Тоня Матвієнко: Я вчуся жити заново без мами
Артистка в експериментальних образах прикрасила діджітал обкладинку viva.ua та дала перше відверте інтерв’ю після прощання з мамою, Героєм України та народною артисткою Ніною Митрофанівною Матвієнко
Тоня Матвієнко ділиться незримими особистими переживаннями з якими зіштовхнулася після трагедії в сім’ї. За словами співачки, наново вдихнути життя їй допомогли не тільки рідні люди, а й незнайомці. Проте заповнити душевну пустоту — все ще не вдається.
Авторкою першого інтерв’ю Тоні Матвієнко після мовчання виступила головна редакторка журналу VIVA! Іванна Слабошпицька. “Поки журнал на вимушеній паузі у зв’язку з війною, цим інтерв’ю я анонсую проект “На часі” — серію відвертих інтерв’ю у жанрі сторітеллінг, бранчів для жінок, соціальних паті, панельних дискусій у форматі women talking. Адже зараз час ділитися досвідом, який ми всі переживаємо, щоби підсилювати один одного”, — розповідає Іванна Слабошпицька.
Інтерв’ю ілюстровано експериментальною фотосесією, ідейною натхненницею якої стала фешн-стилістка Ольга Топольницька. В об’єктиві Назара Олійника Тоня позує в луках від Лілії Літковської, Світлани Бевзи, Лілії Пустовіт. Образи доповнюють kachorovska та LOOKIE. Над мейком та зачіскою працювала Даша Барська.
“Ми прагнули зняти все у класичних кольорах вишиванки: чорному, червоному і білому. Бо, як і вишиванка, так народний український спів — є генокодом нашої нації, нашою спільною спадщиною”, — розповідає про концепцію зйомки Ольга Топольницька.
В ексклюзивному інтерв’ю для “Viva!” Тоня Матвієнко дякує усім людям, які висловлювали щирі слова співчуття як в особистих повідомленнях, так і у коментарях під піснею-присвятою мамі “Сік землі та під іншими постами в соц мережах”. А також дякує мамі за поради, віру та слова напуття.
“Вона – легенда народної пісні. І те, що мама зробила для України – безцінне. За радянських часів знищувалося все українське, в тому числі – й українська пісня. А вона її витягла та врятувала: сама їздила, шукала, касети записувала, оцифровувала й виспівувала по-своєму. Мама присвятила своє життя Україні, вважала себе частиною України, яку любила всім серцем. Помираючи, плакала й дякувала за нашу красиву землю: «Я – дочка України». І це треба пам’ятати. Шкода, що перемоги не дочекалась”, — ділиться Тоня.
