Оля Цибульська увійшла у свою прайм-еру? Про нове тіло, нову музику та життя без дозволу інших
Оля Цибульська ніби увійшла в новий етап – і цього разу зміни помітні не лише в музиці. Нові релізи, великий тур Україною, майбутні колаборації, трансформація тіла. МУЗВАР поспілкувався зі співачкою про те, що стоїть за цими змінами, чому саме зараз вона відчуває новий етап у кар’єрі, як змінилося її ставлення до себе та власного тіла, чого вона більше не готова терпіти в шоубізнесі та якою бачить себе в наступні роки.
Олю, складається враження, що зараз у вас починається абсолютно новий етап кар’єри. Ви самі відчуваєте цю точку переходу? Що змінилося найбільше – у вас чи навколо вас?
Напевно, зникло бажання гнатись. Я так довго бігла вперед, що багато чого в житті не помічала. Якось у роботі з психологом ми з’ясували, що, коли я не працюю, я ніби ставлю себе на паузу. Нарешті помудрішала і живу не від релізу до релізу. А постійно. І особисті справи, навчання, час з рідними, читання книг мають у моєму житті таке ж повноцінне місце, як і робота. Це не означає, що зникли амбіції. Навпаки, їх стало більше. Просто тепер я підходжу до них не через «треба», а через «хочу».
Попереду великий тур Україною – понад 20 міст. Чому саме зараз ви вирішили піти в настільки масштабний тур і якою хочете показати Олю Цибульську на цих концертах?
Худою 🙂 Минулі 47 концертів у турі люди мали змогу побачити мої три підборіддя, вісім складок і задишку на сцені. Нарешті я в класній формі. Мабуть, на сьогодні у найкращій формі за весь час. Тому запрошую жінок на вечір натхнення. Якщо я змогла – зможеш і ти.
Жінці для щастя треба бути в усьому легшою. І на вагах, і в конфліктах, і в планах, і в бізнесі. Стан першочерговий. І це не езотерична історія, а природна. Вода сильна і тече, оминаючи те, що не може змінити, і розбиваючи те, що їй заважає. Мені здається, сама природа нас вчить.
Водночас бачимо чимало новин про перенесені й скасовані концерти українських артистів. Наскільки сьогодні взагалі складно планувати великий тур Україною і чи є страх, що обставини можуть зруйнувати навіть дуже добре підготовлені плани?
«Планувати» – взагалі смішне слово в Україні сьогодні. Це стосується усіх сфер, не лише концертної. Але в такий час ми робимо все, що можемо, і там, де можемо. І по факту. Інакше можна загнати себе в депресію. А там не ок. Я була.
Часто після скасованого концерту аудиторія бачить лише коротке повідомлення в соцмережах. А що насправді стоїть за таким рішенням для артиста та його команди – фінансово, емоційно й організаційно?
За коротким повідомленням «Концерт переноситься» стоїть дуже довга історія. Це десятки людей, які вже працювали. Це оплачені дороги, реклама, оренда, техніка. Це музиканти, команда, у яких теж є сім’ї та зобов’язання. А ще це люди, які купили квитки, домовилися з нянею, відпросилися з роботи, приїхали з іншого міста. І ти розумієш, що підводиш їх, хоча іноді від тебе взагалі нічого не залежить.
Найважче для мене – це навіть не фінансові втрати. Найважче знати, що концерт переносимо, бо привезли загиблих і це біда. Найважче знати, що на тебе чекали, а ти не змогла приїхати. Бо місто під обстрілом.
Але ми живемо в країні, де життя людей важливіше за будь-яку афішу. Концерт можна перенести. Життя треба берегти і пам’ять цінувати. Хочу дожити до часів, коли єдиною причиною скасування чи перенесення концерту буде те, що ти Олег Винник.
Ви помітно змінилися фізично. Наскільки ця трансформація пов’язана з новим етапом у житті та кар’єрі? І де для вас проходить межа між бажанням змінювати себе та тиском шоубізнесу щодо зовнішності?
Трансформація пов’язана з бажанням класно себе почувати. Подобатись собі, короче, нарешті відчути себе жіночною. Не конем з яйцями. Жінкою. Найскладніше в цьому світі – домовитись із собою. Єдина людина, яка заважає тобі жити так, як ти хочеш, – це ти. Більше ніхто. Я зрозуміла це нарешті в 40. Добре, що не в 90. Це робить мене щасливою.
Новий реліз «Палаю» – про що ви насправді говорите цією піснею? Що саме сьогодні «палає» всередині Олі Цибульської?
