення «Ізгоя», роботу над кліпом, майбутній альбом та бажання творити без постійної потреби щось комусь доводити.

«Ізгой» — саркастична історія про самотність. З чого взагалі почалася ця пісня?

Так, перше — насправді в мене не було жодних планів щодо сенсів. Я вирішив створити такий ретропоп із відсилкою до «на відстані», і сюди лягли слова. Тобто це було дуже швидко і неочікувано.

Насправді цьому треку вже рік. Він мав бути другим синглом із мого альбому й вийти ще на початку літа, але ми запізнилися з таймінгами. Усе вийшло приблизно за тим планом, який я собі будував, просто значно пізніше.

Але ця історія, окрім того, що саркастична, досить сильно лягає на реальність багатьох людей. Комусь потрібні якісь страждання, щоб відчувати життя, комусь потрібно бути «ізгоєм», щоб відчувати більшу важливість себе у світі. Цей ліричний герой насправді не проти бути відстороненим від усіх. У нього вже є прихильниця, тож він вважає, що одна прихильниця може замінити мільйони таких.

Він насправді егоцентричний, самозакоханий і кайфує з того, що від нього хтось кайфує. Тут, до речі, можна помітити схожість із моїм минулим синглом «Steven Klein».

У приспіві й концепції є думка, що навіть один слухач може бути достатньою причиною продовжувати. Наскільки для тебе зараз важлива реакція аудиторії?

Я спочатку написав перший куплет і вирішив рухатися в цьому напрямку — в образі такого томного, самотнього попспівака, трохи зухвалого, якого ніхто не розуміє. У нього є один слухач, який дає йому сили все одно співати й працювати в ролі крутого артиста.

Я ціную кожного, хто слухає мене, хто мене підтримує, навіть коментарем. Це дуже цінно. У мене дуже різна аудиторія. Є така стала фанбаза, неймовірна Віка, моя найліпша прихильниця, яка підтримує в усьому, веде мій фан-акаунт у TikTok та Instagram. Вона повністю розуміє мене, мою музику, мій вайб.

Звичайно, для мене важлива реакція аудиторії, але більше мені важливо те, що від треку і від візуалу отримую я як творець цього всього. Бо якщо мені не подобається, то я не буду це випускати. Я роблю те, що мені подобається, те, що я б слухав. Тому більше я прислухаюся до себе, до своїх міркувань і своєї думки.

«Ізгой» довго чекав на реліз. Що найбільше вплинуло на те, що пісня вийшла не тоді, коли ти планував?

Я багато процесів роблю самостійно: сам обираю, коли й що випускати, сам стежу за тим, як усе вдосконалюється по звуку. Але коли ти починаєш щось вдосконалювати, усі таймінги летять до біса. Це робота, це не одна хвилинка.

Багато речей треба узгоджувати з моїм саундпродюсером Ванею Семеновим goldy1love, з яким ми працювали над «PSEUDONYM». У нього теж своє життя, робота, сім’я. У мене так само. Тому все це займає час.

Який із аспектів випуску «Ізгоя» став найскладнішим для створення?

Найскладнішим у випуску «Ізгоя» став, напевно, візуал. Спочатку я збирався знімати кліп на початку літа, але не зміг вкластися в бюджет, і за два дні до зйомки ми все скасували.

Я зрозумів, що, крім самого кліпу, мені ще треба існувати: їсти, пересуватися, працювати. Є дуже багато нюансів. І це була моя відповідальність, тому що я не взяв цей процес достатньо глибоко під свій контроль і не комунікував із усіма людьми, які були залучені.

Потім я вирішив усе спростити. Відфоткав обкладинку, зробив плівкову історію з ретровайбом, а вже коли подивився на ці фотографії, подумав: «А чому б не скористатися цією можливістю й не зняти кліп у схожій історії?»

Я написав оператору, придумав нову ідею, сам зробив презентацію, прописав кадровку. І ми буквально за три дні все підготували й зняли. Вийшло швидко, але в кайфі.

Мені хотілося, щоб це було не просто «я стою і співаю». Тому я додав хореографію. Вона не якась суперскладна чи вау, але дуже класно працює в картинці й у вайбі самої пісні.

У кліпі є порожня сцена й порожня зала. Чому для тебе було важливо залишити саме такий простір?

Ми знімали в місці, де я займався вокалом та співав на сцені десять років. Хореографією я не займався — лише вчив постановки для конкретних виступів чи кліпів. Тому для мене ця сцена більше пов’язана саме з виступами та вокалом.

Там була невелика сцена, і мені вона сподобалася більше, ніж велика, тому що вона краще відповідає ідеї. Велика сцена одразу дає масштаб, вона чорна, порожня і дуже театральна. А мені хотілося чогось більш камерного й детального. Щоб це було ближче до самого образу «Ізгоя».

