«Живе лиш той, хто не живе для себе»: Культурні сили дали нове звучання пророчому віршу Василя Симоненка

«Живе лиш той, хто не живе для себе»: Культурні сили дали нове звучання пророчому віршу Василя Симоненка

Платформа Культурні сили представила нову пісню військовослужбовця та музиканта Олександра Ремеза, написану на вірш Василя Симоненка «Можливо, знову загримлять гармати». Реліз відбувся в день народження поета — 8 січня.

«Саме в цей день народилися двоє відомих творчих людей, але з двома дуже різними долями: Василь Симоненко — в Україні, в селі Біївці, що нині на Полтавщині, та Елвіс Преслі — у Тупело, штат Міссісіпі, США. Вони народилися не лише в один день, але й в один рік — 1935-й. Як людині, яка завжди захоплювалась музикою Преслі, мені захотілося обʼєднати їхню творчість», — говорить Олександр Ремез, пояснюючи, чому в його пісні пророчий і драматичний вірш Симоненка звучить під музичний настрій гультяйської Америки 1950–60-х років. 

«Живе лиш той, хто не живе для себе, хто для других виборює життя», — співає Ремез слова Симоненка, але приблизно на такий самий мотив, як Елвіс співав про кохання в пісні «Baby let’s play house».

Цей вірш Симоненко створив, коли йому було лише 20 років. І навіть у такому віці він уже писав так, наче провіщав нашу сучасну війну. 

І хтось востаннє поцілує милу,

І хтось сльозу непрохану змахне, 

А може, дехто втратить віру й силу, 

Своє життя рятуючи одне

«А Елвіс у свої 20 років співав про “каділаки” і дівчат — це дві геть різні долі», — додає автор пісні.

Довідково: 

Василь Симоненко та Елвіс Преслі народилися в один день та рік — 8 січня 1935 року. Український поет прожив усього 28 років, померши від онкології, яка ускладнилася після побиття поета міліцією. Самвидавні збірки Симоненка стали вагомою частиною фундаменту українського руху опору 1960–70-х pоків. Елвіс Преслі ще за життя став визнаною легендою рок-н-ролу, отримав світову славу, і помер у 42 роки від передозування наркотичними речовинами. 

Культурні сили — платформа, яка об’єднує військовослужбовців творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. Вона розвиває мілітарну культуру, посилює морально-психологічну підтримку військових і родин загиблих, впроваджує культурну дипломатію та інформаційний спротив через інструменти культури. До платформи входять проєкти «Культурний десант», «Книга на фронт», «Фронтова студія», «Оркестр 59» та інші.