«Піаніст»-військовий ЗСУ і учасник «Культурного десанту» Михайло Олійник випустив альбом фортепіанних творів, написаних на передовій
«Мить» – альбом фортепіанних мініатюр композитора і військовослужбовця 59-ої окремої мотопіхотної бригади ЗСУ, музиканта «Культурного десанту» Михайла Олійника.
Ця музика вже звучала сотні разів у посадках, зруйнованих будівлях, полях, госпіталях, імпровізованих місцях концертів для захисників і захисниць. Військові записували виконання Михайла на мобільний або просили скинути треки: адже це музика створена для них – для їх заспокоєння, настрою, відпочинку, для того моменту, коли вони можуть опустити зброю і лише на мить скинути тягар війни.
Як учасник «Культурного десанту» Михайло щодня грає по кілька концертів на передовій. Композитор розповідає про свою місію: «Для мене честь ділитися творчістю з нашими воїнами. Бувають моменти, коли розумієш, що цей виступ можливо для когось останній… Це надає ваги кожній ноті, кожному слову – сказаному чи заспіваному. Почуті історії та побачене на передовій я перетворюю на музичні історії. Ними хочу поділитися зі слухачем і нагадати, що лише спільними зусиллями ми зможемо наблизити Перемогу».
Композиції є короткими і спеціально легкими для сприйняття, такими які не обтяжують слухача, але й яскраво передають емоцію чи враження. Жанр «музичного моменту» є традиційним для класичної музики, але зараз він пишеться в умовах війни, де мить має вирішальне значення.
До альбому увійшло сім композицій, які Михайло створював у зоні бойових дій в перервах між концертами, що зіграв вже сотні:
«Донбас» та «Гуляйполе» – враження від служби на Донеччині та Запоріжжі. У них відлуння битв, які не згасають тут століттями;
«Молитва за Побратимів» – мить світла й надії;
«Танець води» – стихія, що дарує життя і масштабні руйнування;
«Музична скринька» – про найцінніші миті, що залишаються в серці;
«Персикове небо» – мить любові, такої ж безкрайої як небо;
«Українське небо» – мрія про мить, коли наше небо стане мирним та вільним.