Ти багато говориш про самостійність у створенні музики. Наскільки тобі зараз комфортно бути людиною, яка контролює майже весь процес?

Мені подобається самому приймати рішення, але я вже розумію, що не хочу віддавати творчості всього себе. Це моє дитя, але в мене є життя поза музикою.

Я зараз дуже багато часу проводжу з маленькими двоюрідними братом і сестрою, допомагаю мамі, просто живу. І я розумію, на що хочу витрачати свій час і ресурс, а на що не хочу.

Можливо, це ще й тому, що я змінююся. Цифра в паспорті змінюється, і разом із цим змінюється твій підхід. Раніше я міг віддати всього себе творчості, а зараз розумію, що мені потрібно відштовхуватися від власного стану.

Ти сказав, що твій творчий стан за останній рік змінився. Як саме?

Усі творчі люди залежать від емоцій. Я спілкуюся з різними музикантами, і в усіх різні внутрішні історії, але в чомусь вони схожі. Насправді це дуже сильні люди, бо знаходити в собі творчу музу, щось робити, щоб тебе слухали й щоб ти міг рухатися далі, — це непроста задача.

Але в мене зараз немає цілі будь-що довести чи будь-якою ціною щось зробити. Мені здається, треба трохи перечекати, ментально врівноважитися, прийняти все, що відбувається, прийняти себе в цьому і просто робити.

Не ставити на себе ставки, не доводити щось комусь. Я так завжди робив, але зараз трохи по-іншому на це дивлюся.

Чим майбутній альбом відрізнятиметься від «CHAOS» та «PSEUDONYM»?

Майбутній альбом, звичайно, ще буде в більш якісному звучанні. Він також буде створений із Ванею Семеновим.

Альбом матиме танцювальні треки, як «Steven Klein», одну пісню-лірику і вісімдесяті відтінки. Він буде різнобарвним, але найбільше, що буде відрізнятися, – скоріш за все, професійність у хуках, у сенсах і в звуці.

Наступним синглом у моєму плані мав бути дует, а потім уже альбом із лід-синглом. Він називається «Трендсеттер». Там я граюся зі словом «трендсеттер» і взагалі з темою трендів.

«Трендсеттер» перегукується з твоїми думками про сучасну музичну індустрію. Як ти зараз сприймаєш гонитву за трендами й віральністю?

Мені здається, що ми дуже часто рухаємося за хайпом, за тенденціями, за тим, що в нас залітає. Якщо щось залітає, хочеться зробити ще більш залітне.

Я пам’ятаю, що був період, коли я дуже сильно ображався на те, що відбувається з творчістю. Зараз я намагаюся дивитися на це спокійніше. Якщо люди хочуть так робити і в них це виходить, якщо вони заробляють на цьому гроші — хто я такий, щоб їм щось заперечувати?

Але мені самому цікавіше, коли розвиток відбувається не тільки в образах, а й у звуці, музиці та сенсах. Коли артист може показувати себе з різних сторін.

Ти вже маєш досвід написання пісень для інших артистів. Чи легше тобі писати про себе, коли ти можеш заховати особисті переживання за персонажем і попзвучанням?

Насправді зараз такий період, що мені дуже складно дається написання пісень. Інколи я не розумію, як я написав якісь пісні — то для себе, то для інших. Творчої музи зараз недостатньо, але це все залежить від різних факторів.

Для себе мені писати легше завжди було. Не маю жодних рамок, у мене немає якихось чітких меж для пісні взагалі. Тому я пишу те, що мені хочеться.

Я і не скажу сильно, що я прямо про себе пишу. Зазвичай у мене є якийсь образ для пісні, де вже присутній більше цей образ, ніж я. Але я не скажу, що це погано. Це, навпаки, прикольно, бо свою душу виливати суперсильно в пісні не хочеться.

Бліц

Порожня сцена чи переповнений зал?
Переповнений зал.

Один відданий слухач чи мільйон випадкових?
Один відданий слухач.

Найдивніший комплімент, який ти отримував від слухача?
«Я на 99 відсотків лесбійка, але цей 1 відсоток дістався тобі. І я не тільки про твою музику».

Пісня, яку ти хотів би написати для іншого артиста?
Хотів би написати класний вірусний поп, але не одноразовий, а той, котрий буде поза часом. Не знаю для кого, правда.

Один хіт чи багато пісень, які помірно залітають?
Один хіт.

Альбом чи сингл?
Альбом.

Пісня з улюбленим чи з популярним виконавцем?
Пісня з улюбленим виконавцем.

Спілкувався: Михайло Товтин