Як писав мій улюблений Фаулз: в нашому віці страшно не секс. Страшно закохатись. Більшість з нас у цьому стресі вже й забули, що це за метелики в животі. Інстинкт самозбереження, недоспані ночі, постійне хвилювання притупили палітру емоцій.
Згадайте, коли ви востаннє горіли кимось або чимось по-справжньому? Це космічні емоції. І ця пісня особлива, бо це подарунок мого друга Богдана Нестора. Я ціную такі подарунки від чоловіків.
Наскільки події, які відбуваються навколо нас зараз, змінюють сенси ваших пісень? Чи буває, що вже готовий матеріал доводиться переосмислювати, тому що реальність раптом робить його зовсім іншим?
Як на мене, артисти, які з початком повномасштабного вторгнення загортались у прапор і грали на болях людей, втратили себе повністю. Вони познімали минулі маски, а нові так і не приросли. Бо любити «за трендом» неможливо.
Я була собою і собою лишилась. Подорослішала. Посивіла. Набралась масті. Досвіду через #нехочу. Але так, як і всі, хто, як і я, лишився вдома. Звичайно, на мене впливає все, що відбувається з нами. Але Оля лишається Олею.
У мене з’явилась пісня «Сьогодні» в дуеті з Антоном Chilibi, але вона все одно в контексті артистки Олі Цибульської і моєї любові до життя посеред смерті. З’явився вірш «Приїжджай додому», який я читаю на концертах, з’явився благодійний дитячий музичний освітній проєкт «Соловейко», який ми реалізовуємо з фондом «Твоя Опора» і Лєрою Татарчук.
Коли ти не граєш у фейковий патріотизм, переосмислювати нічого не доводиться. Живеш тут і зараз, як умієш, і зі своїми.
Сьогодні артисту доводиться постійно балансувати між розважальним контентом і реальністю країни. Як ви для себе визначаєте, про що можна співати й говорити зараз, а що особисто для вас було б недоречним?
Наприкінці минулого року я поховала тата. І знаєте, що зрозуміла? Життя не попереджає, коли закінчиться. Воно не обіцяє нам другого сезону. Тому я не буду просити дозволу співати про любов чи щастя. І не хочу, щоб жінка, яка пережила страшну ніч, ще й почувалася винною за те, що зранку нафарбувала губи.
Як на мене, артисту недоречно використовувати війну, щоб продати себе. Я не хочу робити з чужого горя декорацію для власної кар’єри. І не хочу вдавати, що в моєму житті немає нічого, крім горя.
Для мене бути артистом – це не десь згори з мікрофоном. Я посеред людей. Моїх. Таких, як я. Просто кожен робить своє і на своєму місці.
Ви натякали в коротких інтерв’ю про майбутні колаборації до кінця року. За яким принципом сьогодні обираєте артистів для спільних робіт: музична сумісність, особиста хімія, несподіваність тандему чи потенціал хіта?
Колаборація для мене починається із пісні. От якщо вона зазвучала в моїй голові не лише моїм голосом — це знак. Штучно цього не зробиш. Може, тому у мене й небагато фітів. Я не женусь за кількістю. Мені треба в кайф.
Можете вже дати хоча б одну підказку: ці колаборації будуть із тими, кого від вас очікують, чи навпаки – з артистами, поруч із якими Олю Цибульську складно уявити?
Це буде шок і провокація 🙂
Українська музична індустрія зараз дуже швидко змінюється: нові імена, нові правила просування, інша концертна реальність. Що сьогодні найскладніше для артиста, який уже давно є частиною шоубізнесу, – втримувати позицію чи постійно доводити, що ти здатен оновлюватися?
Мені здається, молодим зараз набагато складніше. Бо охоплення в соцмережах і пісня, яка залетіла, – це ще не показник успіху. Успіх у нашій справі – це повна зала. І до нього шлях цікавий, але довгий.
Я розумію це зараз, коли на концертах у США, Польщі, Чехії, Австралії до мене підходять люди, які кажуть: «Я з вами вже понад 10 років».
Ви питаєте про втримування позиції та про здатність оновлюватись. Я не сприймаю мистецтво так лінійно. Це не перегони. Це місце під сонцем. Його вистачить усім. І лише час покаже: ти вічна класика чи TikTok на 30 секунд, який легко прогортують.
Видається, що сьогодні Цибульська не намагається вигадати «нову себе». Навпаки – поступово відмовляється від усього зайвого, що роками нашаровувалося навколо неї. Попереду нова музика, колаборації, великий тур і ще багато пунктів на її особистій карті. А чи справді це та сама «прайм-ера» Олі Цибульської – покаже час. Але маршрут уже прокладено.
